Методичні вказівки.

Для засвоєння першого питання, необхідно знати причини утворення Паризької Комуни. З’ясуйте і законспектуйте законодавство Паризької Комуни, її державний лад.

Аналіз судових та каральних органів Комуни становить сутність другого питання семінарського заняття. Слід зазначити, що оновлення судового апарату; призначення суддів Виконавчою Комісією Комуни було тимчасовим, бо суддів планувалося обирати народом. Потрібно уяснити про діяльність мирових суддів та звинувачельного журі. Знайдіть та законспектуйте основні положення «Декрета про репресії» від 5 квітня 1871 року та причини повалення Паризької Комуни.

Відповідаючи на третє питання семінарського заняття студенту необхідно дати аналіз обставин при яких була утворена Третя республіка, яка проіснувала 70 років. Занотуйте в конспект зміст Конституції Франції 1875 р. (Конституційних законів) та виділити характерні риси Третьої республіки у Франції.

Четверте питання семінарського заняття присвячується діяльності Наполеона І, який у 1805 р. створив із підкорених німецьких князівств німецьку конфедерацію, а потів так званий Рейнський Союз із 39 держав, у якому бере на себе роль протектора. Студенту необхідно проаналізувати реформи, які провів Наполеон.

Головну увагу при відповіді на п’яте питання семінарського заняття студентам треба обміркувати, над рішеннями Віденського конгресу 1814-1815 рр. та чому Німецький Союз не був сильним утворенням. Відповіді шукати в підручниках.

Сутність шостого питання винесеного на розгляд, полягає в з’ясуванні причин утворення Німецької імперії та її конституційне закріплення за текстом Конституції виявіть систему органів державної влади, з’ясуйте, чи відповідає вона принципам народного суверенітету та розподілу влади. Які недоліки можна помітити в цій системі?

Сьоме питання теми потребує висвітлення цивільно-правових відносин буржуазного права. Необхідно зупинитися на характеристиці цивільного уложення Німецької імперії 1896 р. та Конституції 1871 р. На основі аналізу відповідних статей цих документів з'ясувати правовий стан фізичних осіб, розкрити зміст понять правоздатності і дієздатності, рухомі та нерухомі речі та сімейне право. Яким чином ці документи задовольняють інтереси феодальних власників і капіталістичних монополій, обмежуючі при цьому дрібного і середнього власника.

Словник термінів:

Австро-прусська війна 1866 р. –війна, яка завершила боротьбу між Пруссією та Австрією за керівну роль у Німеччині. Вона стала важливим етапом у процесі об’єднання Німеччини під зверхністю Пруссії. Німецький Союз, де провідну роль відігравала Австрія, перестав існувати.

Віденський конгрес 1814-1815 рр. – конференція Європейських держав, скликала у Відні для упорядкування територіального поділу у Європі після закінчення наполеонівських воєн і падіння Наполеона І.

Вексель – цінний папір, борговий документ, який зобов’язував боржника сплатити кредитору суму грошей у встановлений термін.

Галузь права– система правових норм, які регулюють однорідні суспільні відносини.

Дискримінація – обмеження в правах, позбавлення рівноправ’я.

Донос – таємне звинувачувальне повідомлення представнику влади начальнику про чиюсь діяльність чи вчинки.

Допит – опитування під час слідства або суду підозрюваного, звинувачуваного, потерпілого чи свідка з метою з’ясування обставин справи, злочину.

Дрібна буржуазія– дрібні товаровиробники, які мають засоби виробництва, дрібну власність, але живуть своєю працею.

Єресь – відхилення від офіційних церковних догматів.

Засідатель – виборна посадова особа, яка бере участь у роботі певної установи.

Законоположення – закон або сукупність законів у певній галузі права.

Заповіт – усне або письмове розпорядження, переважно про спадщину, на випадок смерті або інших надзвичайних обставин.

Звичаї – правила поведінки людей, що склалися у процесі їх співжиття і закріпилися внаслідок довготривалого їх застосування.

Землекористування – користування землею на передбачених законом підставах.

Корпорація – об’єднання осіб однієї професії, одного соціального стану.

Мито – податок, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на територію країни або вивозяться за її межі.

Наклеп– поширення в будь – якій формі завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять особу, державу, посадових осіб, тощо.

Недієздатність – неможливість для особи власними діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов’язки.

Необережність– одна із форм вини, яка полягає в недбалому або самовпевненому ставленні правопорушника до своєї дії або бездіяльності. Коли особа передбачала можливість настання небезпечних наслідків своєї дії (бездіяльності), але легковажно розраховувала відвернути їх настання.

Необхідна оборона– дії, що вчинені з метою захисту інтересів чи прав особи, суспільства чи держави від суспільно небезпечного посягання іншої особи шляхом заподіяння шкоди тому, хто посягає.

Німецький союз– об’єднання 34 держав і 4 вільних міст (Бремен, Гамбург, Любек, Франкфурт – на – Майне), створене 8 червня 1815 р. на Віденському конгресі.

Об’єкт злочину– поставлені під охорону закону суспільні відносини, на які посягає злочин, завдаючи їм певної шкоди.

Об’єктивна осудність– відповідальність без вини.

Об’єктивна сторона злочину – закріплена в законі сукупність ознак, що характеризують злочинне діяння.

Правовий формалізм– полягає в тому, що рішення у тій чи іншій справі може бути (незалежно від наявних доказів і навіть без їх розгляду) прийнято за наявності певних формальних моментів (наприклад, сталося нещастя зі свідком або свідок плутано давав свідчення тощо).

Правоздатність – закріплена у законодавстві і забезпечена державою можливість особи мати юридичні права і нести юридичні обов’язки.

Презумпція невинуватості– становище, відповідно до якого людина вважається невинуватою до того часу, поки її вина не буде доведена в законному порядку.

Процедура – офіційний порядок виконання певних дій.

Процесуальне право– частина норм правової системи, що регулює відносини, які виникають при розслідуванні злочинів, розгляді та вирішенні кримінальних і цивільних справ.

Північно-німецький союз – союзна держава, яка існувала у 1867-70 рр. і об’єднувала шерег німецьких держав, розміщених на північ від р. Майн.

Пруссія – найбільша німецька держава.

Третя республіка – республіка у Франції 1870-1940 рр.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Семінарське заняття 16	\|	Іменний покажчик.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.