Методичні вказівки.

Відповідь на перше питання пов’язана з аналізом ролі Франції у світових війнах ХХ ст. та їх наслідки для Франції. За текстом підручника зясуйте як розвивалася Франція між двома світовими війнами та діяльність Народного фронту. Період 1918-1940 рр. був періодом безперервного зростання влади кабінету міністрів, особливо прем’єр-міністра. Чому? Треба відповідь шукати в підручниках.

Аналізуючи участь Франції у Другій Світовій війні при підготовці відповіді на друге питання, слід мати на увазі, що у 1940 р. Німеччина напала на Францію, яка капітулювала. Варто звернути увагу на діяльність режиму «Віщі»,запроваджений під нацистським протекторатом та боротьби народу Франції за свою незалежність.

Під час вивчення третього питання слід звернути увагу на розробку і прийняття Конституції Франції 1946 р. При аналізі Конституції важливо знати преамбулу, яка проголошувала важливі соціально-економічні та політичні права французьких громадян. Вивчаючи статті конституції, приділити увагу державному ладу, так званої Четвертої республіки, розглянути систему вищих органів влади і управління Франції: парламент, уряд, президент. Студенту необхідно зупинитися на причинах неодноразового перегляду Конституції 1946 р. і, нарешті, на скасуванні в 1958 р.

Для об’єктивності відповіді на четверте питання необхідно проаналізувати складні умови внутрішньополітичного життя країни того часу, розглянути характер та особливості подій, які обумовили скасування Конституції Четвертої республіки. Аналізуючи відповідні статті Конституції 1958 р., охарактеризувати державний лад П’ятої республіки. Необхідно звернути увагу на істотні зміни в структурі і діяльності вищих органів державної влади і управління Франці: падіння ролі парламенту, значне посилення повноважень Ради міністрів, залежність судових органів від уряду та ін. Рекомендовані статті Конституції, дають можливість розглянути порядок формування та діяльність вищих органів вади і управління. Завершуючи тему слід визначити значення Конституції Франції для подальшого розвитку держави.

Для висвітлення п’ятого питання важливо виділяти характерні риси новітнього права Франції.

Словник термінів:

Авторитаризм – державний лад, заснований на необмеженій особистій владі і самовладдя.

Агресія – застосування збройної сили однією державою проти суверенітету, територіальної недоторканості і політичної незалежності іншої держави.

Анексія– вид агресії, захват частини або всієї держави.

Версальський мирний договір 1919 р. – завершив Першу світову війну 1914-1918 рр. Підписаний США, Великобританією, Францією, Італією, Японією та ін. країнами з однією сторони і капітулюваною Німеччиною – з другої.

«Віщі» - французький режим, запроваджений від нацистським протекторатом спочатку в не окупованій частині Франції, а від листопада 1942 р. – і в окупованій частині.

Евіанські угоди – угоди, підписані між урядом Франції і Тимчасовим урядом Алжирської республіки 18 березня 1962 р. у Французькому місті Евіан-ле-Бен. Ними врегульовувалися питання, пов’язані з набуттям Алжиром статусу незалежної держави і закладали основи його майбутніх відносин із Францією.

Епоха – проміжок часу в розвитку суспільства, що має певні характерні особливості.

Законодавча влада– вид державної влади, головною функцією якої є законотворчість і організація контролю за дотримання чинного законодавства всіма структурами держави.

Інкримінувати – пред’являти комусь звинувачення у чомусь.

Інфляція – переповнення сфери обігу паперовими грішми внаслідок намірного їх випуску.

Комуна – орган місцевого самоуправління (Франція).

Корупція – підкуп державних політичних або громадянських діячів, посадових осіб державного апарату, вчинений особою в певних інтересах.

Кабінет міністрів– вищий орган виконавчої влади в державі, складається з міністрів на чолі з прем’єр – міністром або президентом. Більш поширена назва цього органу – уряд.

Коаліція – об’єднання, союз, угода держав, політичних партій для досягнення спільних політичних, воєнних, економічних та інших цілей.

Колабораціонізм– політика співробітництва з фашистськими загарбниками в країнах, окупованих фашистами під час другої світової війни (1939-1945рр.).

Ліга націй – перша всесвітня міжнародна організація, створена для розвитку співробітництва між народами та гарантування миру і безпеки. (1929-1939 рр.).

Маастрихтський договір 1992 р. – договір про утворення Європейського союзу було підписано у голландському місті Маастрихті міністрами закордонних справ 12 країн Євпропейської спільноти.

Мюнхенська угода 1938 р. - угода, підписана 30 вересня 1938 р. на конференції глав урядів Німеччини, Великобританії, Франції та Італії у Мюнхені. Вона передбачала відтворення від Чехословаччини, передачу нацистської Німеччини Судетської області разом із усіма заводами, запасами сировини, шахтами тощо.

Неосудність – психічний стан людини, за якого вона під час вчинення суспільно небезпечного діяння не могла усвідомлювати своїх дій або керувати ними внаслідок хронічної психічної хвороби.

Національні збори – нижня палата парламенту Франції.

Окупація – тимчасове насильницьке зайняття території іншої держави без набуття суверенних прав на неї.

Паризька мирна конференція 1919-1920 рр. – була скликана державами-переможниками у Першій світовій війні для вироблення мирних договорів з переможними країнами. У конференції взяли участь 32 держави. Головну роль на конференції відіграли Великобританія, Франція, США.

Парламент – виборний повністю або частково законодавчий орган у державах з парламентською формою правління (Франція, Великобританія).

Поліція – особливі адміністративні органи держави, що мають озброєні загони, охороняють державний лад і громадський порядок.

Права людини– поняття, що характеризує коло соціальних можливостей особистості в економічній, політичній, культурній та інших сферах, які сучасні держави зобов’язані гарантувати. Поняття виникло в період Великої французької революції (1789 р.), французькі просвітителі справедливо вважали, що влада і народ – не пани і раби, а рівноправні члени суспільства.

Президент – глава держави з республіканською формою правління, обирається або парламентом, або шляхом прямих чи непрямих виборів.

Презумпція невинності– один із демократичних правових принципів судочинства, згідно з яким звинувачений вважається невинним до того часу, поки його вина не буде доведена у встановленому законом порядку.

П’ята республіка – республіка, установлена у Франції після введення Конституції 1958 року, підготовленої урядом Ш. де Голля.

Рада республіки – верхня палата парламенту Франції.

Суд державної безпеки – запроваджений у 1963 р. розглядає справи про порушення військової дисципліни, про зберігання зброї тощо.

Уряд – вищий орган виконавчої влади (Рада Міністрів, Кабінет Міністрів).

Четверта республіка – республіка у Франції у 1946-1958 рр.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Семінарське заняття 20	\|	Іменний покажчик.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.