Методичні вказівки.

Відповідаючи на перше питання, проаналізуйте наслідки Першої світової війни для Німеччини. Необхідно детально ознайомитися з Конституцією 1919 р. яка встановила нову форму правління Німеччиною – президентську республіку, а також федеративну форму державного устрою. Далі слід показати склад і повноваження законодавчої влади (Рейхстагу), важливу роль президента і широке коло його повноважень, місце рейхсканцлера в системі імперського уряду.

При висвітленні другого питання треба характеризувати причини зародження фашизму та оцінити вплив цієї ідеології на державно-правовий розвиток Німеччини. Дайте характеристику режиму Третього Рейху.

Третє питання семінарського заняття пов’язане з аналізом причин встановлення фашистської диктатури в Італії та військово-монархічної диктатури у Японії. Треба відповідь на це питання шукати у підручнику.

Готуючись до відповіді на четверте питання, слід виходити з того, що поразка Німеччини у Другій світовій війні призвела до ліквідації фашистського режиму. Студенту треба законспектувати створення ФРН, НДР та правове положення Західного Берліну.

В 1949 р. в Бонні був прийнятий Основний закон ФРН – Бонська Конституція. Готуючи відповідь на п’яте питання, слід розглянути зміст цього документу. В першу чергу потрібно наголосити, що ця конституція утворила федеративну державу, суб’єктами якої були землі. З’ясуйте яка структура органів влади та їх повноваження. Посилаючись на конкретні статі цього закону, потрібно назвати найважливіші права німецьких громадян.

Підготовка до шостого питання семінарського заняття, передбачає аналіз питання Італія і Японія після Другої світової війни. Знайдіть в підручниках відповідь на це питання та законспектуйте.

Конституція Італії 1947 року та Конституція Японії 1947 року проголошували відповідно про демократичну парламентську республіку та парламентську монархію. Про це слід пам’ятати, готуючись до відповіді на сьоме питання, необхідно дати загальну характеристику цих Конституцій, стисло викласти в конспекті історію прийняття законів. На підставі відповідних статей визначити склад і повноваження вищих органів влади і управління.

Приступаючи до вивчення восьмого питання семінарського заняття, доцільно проаналізувати особливості утворень незалежних держав Польщі, Чехословаччини, Югославії. Користуючись текстом підручника, знайдіть та законспектуйте в зошиті соціально-економічний розвиток цих держав у ХХ столітті та виділити спільні риси держав та права центральноєвропейських держав.

Вивчаючи дев’яте питання необхідно характеризувати Конституцію Польщі 1921, 1935 рр. Чехословаччини 1920 р. та Конституцію Югославії 1921 р. Вивчаючи відповідні статі цих Конституцій, приділити увагу державному ладу, розглянути систему вищих органів влади і управління. Завершіть питання аналізом початку виступів з демократизацією центральноєвропейських держав та їх сучасний державно-правовий розвиток.

Словник термінів:

Антигітлерівська коаліція – воєнно-політичний союз держав і народів, що боролися під час Другої світової війни 1939-1945 рр. проти блоку Німеччини, Італії, Японії.

Бундесрат – один з вищих органів державної влади у ФРН – палата земель. Складається з членів урядів земель (від трьох до п’яти представників).

Берлінська стіна – споруда із бетону та колючого дроту, яка була зведена між Східним та Західним Берліном 13 серпня 1961 р., з метою запобігти масовим утечам жителів НДР у Західну Німеччину.

Бізонія – назва у 1946-1948 рр. об’єднаної американської та британської окупаційних зон Німеччини.

Верховенство закону – принцип, що визначає провідну, визначальну роль закону в правовій системі, котра забезпечується його вищою юридичною силою щодо будь – яких інших актів.

Виборче право – система правових норм, що регулюють виборчі відносини в державі.

Влада – авторитетна сила, яка, використовуючи низку засобів та методів, забезпечує панування одних соціальних груп, прошарків чи класів над іншими.

Геноцид – знищення окремих груп населення, цілих народів за расовою, національною чи релігійною ознакою.

Гестапо – таємна державна поліція Третього рейху, заснована за ініціативою Г.Гьорінга у квітні 1933 р. (юридичний статус здобула у 1936 р.) для боротьби з противниками гітлерівського режиму.

Диктатор – правитель, який має необмежену владу, зневажає закони і здійснює за допомогою насильства одноособове управління державою.

Інститут права– певна галузь права, яка включає в себе правові норми, що регулюють якісно однорідні або тотожні суспільні відносини.

Інаугурація – урочистий акт вступу на посаду глави держави.

Імператор – правитель Японії.

Мажоритарна виборча система – система виборів, за якої обраними вважаються кандидати, які отримали більшість голосів виборців по виборчому округу, де вони балотувалися.

Муніципалітет – орган місцевого самоуправління.

Нацизм – ідеологія і політика німецького фашизму; це найреакційніша політична течія, яка виражає інтереси найагресивніших кіл монополістичної буржуазії. Спрямований на знищення демократичних свобод, встановлення культу насильства, шовінізму й расизму.

Націонал – соціалізм – ідеологія й політика німецької фашистської партії, заснованої у 1919 р. очолювана Гітлера.

Нюрнберзький процес – судовий процес над головними німецькими воєнними злочинцями с 20.ХІ.1945 по 1.Х.1946 рр.

Прокуратура – державний орган, що здійснює нагляд за точним виконанням законів, поділений у зв’язку з цим правом поставляти інтереси держави у судовому процесі, тощо.

Парламентська республіка– державний лад, за яким глава держави – президент – не може впливати на склад і політику уряду, що формується виключно парламентом і підзвітний лише йому (наприклад, у ФРН).

Правоохоронні органи– державні органи, покликані здійснювати нагляд за точним і неухильним дотриманням вимог правових норм, забезпечувати правопорядок, застосовувати заходи державного примусу до правопорушників.

Рада економічної взаємодопомоги (РЕВ) – міжнародна економічна організація соціалістичних країн створена у Москві у січні 1949 р.

Рейхстаг – законодавчий орган Німеччини.

Рейхсрат – орган, який займається питаннями управління німецькими землями.

Референдум – всенародне голосування з будь – якого важливого питання державного життя.

Реформа – перетворення, перебудова будь – якої сторони суспільного життя, що не руйнує основ існуючої соціально – політичної структури і суспільного ладу.

Спартак – (Союз Спартака) – організація лівих соціал – демократів, що існувала у 1916-1918 рр. у Німеччині.

СС – елітні охоронні підрозділи нацистської партії. Створені за розпорядженням А.Гітлера у 1925 р. У 1938 р. налічували бл. 240 тис. осіб.

Третій Рейх – офіційна назва нацистського режиму у Німеччині 1933-1945рр.

Тризонія – назва трьох окупаційних зон західних держав у Німеччині 1948-1949 рр.

Унтерменшен – (нім. жарг. – «недолюди») термін, який ідеологи Третього Рейху використовували до «неповноцінних» слов’янських народів, євреїв, циганів та ін.

Фюрер(нім. Вождь) – титул А.Гітлера, покликаний визначити його роль як вищого керівника нацистської партії та Третього Рейху.

Хакер – особа, котра чинить незаконні дії в сфері інформатики.

Юриспруденція – спеціальна галузь діяльності, що стосується вивчення держави та права і професійної діяльності юриста.

Юрист – фахівець у галузі юриспруденції, який має професійні, тобто фундаментальні, правові знання, і використовує їх для потреб того чи іншого виду юридичної діяльності.

Юстиція – 1) правосуддя; 2) система судових установ; 3) судове відомство.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Семінарське заняття 23.	\|	Іменний покажчик.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.