Методичні рекомендації до семінарського заняття

При підготовці до першого питання студенти мають з’ясувати хронологічні рамки існування Давньоруської держави – ІХ–ХІІІ ст. Варто зауважити, що в сучасній історичній науці наводиться декілька версій щодо витоків Київської Русі: 860 р. – початок правління князя Аскольда в Куявії чи 882 р. – прихід новгородського князя Олега до Києва. Що ж стосується кінцевої дати існування держави, історики схильні називати 1240 рік, коли монголо-татари вдерлися до Києва й дощенту зруйнували його. Втім, традиції Київської Русі ще на століття успадкувала Галицько-Волинська держава (1199–1340). Тому часто вживаний в літературі термін Княжа доба охоплює не лише період власне існування Київської Русі, а й Галицько-Волинської держави.

В історії Київської Русі виділяють три періоди: виникнення і становлення (кінець ІХ – кінець Х ст.), піднесення і розквіту (кінець Х – середина ХІ ст.), занепаду, або політичної роздрібненості (кінець ХІ – середина ХІІІ ст.).

У першому питанні студенти мають звернути увагу на політичну діяльність чотирьох князів Київської Русі – Олега, Ігоря, Ольги і Святослава. Важливо прослідкувати, чому Олегові вдалося без зайвих труднощів захопити Київ, здійснивши державний переворот; окреслити напрями зовнішньої політики князя, зокрема його походи на Візантію і Арабський халіфат; назвати легендарну історію смерті. Правління Ігоря слід показати на тлі порівняння з його попередником. Тут необхідно проаналізувати причини успіхів і невдач у внутрішній і зовнішній політиці князя. Окремо слід сказати про зважену політику княгині Ольги, якій вдалося не лише помститися древлянам за смерть свого чоловіка, а й упорядкувати процес збирання данини, створити осередки князівської влади на місцях, спробувати запровадити християнство на державному рівні. Було б непогано, якби студенти ознайомилися з поглядами М. Брайчевського стосовно часу охрещення київської княгині. При висвітленні питання про правління князя Святослава варто звернути увагу не лише на його активну зовнішню політику, а й на першу спробу децентралізації князівської влади (969 р.), коли Русь було поділено між трьома синами Святослава.

Друге питання стосується правління двох визначних київських князів – Володимира Великого і Ярослава Мудрого. Студенти мають визначити основні реформи Володимира Великого (військову, адміністративну, релігійну, грошову тощо), детальніше зупинитися на причинах, приводі до запровадження християнства на Русі (988 р.), визначити позитивні й негативні явища цього акту. Варто підкреслити, що за Володимира Великого Київська Русь була найбільшою за площею державою Європи. Часом найвищого розвитку і найбільшого піднесення Київської Русі були роки князювання Ярослава Мудрого (1019–1054). Варто звернути увагу не стільки на завойовницькі походи князя з відвоювання західноукраїнських земель, останній похід на Візантію, скільки на «сімейну дипломатію» князя, якого називали «тестем Європи», та активну культурницьку діяльність (спорудження Софійського собору, Золотих воріт, заснування Києво-Печерської лаври, обрання Іларіона першим руським митрополитом, початок укладання збірника законів «Руська правда» тощо).

Третє питання варто розпочати з окреслення політичної ситуації, яка склалася на Русі після смерті Ярослава Мудрого. Перш за все, необхідно проаналізувати діяльність синів князя – Ізяслава, Святослава і Всеволода, які утворили тріумвірат; визначити причини феодальної роздробленості Русі, в тому числі проаналізувати суперечність двох принципів престолонаслідування – горизонтального і вертикального. Слід зупинитися на історичному значенні князівських з’їздів у Вишгороді (1072 р.) і Любечі (1097 р.), детальніше окреслити політику князя Володимира Мономаха, якому на нетривалий час вдалося об’єднати ¾ території Русі.

В контексті цього питання слід зупинитися на монгольському факторові в історії Русі, проаналізувати два підходи до наявності/відсутності іга. Так, Л. Гумільов і Б. Васильєв заперечують іго, вважаючи, що це був лише союз Русі з Ордою, натомість більшість радянських і сучасних українських істориків (Б. Рибаков, П. Толочко, М. Котляр) вказувала на руйнівні наслідки золотоординської навали, яка загальмувала розвиток слов’янських земель на 238 років. Студентам варто звернути увагу на постать Чингісхана, детальніше розглянути причину поразки русько-половецького війська від монголо-татар на річці Калці 1223 р., охарактеризувати нову хвилю монгольського нашестя, очолювану ханом Батиєм (1237–1242). Насамкінець варто визначити наслідки монголо-татарського іга.

При розгляді четвертого питання необхідно зупинитися на статті М. Грушевського «Звичайна схема», в якій український історик називає саме Галицько-Волинську Русь наступницею Київської Русі. Студенти при підготовці до семінару мають або підтвердити, або спростувати дану тезу. Перш за все, варто визначити причини піднесення Галицько-Волинської держави в період феодальної роздробленості Київської Русі; виділити 5 етапів її існування. Об’єднав Галицьку і Волинську землі в 1199 р. волинський князь Роман Мстиславич. Його внутрішня і зовнішня політика мають бути розглянуті детальніше. Слід з’ясувати причини тимчасового розпаду держави (1205–1238); показати державницьку політику Данила Галицького, зокрема зупинитися на його стосунках з Ордою. Насамкінець студенти мають коротко охарактеризувати розвиток Галицько-Волинської держави за наступників Данила Романовича й наголосити на ролі боярства в житті краю.

Проблемні запитання

· Охарактеризуйте основні давньоруські літописи як пам’ятки української історії.

· Чи можна вважати праці візантійських авторів Костянтина Порфірородного, Льва Диякона, Фотія та інших пам’ятками історії України Княжої доби? Чому?

· Назвіть сучасних дослідників Київської Русі.

· Яку роль відіграють археологічні пам’ятки у вивченні історії України-Русі?

· Поясніть схему розвитку української та російської державності, яка домінує в російській історіографії.

· У чому суть історичної схеми М. Грушевського?

· Визначте сутність норманської теорії та актуальність її в незалежній Україні.

· Виокремте основні етапи розвитку Давньоруської держави та назвіть притаманні для них ознаки.

· Яким є Ваше ставлення до тези С. Томашівського про першу власне українську державу – Галицько-Волинське князівство?

· Визначте вплив Заходу та кочового Степу на розвиток Київської Русі.

· Яким, на Вашу думку, є місце Київської Русі у світовій історії?

Ключові терміни та поняття:авари, анти, баскак, бояри, варяги (нормани), венеди, верв, вира, віче, воєвода, волхв, вотчина, готи, графіті, гуни, данина, десятина, древляни, дружина, закуп, Золота Орда, «Із варяг у греки», ізгой, князь, Куявія, літопис, монархія, олігархія, «Повість минулих літ», погост, політеїзм, полюддя, поляни, «Руська правда», смерд, тріумвірат, феодалізм, фреска, холоп, християнство, язичництво, ярлик.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методичні рекомендації до семінарського заняття	\|	Тема 4. Литовсько-польська доба української історії (друга половина ХІV– перша половина ХVІІ ст.)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.