Методичні рекомендації до семінарського заняття

При підготовці до першого питання необхідно звернути увагу на те, що наприкінці ХVІ ст. на території України склалися об’єктивні чинники для появи козацького і селянського невдоволення. Причини повстань можна об’єднати в три групи: соціально-економічні (посилення кріпосницького гніту; експансія шляхти на відносно вільні українські землі, колонізовані уходниками і запорожцями, що посилилося після Люблінської унії 1569 р. та було юридично зафіксовано в артикулах польського короля Генріха Валуа (1573 р.), Третьому Литовському статуті (1588 р.)); політичні, або національні (відсутність в українців власної державності, посилення національного гніту на тлі процесів полонізації); релігійні (утиск православної церкви, окатоличення, поява греко-католицької церкви). Суб’єктивними причинами виступів були зіткнення інтересів шляхетської та козацької верств; намагання офіційної влади Речі Посполитої взяти під контроль козацтво.

Студенти мають визначити дві хвилі козацько-селянських повстань: перша – 1591–1593 рр. – повстання К. Косинського та С. Наливайка; друга – 1625–1638 рр. – виступи М. Жмайла, Т. Федоровича (Трясила), І. Сулими, Д. Гуні, Я. Остряниці, К. Скидана. Перша хвиля повстань охопила територію Правобережної України, виступ С. Наливайка поширився й на Білорусь. Слід звернути увагу, що вирішальна сутичка між козаками Косинського і військом князя Острозького відбулася 1593 р. на Житомирщині (с. П’ятка). Окремо варто зупинитися на причинах невдач козацько-селянських виступів, в т. ч. акцентувати увагу на роз’єднаність в середовищі повстанців, недовіру їх одне до одного, що яскраво засвідчив виступ під проводом С. Наливайка.

Друга хвиля козацько-селянського невдоволення була спричинена незгодою козаків з обмеженням козацького реєстру й небажанням реєстрових козаків повертатися до стану селянства, а тому вимогою повсталих було зростання козацького реєстру та оплати праці. Так, за умовами Куруківської угоди, укладеної внаслідок повстання під проводом М. Жмайла (1625 р.), козацький реєстр зростав з 3 до 6 тис., а щорічна плата реєстровцям збільшувалася до 60 тис. злотих; внаслідок повстання під проводом Т. Федоровича (Трясила) 1630 р. реєстр збільшився до 8 тис. осіб. Слід звернути увагу й на те, що дані повстання засвідчили поділ козацтва на дві групи: заможне реєстрове, яке дотримувалося поміркованої лінії та йшло на компроміси з урядом, і нереєстрове, яке займало радикальну позицію. Перемога перших спричинила компромісний характер угод, укладених внаслідок повстань 1625 і 1630 рр. Необхідно зупинитися й на виступі гетьмана І. Сулими, який 1635 р. зруйнував збудовану поляками фортецю Кодак, спорудженням якої влада хотіла заблокувати рух втікачів на Запорожжя. І знову інтереси заможного козацтва взяли гору, адже саме реєстровці підступно схопили І. Сулиму й видали його польським властям.

Останнім масштабним виступом народних мас стало козацько-селянське повстання 1637–1638 рр. під проводом П. Бута (Павлюка), Д. Гуні, Я. Остряниці. Виступ зазнав поразки, в тому числі й через позицію реєстрового козацтва, яке видало польській владі Павлюка. Внаслідок повстання реєстровці під тиском польського уряду визнали укладену сеймом «Ординацію Війська Запорозького реєстрового», за якою скасовувалося козацьке самоврядування; число реєстрових козаків обмежувалося 6 тис.; козаки могли селитися лише в Черкаському, Чигиринському та Корсунському староствах; замість гетьмана уряд направляв свого комісара. Період з 1638 по 1648 рр. прийнято називати «Золотим спокоєм», адже від останнього козацько-селянського повстання до виступу Б. Хмельницького не було зафіксовано жодного великого за масштабом прояву народного невдоволення.

Друге питання є продовженням першого. Студентам слід звернути увагу, що козацько-селянські повстання кінця ХVІ – першої третини ХVІІ ст. стали підґрунтям для наймасштабнішого народного виступу ХVІІ ст. Висвітлення цього питання необхідно розпочати з теоретичної площини. Що це було: повстання, війна чи революція? На думку українських істориків В. Смолія і В. Степанкова, доцільним є використання терміну Українська національна революція. Історики виділяють три її етапи: 1) лютий 1648 – серпень 1657 рр. – найбільше піднесення національно-визвольних змагань та соціальної боротьби; 2) вересень 1657 – червень 1663 рр. – громадянська війна, що призвела до поділу козацької України на два гетьманства; 3) червень 1663 – вересень 1676 рр. – боротьба за возз’єднання Української держави. Отже, початок революції пов’язують з постаттю Б. Хмельницького, завершення – з гетьманом П. Дорошенком. Зауважимо, що в радянській історіографії закінчення Визвольної війни датували 1654 роком, тобто Переяславською радою, а основною метою повстання Б. Хмельницького називали «возз’єднання» з Росією. Сучасні історики перший етап революції завершують 1657 роком, тобто смертю гетьмана.

Студенти мають чітко розрізнити причини і привід до революції; визначити соціально-економічні, політичні і релігійні чинники до народного виступу. Можна акцентувати увагу й на суб’єктивних причинах, які штовхали до виступу всі прошарки суспільства: селянство, міщанство, запорозьке і реєстрове козацтво, дрібну православну шляхту. Безпосереднім же приводом до повстання стала особиста кривда, завдана Богдану Хмельницькому польським шляхтичем Д. Чаплинським, коли той зі своїми слугами зруйнував та пограбував родинний хутір Хмельницького Суботів, до смерті забив малолітнього сина, викрав дружину. Слід детальніше зупинитися на перемогах війська Б. Хмельницького у 1648 р. під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями, визначити причини облоги Львова й укладення перемир’я під Замостям. Студенти мають визначити, чому 1648 р. гетьман не пішов на Варшаву, а повернувся до Києва. На окрему увагу заслуговують сутички поляків і козаків 1649 р. під Збаражем і Зборовом, укладання Зборівського мирного договору, що, по суті, юридично засвідчив появу Гетьманщини. Необхідно проаналізувати хід битви під Берестечком (1651 р.), що стала найбільшою поразкою Хмельницького, та умови Білоцерківського мирного договору; визначну перемогу під Батогом (1652 р.), яку сучасники порівнювали з битвою під Каннами; поразку під Жванцем (1653 р.). Необхідно окреслити риси внутрішньої і зовнішньої політики гетьмана, з’ясувати, чому кримські татари, одразу погодившись стати союзниками у війні на боці Хмельницького, неодноразово його зраджували; визначити, чому Московське царство лише восени 1653 р. вирішило приєднатися до національно-визвольної війни; яким був характер стосунків із Молдавією, Венецією, іншими державами.

Детальніше варто розглянути сутність Переяславсько-московських домовленостей 1654 р., визначити, що це було: «персональна унія»; «васальна залежність України від Росії»; «автономія» України у складі Росії; «возз’єднання» українського та російського народів; «військовий союз» між Україною та Росією. Коротко слід охарактеризувати хід Національно-визвольної війни після підписання «Березневих статей», зупинитися на героїчній обороні м. Буші на Брацлавщині (1654 р.), битві під Уманню і Охматовом (1655 р.). Необхідно проаналізувати причини і умови Віленського перемир’я між Польщею і Московським царством (1656 р.), реакцію на цю подію Б. Хмельницького й самостійне створення ним антипольської коаліції у складі Швеції, Семигороду, Бранденбургу, України, Молдавії, Волощини та Литви. На думку істориків, саме звістка про трагічне закінчення українсько-семигородського походу на Польщу 1657 р. призвела до смерті Б. Хмельницького.

Проблемні запитання

· Чому Запорозьку Січ називали «християнською козацькою республікою»?

· Прослідкуйте історію Запорозьких Січей. Визначте причини їхніх утворень та руйнувань.

· Ознайомтеся з проектом створення Задніпровської козацької держави Йосипа Верещинського та сформулюйте основні його положення.

· Покажіть на конкретних прикладах, як українські козаки підтримували православну церкву.

· Що означали Переяславсько-московські домовленості 1654 р.: «персональну унію», «васальну залежність» України від Московщини (Росії), «автономію» у складі Росії, «возз’єднання» українського та російського народів, «воєнний союз» між Україною та Росією? Ваша позиція.

· Назвіть привід до початку Національно-визвольної війни. Як Ви вважаєте, чи був він настільки вагомим, аби штовхнути Богдана Хмельницького на шлях озброєної боротьби.

· Яким був татарський фактор під час Національно-визвольної революції?

· Виділіть характерні риси зовнішньої політики Богдана Хмельницького під час Національно-визвольної війни.

· У чому полягала сутність Віленського перемир’я 1656 р.?

· Коротко охарактеризуйте загальний перебіг подій Національно-визвольної війни після укладання Переяславських домовленостей.

· Визначте місце Тимоша Хмельницького в державотворчих планах Б. Хмельницького.

Ключові терміни та поняття:Березневі статті, берладники, Білоцерківський мирний договір, булава, бунчук, Великий Луг, випищики, Військо Запорозьке, військовий довбиш, військовий кантаржій, військовий осавул, військовий писар, військовий суддя, Віленське перемир’я, гетьман, Дике поле, Запорозька Січ, Зборівський договір, зимівник, каламар, кіш, клейноди, колонізація, корогва, кошовий отаман, курінь, литаври, Ординація Війська Запорозького, пернач, реєстрове козацтво, уходники, чайка.

Друге заняття

1. Українська козацька держава в колі геополітичних інтересів Польщі, Росії, Кримського ханства, Туреччини. Період Руїни в історії України.

2. Гетьманщина наприкінці ХVІІ – у ХVІІІ ст.:

· державотворча діяльність гетьмана Івана Мазепи;

· гетьманування Пилипа Орлика. Перша українська конституція 1710 р.;

· колоніальна політика Російської імперії щодо України у ХVІІІ ст. (І. Скоропадський, П. Полуботок, Д. Апостол, К. Розумовський);

· Запорозька Січ у другій половині ХVІІ–ХVІІІ ст. Трагічна доля Запорозьких Січей після 1709 р.;

· гайдамацький та опришківський рухи у ХVІІІ ст. Максим Залізняк. Олекса Довбуш.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 5. Козацтво в історії України (кінець ХV–ХVІІІ ст.)	\|	Реферати

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.