Методичні рекомендації до семінарського заняття

Перше питання варто розпочати з того, аби пригадати, що напередодні Другої світової війни українські землі перебували у складі різних держав – СРСР, Польщі, Румунії і Чехо-Словаччини (з березня 1939 р. – Угорщини). А тому сутність «українського питання» у вузькому розумінні – це питання про місце і роль українського чинника у внутрішньому житті держав, до складу яких входили українські землі, у широкому – це питання про умови і механізм возз’єднання українських земель та створення власної української державності. Напередодні Другої світової війни визначилося три групи країн, зацікавлених у вирішенні «українського питання»: 1) СРСР, Польща, Румунія, Чехо-Словаччина, тобто країни, до складу яких входили українські землі, а тому їхньою головною метою було втримати підвладні землі і приєднати нові; 2) Англія, Франція, США, тобто країни-творці Версальсько-Вашингтонської системи, які задовольняли свої геополітичні інтереси втручанням чи невтручанням у вирішення українського питання; 3) Німеччина і Угорщина, які, невдоволені умовами мирних договорів 1920-х рр., претендували на українські землі (зокрема, Угорщина – на Закарпаття). Драматизм ситуації полягав у тому, що український народ самостійно не міг вирішити «українського питання».

Розглядаючи другий підпункт першого питання, необхідно детальніше проаналізувати умови пакту Ріббентропа-Молотова від 23 серпня 1939 р. та зміст таємного протоколу, зокрема зупинитися на положеннях, які стосувалися українських земель (Західної України, Бессарабії). Далі студенти мають показати, в який спосіб відбулося приєднання західноукраїнських земель до СРСР. Особливу увагу слід звернути на так званий «визвольний похід» Червоної Армії, що розпочався 17 вересня 1939 р., підписаний 28 вересня 1939 р. радянсько-німецький договір про дружбу і кордони, анексію радянськими військами Північної Буковини і Бессарабії в серпні 1940 р. Далі варто виділити етапи процесу радянізації інкорпорованих територій, показати її позитивні і негативні риси.

Друге питання стосується початку Великої Вітчизняної війни. Студентам варто підготувати інформацію про готовність чи неготовність Радянського Союзу до війни, ознайомитися з поглядами В. Суворова та М. Коваля з приводу визначення справжнього агресора у війні, висловити свою точку зору до причин поразки Червоної Армії у 1941 р. Необхідно назвати міста, які найдовше оборонялися в 1941–1942 рр. (Київ, Одеса, Севастополь), показати героїзм українського народу в перші місяці війни на прикладі танкової битви Львів-Рівне-Дубно та оборони Києва. Слід підкреслити, що хоч план «бліцкригу» і був зірваний, все ж німцям удалося окупувати всю територію України: 22 липня 1942 р. було захоплено нацистами м. Свердловськ Ворошиловградської області.

У контексті цього питання варто визначити місце України в планах нацистів (концепція «свідомого європеїзму» і «Великої України» Розенберга, «Зелена папка» Герінга, план «Ост» Гіммлера). На початку війни проти СРСР у німецьких планах щодо України відбулося зміщення акцентів з політичних на економічні, тобто якщо у довоєнний період планувалося утворення маріонеткової «Великої України», то на початку агресії проти Радянського Союзу українські землі стали розглядатися виключно як бездержавний сировинний придаток, з перспективою онімечення та колонізації. Реалізація плану «Ост» на окупованих нацистами територіях лягла в основу «нового порядку». Студенти мають звернути увагу на такі його складові, як: розчленування України; пограбування і вивезення за кордон продовольства, промислових виробів, культурних пам’яток; введення обов’язкової трудової повинності й примусове вивезення українців на роботи до Німеччини (остарбайтери); кривавий терор; Голокост, або винищення єврейського народу (Бабин Яр, Дробицький Яр, Бердичів). Необхідно детальніше зупинитися на явищі антисемітизму, проаналізувати особливості взаємовідносин українців і євреїв у роки війни, визначити, хто такі «праведники світу». На окремий розгляд заслуговує питання про явище українського колабораціонізму (співпраці з окупантами).

Підготовку питання про Рух Опору на українських землях варто розпочати з того, аби виділити три його течії: 1) радянська, представлена партизанським і підпільним рухом; 2) націоналістична, репрезентована ОУН (Б), ОУН (М), «Поліською Січчю»; 3) польська. Варто виділити три етапи розгортання радянського Руху Опору: 1) «зародження і становлення» – тривав із початку війни до кінця 1942 р; 2) «стабілізації» – до середини 1943 р.; 3) «активних наступальних дій» – тривав до цілковитого розгрому фашистів. Необхідно пояснити, чому на початковому етапі війни перші виступи в тилу були нечисленними і неорганізованими; виділити форми і методи роботи партизан (організація Цетрального і Українського штабів партизанського руху 1942 р., широкомасштабні диверсії, рейди в тилу супротивника, т. зв. «рейкова війна» тощо). Варто згадати найвидатніших партизанських лідерів – С. Ковпака, О. Федорова, Т. Строкача, О. Сабурова, М. Наумова. Окремо слід сказати про підпільників, що діяли під прикриттям на окупованій території – «Молоду гвардію», «Партизанську іскру», Малинське підпілля.

Складовою Руху Опору була й націоналістична течія. Студенти мають пригадати головні засади ідеології «інтегрального націоналізму», визначити відмінності в ідеології, формах і методах боротьби бандерівців, мельниківців і бульбівців, їхнє ставлення одне до одного та до співпраці з нацистами, зокрема спробувати дати оцінку дивізії СС «Галичина» та битві під Бродами 1944 р. Можна зупинитися на культурницькій діяльності українських націоналістів у перші роки окупації, зокрема згадати про організацію літературного, мистецького і спортивного життя. Окремо слід зупинитися на протистоянні між трьома течіями Руху Опору в Україні, проаналізувати причини т. зв. «Волинської трагедії» 1943 р.

У третьому питанні головну увагу слід приділити місцю Сталінградської і Курської битв у визволенні території СРСР і України від нацистських загарбників. Зокрема, слід зауважити, що внаслідок розпочатого в ході Сталінградської битви контрнаступу вже 18 грудня 1942 р. було визволено перший український населений пункт – с. Півнівку Міловського району Ворошиловградської (Луганської) області. Проте невдовзі нацистам вдалося повернути втрачені населені пункти. Необхідно зазначити, що саме внаслідок перемоги на Курській дузі радянські війська остаточно визволили Україну. На окрему увагу заслуговує питання про визволення Києва, який мав стати радянським до річниці Жовтневої революції. Студенти мають назвати основні визвольні операції радянської армії в 1943–1944 рр. (Київська, Житомирсько-Бердичівська, Корсунь-Шевченківська, Яссько-Кишинівська, Львівсько-Сандомирська, Карпатсько-Ужгородська тощо). Зауважимо, що 28 жовтня 1944 р. вважається офіційною датою визволення всієї України в сучасних кордонах. Спираючись на статті В. Короля та С. Кульчицького, варто визначити внесок України в Перемогу над фашизмом, а також прослідкувати наслідки завершення війни в цілому для світу і України зокрема.

Четверте питання потребує звернення до джерел краєзнавчого характеру. Слід зупинитися на тому, що Житомир одним з перших міст СРСР був підданий бомбардуванню ще 22 червня 1941 р., що німці ввірвалися до міста вже 9 липня, а в серпні 1941 р. вся Житомирська область стала окупованою. В ході Житомирсько-Бердичівської операції в ніч з 31 грудня 1943 р. на 1 січня 1944 р. Житомир було остаточно визволено від нацистів, а на початку січня 1944 р. – всю Житомирську область. Можна зупинитися детальніше на рисах окупаційного режиму на Житомирщині, зокрема згадати про масове винищення євреїв в Бердичеві, організацію гетто і концтабору для військовополонених у Житомирі. Діяльність ОУН на Житомирщині варто прослідкувати за працями В. Жилюк та І. Ковальчука. Окрему увагу слід приділити партизанському і підпільному рухах, згадати про Малинське, Баранівське і Коростишівське підпілля, житомирських підпільників Г. Шелушкова та О. Бородія, а також радянських воєначальників, що визволяли Житомирщину від нацистів (С. Маликова, Ф. Ватутіна, П. Рибалка та ін.).

Проблемні запитання

· Яким чином німецьке керівництво намагалося використати «українське питання» у своїх цілях? Чим був спричинений інтерес до українських земель з боку Німеччини?

· Радянсько-німецьке співробітництво, започатковане пактом про ненапад, А. Гітлер дуже влучно назвав «шлюбом за розрахунком». Прокоментуйте цей вислів. Які переваги давав цей «шлюб» Німеччині та Радянському Союзу?

· Події 1939–1940 рр. на українських землях історики тлумачать по-різному. Сутність процесу, завдяки якому західноукраїнські землі опинились у складі УРСР, більш правильно відбиває термін: анексія, возз’єднання чи інкорпорація? Відповідь обґрунтуйте.

· Визначте позитивні й негативні риси радянізації західноукраїнських земель.

· Проаналізуйте причини поразок Червоної Армії на початковому етапі війни.

· Поясніть особливості взаємодії радянської, націоналістичної та польської течій руху Опору в Україні. Якими були причини «Волинської трагедії»?

· Назвіть основні операції з визволення України в 1943–1944 рр., дати повної окупації та остаточного визволення України. Якими, на Вашу думку, були причини перемоги Радянського Союзу у Великій Вітчизняній війні?

· Проаналізуйте втрати України та Радянського Союзу у Великій Вітчизняній війні, порівняйте їх із втратами країн фашистського блоку. Зробіть висновок.

· Прослідкуйте ставлення радянського керівництва до долі людей під час війни (військовополонених, громадян, що опинилися на окупованій території тощо).

· Порівняйте форми боротьби партизанів та підпільників. Назвіть найвідоміших представників обох груп.

· Доведіть конкретними фактами, що патріотизм народу Радянського Союзу відіграв вагому роль у перемозі над нацистськими загарбниками.

· Покажіть, в чому полягають сутнісні протиріччя в оцінці істориками та громадянами України подій Великої Вітчизняної війни. Як українська та світова громадськість ставиться до ролі ветеранів Радянської армії та вояків націоналістичної течії Руху Опору в перемозі над фашизмом? Висловте свою точку зору.

Ключові терміни та поняття:амністія, Бабин Яр, блокада, Букринський плацдарм, Велика Вітчизняна війна, «Вісла» операція, «Галичина» дивізія СС, гестапо, гетто, Голокост, депортація, дистрикт «Галичина», Дробицький Яр, евакуація, «ждановщина», Карпатська Україна, колабораціонізм, космополітизм, Лютезький плацдарм, «новий порядок», Нюрнберзький процес, окупація, остарбайтери, ОУН, пакт Молотова-Ріббентропа, партизани, підпільники, план «Барбаросса», план «Ост», «Поліська Січ», «праведник світу», радянізація, «рейкова війна», фашизм.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Література	\|	Тема 10. Україна у 50–80-ті рр. ХХ ст.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.