Методичні рекомендації до семінарського заняття

Підготовку до першого питання варто розпочати з визначення головних чинників, що зумовили процес перебудови у міжнародній, політичній, соціально-економічній і духовних сферах. Далі варто виділити етапи перебудови. Початок перебудови – квітневий Пленум ЦК КПРС (1985 р.), де було проголошено курс на прискорення соціально-економічного розвитку країни. Провідними його елементами було визначено інтенсифікацію економіки, прискорення науково-технічного прогресу, активізацію «людського фактора», перебудову управління та планування, удосконалення структурної та інвестиційної політики, підвищення організованості та дисципліни тощо. До 2000 року передбачалося створити виробничий потенціал, що дорівнював би вже створеному за попередні 70 років; вирішити продовольчу, житлову проблеми, забезпечити населення товарами повсякденного вжитку; технічно переобладнати машинобудування на основі останніх досягнень НТР. Проте перетворення на початковому етапі не були системними і стосувалися передусім економіки.

У травні 1985 р. вийшла постанова ЦК КПРС про заходи щодо подолання пияцтва та алкоголізму. Наслідком антиалкогольної кампанії стало зменшення збору винограду на 20 %; збитки господарств склали 900 млн. руб.; за 1985–1987 рр. збитки торгівлі від зменшення продажу алкогольних напоїв становили 13 млн. руб. Зниження виробництва алкогольних напоїв спричинило до самогоноваріння, спекуляції горілчаними виробами, поширення наркоманії і токсикоманії.

У травні 1986 р. почалася боротьба з нетрудовими доходами; в листопаді 1986 р. з’явився закон «Про індивідуальну трудову діяльність», зокрема людям, які об’єднувалися в кооперативи, дозволялася підприємницька діяльність у сфері послуг і громадського харчування.

В контексті цього питання варто звернути увагу на запроваджені в червні 1987 р. реформи Рижкова – Абалкіна, що передбачали переведення підприємств на госпрозрахунок; сприяння запровадженню досягнень НТР; розвиток кооперативної форми власності та індивідуальної трудової діяльності; залежність заробітної плати від результатів господарської діяльності. Реформи зазнали краху. Адже: структура економіка УРСР була зорієнтована центром в основному на виробництво засобів виробництва, добування сировини і палива; виробничі плани для УРСР розроблялися в Москві; Україна була позбавлена всіх прав на управління промисловістю: 95 % продукції вироблялося підприємствами союзного підпорядкування, а розпоряджалися виробленою продукцією союзні органи.

Коротко слід зупинитися на реформуванні агропромислового комплексу: партійно-урядова постанова «Про подальше вдосконалення економічного механізму господарювання в агропромисловому комплексі країни» (1986 р.); нове положення про колгоспи (1988 р.), що допускало існування орендних відносин. Студенти, проаналізувавши зміст реформ та особливості їхньої реалізації, мають визначити, чому СРСР наприкінці 1980-х рр. посів 77 місце у світі за рівнем споживання товарів і послуг на душу населення; якими були причини появи дефіциту.

Друге питання варто розпочати з ХХVІІ з’їзду КПРС (лютий 1986 р.), на якому було прийнято «нову редакцію» програми партії, з якої було усунуто завдання побудови основ комунізму, М. Горбачов висунув два принципові гасла: «гласність» і «широка демократія». Гласність – складова політичної свободи і культури. Одним з головних здобутків гласності стала ліквідація «білих плям» історії завдяки поверненню політично дискримінованих імен, літературно-мистецьких творів, наукових праць тощо. Зокрема, почали говорити про добу національно-визвольних змагань 1917–1920 рр., трагічні картини колективізації, голодомор 1932–1933 рр., сталінські репресії; почали повертатися в Україну твори М. Хвильового, М. Зерова, історичні праці М. Грушевського, М. Костомарова. За 1988 рік було реабілітовано 59 тис. чоловік. В Україну повернулося 300 політичних в’язнів; була скасована цензура. Жорстким випробуванням для гласності стала Чорнобильська катастрофа (26 квітня 1986 р.).

Третє питання є продовженням другого. Його варто почати з діяльності неформальних громадсько-політичних організацій, що почали з’являтися в УРСР з 1987 р. Це – Український культурологічний клуб (Київ), Українське історико-просвітницьке товариство «Меморіал» (Київ), «Товариство Лева» (Львів), «Народний союз сприяння перебудові» (Одеса), «Комітет підтримки перебудови» (Ворошиловград), Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, екологічне громадське об’єднання «Зелений світ», навесні 1988 р. в Київському університеті виникла студентська організація «Громада», 1988 року виникає правозахисна організація – Українська Гельсінська спілка (наступниця Української Гельсінської групи 1970-х рр.). Більшість неформальних організацій рішуче засуджувала існуючий режим, критикувала безгосподарність, створювала позацензурну пресу, виступала за ліквідацію «білих плям» історії, відновлення прав української мови, екологічної безпеки, організовувала мітинги і демонстрації. Наприкінці 1988 – на початку 1989 рр. неформальними об’єднаннями було проведено 1200 мітингів, в яких взяло участь понад 13 млн. чол. В червні 1989 р. в УРСР діяло понад 47 тис. неформальних об’єднань.

Детальніше слід зупинитися на феномені Народного Руху України, установчий з’їзд якого відбувся у вересні 1989 р. Варто відмітити, що саме на цьому зібранні радикальне крило Руху виступило з ідеєю державної незалежності України. Далі необхідно зупинитися власне на самому процесі розгортання в УРСР багатопартійності, що розпочався в жовтні 1989 р. з появою у Львові Української національної партії на чолі з Г. Приходьком. Політичні партії, що виникли під час «перебудови», можна поділити на три течії: 1) національно-демократичну (Українська республіканська партія, Українська християнсько-демократична партія, Всесвітня націонал-радикальна партія, Українська національна партія, Українська селянсько-дмократична партія). Їхня мета – курс на побудову самостійної правової Української держави; 2) ліберально-демократичну (Демократична партія України, Ліберально-демократична партія України, Соціал-демократична партія України, Об’єднана соціал-демократична партія України, Партія демократичного відродження України, Партія зелених України). Мета – забезпечення прав і свобод людини, поворот до роздержавлення засобів виробництва, приватизації, деполітизації та деідеологізації науки і культури; 3) комуністичну (соціалістичну), репрезентовану КП(б)У, пізніше Соціалістичною партією України. Студенти повинні пояснити, чому Комуністична партія починає втрачати свої позиції й які шляхи для подолання внутрішньої кризи вона здійснює в цей період.

В контексті цього питання можна згадати про вибори народних депутатів СРСР (1989 р.), що пройшли на альтернативній основі та створили дворівневу парламентську систему у вигляді З’їзду народних депутатів СРСР і Верховної Ради СРСР, а також про діяльність Верховної Ради УРСР, що з 15 березня 1990 р. почала працювати як постійний парламент.

Четверте питання варто розпочати з характеристики такого явища, як «парад суверенітетів». У контексті цього процесу заслуговує на детальніший розгляд Декларація про державний суверенітет УРСР (16 липня 1990 р.). Далі варто згадати про події всесоюзного значення, зокрема про референдум 17 березня 1991 р. та початок Ново-Огарьовського процесу зі спільного пошуку компромісної формули нового Союзного Договору. Саме 20 серпня 1991 р. мало відбутися підписання нового Союзного Договору, який передбачав федеративні засади державного устрою. Цим варто пояснити державний переворот, здійснений апологетами радянської влади 19–21 серпня 1991 р. в Москві. Необхідно проаналізувати, як відреагували на заколот ДКНС (рос. – ГКЧП) в Україні, наслідком чого і стало прийняття на позачерговій сесії Верховної Ради Акта проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.). Варто коротко зупинитися на процесі розвалу СРСР осені – зими 1991 р., рішеннях Всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта проголошення незалежності України (1 грудня 1991 р.). Насамкінець студенти мають визначити причини розпаду СРСР та наслідки цього процесу для всіх радянських республік та України зокрема.

Проблемні запитання

· Чи можна на сьогодні в нашій державі подолати наслідки тривалої політики русифікації? Які заходи для цього Ви можете запропонувати?

· Визначте, що означала «відлига» в духовній сфері.

· Доведіть, що реформи М. Хрущова носили суперечливий характер.

· Який із термінів найдоцільніше використати для загальної характеристики періоду правління М. Хрущова: культ особи, волюнтаризм, демагогія, популізм, суб’єктивізм?

· З’ясуйте причини виникнення дисидентського руху. Чому дисидентський рух не набув масовості в Україні?

· Охарактеризуйте діяльність Української Гельсінської групи. Чому стала можливою поява організацій подібного типу в країнах соціалістичного табору?

· З’ясуйте, чим відрізнялися погляди та діяльність «шістдесятників» та дисидентства в Україні.

· Проаналізуйте, чому економічне зростання другої половини 60-х – початку 70-х рр. ХХ ст. зупинилося в наступне десятиріччя.

· Що таке партійно-державна номенклатура? Як відрізнявся рівень життя населення УРСР і партійних чиновників у роки «застою»? Чи існує номенклатура в незалежній Україні?

· Якими є здобутки і недоліки розвитку соціальної сфери радянського суспільства в роки «застою»?

· Прослідкуйте етапи партійного будівництва в Радянській Україні. Яка подія стала каталізатором даного процесу?

· Яку роль відігравали неформальні організації в духовному житті Української РСР?

· В чому сутність політики «гласності»?

· Які події призвели до проголошення Декларації про державний суверенітет України? Визначте її історичне значення.

· Проаналізуйте причини розпаду Радянського Союзу.

· Що таке «парад суверенітетів»?

· Вкажіть, як волюнтаристські дії та різкі заяви керівників Радянського Союзу та незалежної України впливали на життя населення та імідж держави у світі.

Ключові терміни та поняття:антиалкогольна кампанія,«відлига», волюнтаризм, «гласність», демократизація, десталінізація, децентралізація, дисиденти, «застій», «золота» п’ятирічка, ідеологізація, конституція, «маланчуківщина», Народний Рух України, неосталінізм, номенклатура, «перебудова», «прискорення», путч, раднаргосп, реабілітація, референдум, самвидав, суверенітет, Чорнобильська катестрофа, «шістдесятники».

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 10. Україна у 50–80-ті рр. ХХ ст.	\|	Тема 11. Розвиток незалежної України

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.