Мета: засвоїти методи визначення біологічної активності ґрунту
Матеріали й устаткування: скельця розміром 10х50 см, стерильні лопатка та ніж, пінцет, лляне полотно розміром 10х50 см, 0,5 % розчин нінгідрину в ацетоні, стерильна колба на 100 мл, резинова пробка зі скляною трубкою, вимірювальна бюретка каталазниці, стаканчик, 3 % розчин перекису водню, повітряно-сухий ґрунт
Теоретичні положення
Для визначення активності ґрунтової мікрофлори користуються наступними методами:
1) дослідження нітрифікаційної здатності, що визначається по наростанню у ґрунті кількості нітратів після його витримування при певних умовах у термостаті. Показник нітрифікації свідчить про потенційну здатність ґрунту накопичувати мінеральний азот;
2) дослідження «дихання ґрунту», або виділення вуглекислого газу дозволяє мати уявлення про енергію процесів розкладу органічної речовини у ґрунті;
3) аплікаційним методом (закладення у ґрунт скелець, що обтягнуті лляною тканиною). Цей метод дозволяє виявити інтенсивність мікробіологічних процесів в різних горизонтах орного шару, встановити вплив різних добрив, пестицидів на ґрунтову мікрофлору;
4) дослідження ферментативної активності ґрунту, оскільки ґрунтові ферменти продукуються в основному мікроорганізмами. Тому між показниками ферментативної активності і певними мікробіологічними процесами спостерігається кореляційна залежність.