Критерії оцінювання практики

Питання про критерії оцінки рівня знань, умінь і навичок студентів є надзвичайно важливим. Розглядаючи загальну професійну підготовку студентів спеціальностей „соціальна педагогіка”, „соціальна робота” як цілісний процес формування системи загально-професійних знань, умінь, навичок, слід виділити комплексний критерій, який дає цілісну характеристику рівня загально-професійної підготовки майбутніх спеціалістів, відображає єдність оволодіння змістовно-процесуальною і мотиваційно-ціннісною сторонами професійної діяльності; по-друге, відображає взаємозв’язок знань, умінь, навичок (знання – теоретична основа умінь; уміння – форма функціонування знань; навички – високорозвинені уміння); по-третє, об’єднує в собі різні характеристики якості знань і умінь (повнота, усвідомленість, дієвість); по-четверте, відображає динамічність знань і умінь (їх застосування у найрізноманітніших умовах); по-п’яте, показує єдність і взаємозв’язок пізнавальної і практичної діяльності студентів (у процесі яких формуються загально-професійні знання, уміння, навички) і її характер.

Показниками загально-професійної підготовки студентів є:

· рівень інтересу до практичної професійної діяльності, активність у період практики;

· рівень засвоєння основних ідей, положень, понять, фактів у сфері соціально-педагогічної й соціальної діяльності;

· рівень теоретичного осмислення способів організації практичної професійної діяльності;

· рівень оперування теоретичними знаннями, використання їх у практичній діяльності;

· якість окремих професійних умінь та їх сукупність;

· рівень самостійності у творчій практичній діяльності.

Вищенаведені критерії відображають так зване неформативне оцінювання, використання якого дозволяє:

· по-перше, оцінити загальний рівень професійної підготовки студента на даному етапі,

· по-друге, здійснювати моніторинг і, відповідно, оцінювати динаміку особистісно-професійного становлення,

· по-третє, створити основи для активізації професійної рефлексії як механізму саморозвитку й самовиховання майбутнього спеціаліста.

Відповідно до вимог кредитно-модульного оцінювання різних видів навчальної діяльності критерії неформативного оцінювання конкретизуються у критеріях нормативного оцінювання. Використання останнього дозволяє оцінити якість виконання конкретних завдань програми практики. Пропоновані нами критерії виглядають наступним чином:

Завдання програми практики

Рівень виконання

Звітна документація 1. План-щоденник проходження практики (за схемою). 2. Аналітична довідка (характеристика системи роботи соціальної служби або соціально-педагогічної служби освітнього закладу), соціальний паспорт класу, школи . 3.Аналіз плану роботи соціальної служби, окремого спеціаліста на період проходження практики. 4.Характеристика інструментарію даної служби, ресурсів, що застосовуються в організації відповідного напряму соціально-педагогічної, соціальної роботи; характеристика окремого виду інструментарію 5.Аналітична довідка (організація відповідної роботи з індивідом або групою). 6. Розгорнутий протокол індивідуальної або групової бесіди (консультування) спеціалістів з об’єктами професійної діяльності з аналітичними висновками: · Щодо психологічних особливостей об’єкту бесіди (відповідно до запропонованої кафедрою психології методики) · Щодо бесіди в цілому. 7. Звіт-аналіз про виконання індивідуального або групового завдання, реалізацію власної участі у діяльності служби, самостійної професійної діяльності 8.Розробка і проведення заходу просвітницько-профілактичного, виховного характеру 9. Соціально-психолого-педагогічний портрет основної (або однієї з основних) групи клієнтів даної служби 10. Розробка структурно-функціональної моделі самоврядування дитячого колективу 11. Програма і результати навчально-дослідницької роботи 11. Створення професійного портфоліо

Низький –записи відображають зміст фактично виконаної роботи, спостереження обмежуються фіксацією поверхневих фактів й особистих вражень практиканта Середній –додатково до попереднього рівня записи містятьпевні елементи аналізу фактів, що спостерігаються, самоаналізу професійного самопочуття, але відсутній системний, обґрунтований аналіз, а також необхідні висновки й пропозиції Високий – присутній системний, обґрунтований аналіз фактів, що спостерігаються, власного професійного самопочуття, а також необхідні висновки й пропозиції Низький –довідка (паспорт) обмежена конкретними фактами, відсутні елементи аналізу Середній –довідка містить елементи аналізу, розкриває певні моменти організації й роботи служби, паспорт містить уточнення й примітки, що відбивають конкретні особливості, необхідні для організації подальшої роботи Високий –довідка (паспорт) містить глибокий, повний аналіз, що розкриває роботу служби (клас, школу) як систему, дозволяє будувати перспективне оцінювання й прогнозування Низький –поверхневе розкриття основних моментів, що стосуються змісту плану роботи Середній –наявність елементів аналізу, розкриттяосновних напрямів, організаційних форм роботи служби, спеціаліста Високий –повний аналіз роботи служби, спеціаліста у системі (доцільність, відповідність завданням служби, потребам клієнтури, соціальній ситуації) Низький –виділені складові інструментарію, ресурсного забезпечення Середній –додатково до попереднього рівня присутній аналіз оптимальності й ефективності наявного інструментарію, наявних ресурсів Високий –додатково до попередніх рівнів системний аналіз інструментарію, ресурсів містить оцінку доцільності й ефективності використання, пропозиції щодо удосконалення Низький –поверхневий, фрагментарний описроботи з індивідом або групою Середній –поданий достатньо глибокий системний аналіз цієї роботи Високий –глибокий системний аналіз роботи завершують висновки щодо доцільності й ефективності, а також власні пропозиції щодо її удосконалення Низький –протокол в основному описує хід бесіди (консультування), поведінку її учасників, характеристика результатів невірна або неповна Середній –присутні спроби пояснити логіку бесіди (консультування), її динаміку, аналіз окремих фрагментів бесіди, характеристика результатів вірна й достатньо повна Високий –поданий системний глибокий аналіз бесіди (консультування) відповідно до алгоритму, висловлена особиста думка щодо професійності проведення бесіди (консультування), характеристика результатів вірна, повна, містить перспективне прогнозування Низький –показані зміст і характер завдання, доручення, роботи, об’єкт (об’єкти) професійної діяльності, що було сплановано для його виконання, що фактично реалізовано Середній –описані використані технології, містяться певні елементи аналізу результативності, самооцінки професійної готовності до виконання завдання, психологічного самопочуття у процесі здійснюваної діяльності Високий –глибокий системний аналіз виконання завдання, плану роботи, глибока професійна рефлексія, обґрунтовані висновки щодо професійної готовності й подальшого самовдосконалення Низький –планування заходу здійснено на репродуктивному рівні, відбиває тенденцію до одноманітності, стереотипності в організації заходу, його проведення відбиває недостатній рівень відповідних навичок, самоаналіз і самооцінка носять фрагментарний, поверхневий характер Середній –планування відбиває достатній рівень методичної підготовки, готовність до урізноманітнення організації заходу, компоненти заходу логічно вибудовані, достатній рівень організаційно-комунікативних умінь і навичок під час проведення, системність у самоаналізі й самооцінці Високий –планування здійснено на високому методичному рівні, містить творчий внесок практиканта, його готовність використовувати як традиційні, так й інноваційні методи в організації й проведенні заходів, високий рівень організаційно-комунікативний умінь і навичок під час проведення, глибина, повнота й системність у самоаналізі й самооцінці Низький –Портрет носить фрагментарний, несистемний, поверхневий характер, не задіяні в комплексі всі можливі джерела для його створення (психолого-педагогічна література, інтерв’ю зі спеціалістами, власні спостереження) Середній –Портрет відображає основні особливості у системі, містить елементи аналізу походження цих особливостей та необхідності використання у професійній діяльності Високий –поданий повний, системний, обґрунтований портрет, аналіз особливостей виступає основою обґрунтування методичної доцільності використання певних підходів і технологій у діяльності Низький –запропонована модель створена з використанням типових, стереотипних підходів, не враховані особливості даного дитячого колективу, психолого-педагогічні особливості відповідного віку, недостатньо функціональна Середній– модель містить елементи творчого, нестандартного підходу, достатньо обґрунтована, але не враховує в повній мірі особливості потреб дітей у самостійності й активності Високий – модель креативна, нестандартна, методично обґрунтована, функціональна, забезпечує потребу дітей у самостійності й активності, участі в організації власної дозвіллєвої діяльності Низький –обрана проблема недостатньо актуальна для даної служби, результати роботи поверхневі, відображають описовий, несистемний, неаналітичний підхід до збору й обробки матеріалу, відсутня перспектива використання матеріалу для подальшого дослідження й використання у практиці роботи служби Середній –подана достатньо повна, теоретично обґрунтована програма роботи, але для її виконання недостатньо глибока теоретична й практична підготовка студента, перспектива використання матеріалу для подальшого дослідження й використання у практиці роботи служби подана схематично Високий –повна, комплексна, теоретично обґрунтована програма роботи, глибока теоретична, методична й практична підготовка студента,обґрунтовані й окреслені перспективи використання матеріалу для подальшого дослідження й використання у практиці роботи служби Низький –представлені матеріали переважно відображають конкретні факти професійного становлення (фотодокументи, грамоти, дипломи, малюнки, вірші тощо). Есе відсутнєабо носить описовий характер. Процес власного професійного становлення відображений переважно на фактажному й емоційному рівнях. Середній –матеріали представлені більш різноманітно, додані авторські роботи методичного, наукового характеру. Есе містить аналітичний підхід до відображення процесу професійного становлення, але не є достатньо повним і глибоким Високий –матеріал містить у тому числі науково-дослідницькі роботи (публікації, проекти тощо). Аналіз процесу професійного становлення містить мотиви вибору професії, системну картину професійного та особистісного зростання, самооцінку результатів професійної підготовки на ціннісно-змістовому, технологічному та рефлексивному рівнях.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Соціальний паспорт закріпленого за студентом класу.	\|	Кожне завдання практики оцінюється окремо.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.