• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення температури спалаху

Швидкість нагріву регулюють латром:

– при випробуванні рідин із спалахом до 50°С температуру підвищують із швидкістю 1^оС за 40–60 сек при безперервному помішуванні рідини;

– при випробуванні рідин з температурою спалаху понад 50°С – зі швидкістю 1°С за 10–12 сек.

Випробування рідин з температурою спалаху до 50°С починають проводити з температури не більше ніж на 10°С до передбачуваної через кожен 1°С.

Випробування рідин з температурою спалаху вище 50°С – не більш, ніж за 17°С нижче передбачуваної.

Випробування на спалах проводять при підвищенні температури на кожен 1°С – для рідин з температурою спалаху до 104°С і на кожні 2°С – для рідин з температурою спалаху вище 104°С.

Рідина, що піддається дослідженню, перемішується обертанням мішалки. Перемішування припиняється тільки у момент введення полум'я в судину. Отвір кришки відкривається на 1 с. Якщо спалах не відбувся, рідина знову перемішується, і операція запалення повторюється через кожен 1°С.

За температуру спалаху приймають температуру, що показується термометром у момент чіткої появи першого полум'я над поверхнею рідини усередині приладу.

При появі неясного спалаху вона повинна бути підтверджена наступним спалахом при підвищенні температури на 1 або 2°С.

Якщо при цьому спалах не відбудеться, випробування повторюють.

При атмосферному тиску, що відрізняється від 760 мм рт.ст. на 15 мм і більш, в показану термометром температуру вводять поправку

(17.3)

де Р – фактичний атмосферний тиск, мм рт.ст.

Поправку додають при Р нижче 760 мм рт.ст. і віднімають у випадку атмосферного тиску вище 760 мм рт.ст.

Визначити основні показники пожежонебезпечності досліджуваної рідини, навести класифікацію рідини, приміщення та будівлі, у яких застосовують зазначену речовину (табл. 17.1).

Таблиця 17.1 – Вихідні дані

Продовження таблиці 17.1

Читайте також:

1. CMM. Визначення моделі зрілості.
2. I визначення впливу окремих факторів
3. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
5. Ocнoвнi визначення здоров'я
6. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
7. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
8. Алгоритм побудови калібрувального графіка для визначення загального білка сироватки крові
9. Алгоритм побудови калібрувального графіка для визначення загального білка сироватки крові
10. Алгоритм розрахунку температури поверхні чипу ІМС процесора
11. Аналіз існуючих виробів та визначення завдань проекту
12. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні

Переглядів: 527