• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Система розрахунків на підприємстві.

ОРГАНІЗАЦІЯ ГРОШОВИХ РОЗРАХУНКІВ ПІДПРИЄМСТВА

Питання:

1. Система розрахунків на підприємстві.

2. Організація відкриття рахунків у банку.

3. Форми безготівкових розрахунків.

4. Касове обслуговування підприємства та платіжна дисципліна.

У процесі здійснення виробничої діяльності (виробництва та про­дажу продукції, отримання і розподілу грошових доходів і накопи­чень та ін.) суб'єкти господарювання вступають у різні розрахунково-грошові відносини з іншими підприємствами, організаціями, ланками фінансово-кредитної системи, фізичними особами тощо. Ці відноси­ни пов'язані з оплатою придбаних товарів, послуг, перерахуванням до різних ланок фінансової системи встановлених податків та плате­жів, виплатою заробітної плати, пенсій, допомоги робітникам та ін.

Розрахунками в народному господарстві назива­ють систему грошових відносин, пов'язаних з оплатою товарів, по­слуг і виконанням інших фінансово-кредитних зобов'язань підпри­ємств, організацій, населення.

Розрахунки за товарними операціямипов'язані з реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг. Вони становлять переважну частину всього грошового обороту в державі й обслу­говують поточну фінансово-господарську діяльність підприємств. Від організації розрахунків за товарними операціями залежать розрахунки за нетоварними операціями.

Розрахунки за нетоварними операціямипов'язані з фінансовими операціями: з кредитною системою, бюджетами різних рівнів, сплатою фінансових санкцій. Ці розрахунки здійснюються після реалізації продукції, тобто за результатами завершення кругообігу коштів підприємства.

Ефективність функціонування економіки в цілому і кожного окремого підприємства значною мірою залежить від організації розрахунків.

Грошові розрахунки можуть набирати як готівкової, так і безготівкової форми. Сферу готівкових і безготівкових розрахунків розмежовано.

Готівкова форма розрахунків застосовується за обслуговування населення - виплата заробітної плати, матеріального заохочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги.

Безготівкові розрахунки – це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші (кошти) списуються з рахунка платника і переказуються на рахунок дотримувача коштів.

Безготівковим грошовим розрахункам, як правило, віддають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безготівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійснення. Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприяють банківські установи, у них також зацікавлена держава - не тільки з погляду економного витрачання коштів, а й з погляду вивчення, регулювання і контролю грошового обороту.

Узагальнену класифікацію безготівкових розрахунків підприємств наведено на рис. 2.1.

При побудові системи розрахунків необхідно виходити з вимог найбільшого зближення моменту здійснення платежу з моментом от­римання продукції, товарів, послуг, недопущення утворення необґрунтованої кредиторської заборгованості, максимальної економії платіжних коштів для здійснення розрахунків та можливості забез­печення більш ефективного контролю за використанням грошових коштів.
У зв'язку з цим система безготівкових розрахунків повинна відповідати таким вимогам:

1) сприяти своєчасному отриманню постачальником грошових коштів за відвантажену продукцію або надані послуги;

2) створювати умови покупцю для контролю за дотриманням по­стачальником умов договору або угоди про поставку товарно-мате­ріальних цінностей, послуг;

3) забезпечувати можливість контролю з боку банку та постачальника за своєчасністю та повнотою оплати продукції та послуг покупцем.

Враховуючи ці вимоги, в основу організації безготівкових розра­хунків покладені такі основні принципи.

1. Самостійний вибір клієнтами установ банків для зберігання гро­шових коштів та форм безготівкових розрахунків.

2. Розрахунки, як правило, повинні здійснюватись одразу ж після відпуску (відвантаження) товарів, надання послуг або одночасно з ними.

3. Платежі мусять здійснюватися через установи банку та під їх контролем тільки за розпорядженням платника та за наявності у нього необхідних грошових коштів або права на отримання банків­ського кредиту.

4. Використання грошових коштів можливе тільки за цільовим призначенням.

5. Розрахунки повинні здійснюватись на підставі розрахунково-платіжних документів типової форми.

Рис. 2.1. Класифікація безготівкових розрахунків підприємств

Суворе дотримання принципів, форм та правил здійснення безго­тівкових розрахунків забезпечує чітку їх організацію, прискорює обіг коштів у розрахунках, знижує дебіторську та кредиторську заборго­ваність, сприяє зміцненню розрахунково-платіжної дисципліни, гос­подарського розрахунку та підвищенню ефективності виробництва.

Додержання вказаних принципів є обов'язковим як для постачаль­ника, так і для покупця.

Для здійснення безготівкових розрахунків підприємства відкривають в установах банку рахунки. Усі суб'єкти підприємницької діяльності та установи банків зобов'язані дотримуватись вимог чинного законодавства щодо відкриття рахунків. За порушення цих вимог суб'єкти підприємницької діяльності та комерційні банки несуть відпо­відальність.

Підприємства та їхні відокремлені підрозділи можуть мати такі рахунки в національній валюті:

1) поточні рахунки, що відкриваються для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів банківських операцій;

2) бюджетні,що відкриваються підприємствам, яким виділяються кошти з державного або місцевого бюджетів для цільового їх використання;

3) кредитні,що відкриваються в будь-якій установі банку, кот­ра має право видавати кредити (ці рахунки призначено для обліку кредитів, наданих способом оплати розрахункових документів чи переказу коштів на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди);

4) депозитні (вкладні),що відкриваються установою банку власникові рахунка на певний конкретний строк. Кошти на депозитні рахунки переказуються з поточного рахунка і після закінчення строку зберігання повертаються на нього ж. Відсотки за депозитними вкладами перераховуються на поточний рахунок або зараховуються на поповнення депозиту. Проведення розрахункових операцій та видача коштів готівкою з депозитного рахунка забороняються.

Банківські рахунки в іноземній валюті поділяються на:

1) поточні, відкривається для проведення розрахунків у безготівковій іноземній валюті, а готівкою у іноземній валюті у випадку здійснення поточних операцій;

2) розподільні, призначені для первісного зарахування коштів в іноземній валюті;

3) кредитні;

4) депозитні (вкладні).

Кожне підприємство може відкривати два і більше поточні рахунків в національній валюті і рахунків в іноземній валюті.

Відкриваючи рахунки підприємству, установи банку сповіщає про це податковому органу по місцеві реєстрації власника рахунка і Національний банк протягом трьох робочих днів із дня відкриття рахунка. Форма і зміст такого повідомлення встановлюються центральним податковим органом України. Операції по рахунках здійснюються тільки після одержання повідомлення від податкового органа про взяття цих рахунків на облік.

При наявності двох поточних рахунків у національній валюті власник рахунків протягом трьох робочих днів із дня відкриття чи закриття кожного наступного рахунку визначає один з них як основний (для обліку заборгованості, що стягується в безперечному порядку) і повідомляє його номер податковому органу по місту реєстрації і банкам, у яких відкриті додаткові рахунки в національній і в іноземній валютах. У свою чергу, банки, у яких відкриті додаткові рахунки в національній і в іноземній валютах, також протягом трьох робочих днів сповіщають про це банк, у якому відкритий основний рахунок.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
3. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
4. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
5. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
6. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
7. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
8. VI. Узагальнення та систематизація знань
9. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.
10. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
11. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
12. Автоматична система сигналізації

Переглядів: 1909