Коммонс критикує класиків і неокласиків за їх визначення вартості. Вартість у нього – це очікуване право на майбутні блага і послуги.

Кон’юнктурно-статистичний інституціоналізм. В. Мітчелл (1874—1948) – учень Веблена – став засновником нового емпіричного напряму в інституціоналізмі. Проте Мітчелл не беззастережно наслідував Веблена. Наприклад, він критично оцінював ігнорування Вебленом статистики для доказу своїх ідей. Сам Мітчелл нагромадив і систематизував величезний статистичний матеріал, який узяв за основу своїх досліджень. Він підкреслював великий вплив грошей на поведінку людей. Це зумовлено тим, що виробництво товарів підпорядковане не виготовленню споживних вартостей, а одержанню прибутку. Саме це пояснює необхідність вивчення грошового господарства.

Інституціоналізм Мітчелла був емпіричним дослідженням сучасності. Широко використовуючи фактичний матеріал, статистику, він намагався не тільки привернути увагу на вади тогочасного економічного життя, а й сподівався розв’язати загальні суперечності капіталізму. Особливу увагу він приділяв аналізу циклічних коливань. За Мітчеллом, циклічний характер капіталістичного відтворення спричиняється дією багатьох факторів “системи грошового господарства”. Він доводить можливість впливати на цикли і навіть запобігати їм. Він прихильник державного втручання в економіку.

Економічній розвиток провідних країн світу після другої світової війни

Економічні наслідки Другої світової війни. План Маршала

Друга світова війна (1939-1945), яку підготували сили світової реакції і яка була розв’язана головними агресорами – Німеччиною, Італією і Японією, стала найбільшою економічною катастрофою.

У війну були втягнуті 60 держав з населенням більше 4/5 мешканців планети. Військові дії відбувалися на території 40 держав Європи, Азії, Африки і охопили простори Атлантичного, Тихого, Індійського і Північно-Льодовитого океанів. В рядах збройних сил перебувало 110 млн. осіб. Війна забрала життя близько 55 млн. осіб. Знищено національне багатство вартістю 316 млрд. дол. Загальні воєнні витрати в 4,5 рази перевищили витрати Першої світової війни. Лише США використали ситуацію і подвоїли своє промислове виробництво. У зв’язку з цим було впроваджено план Маршалла (рис.12.1). План Маршалла був висунутий США 5 червня 1947 р. та підтриманий Великобританією і Францією. Він передбачав надання допомоги країнам Західної Європи у відродженні зруйнованої війною економіки. СРСР не підтримав план як такий, який передбачав втручання у внутрішні справи європейських країн, розкол Німеччини і поділ Європи на дві протилежні групи держав. У липні 1947 р. на Паризькій конференції 16 європейськими державами-учасницями плану Маршалла було засновано комітет Європейського економічного співробітництва, який розробив зведену заявку на американську допомогу у відновленні економіки західних європейських країн. Ця допомога мала складати 29 млрд. дол. У 1948 р. Конгрес США прийняв Закон про допомогу іноземним державам. Були висунуті доволі жорсткі умови (відмова від націоналізації виробництва; надання повної свободи приватному підприємництву при гальмуванні розвитку конкуруючих з американськими монополіями підприємств; обмеження торгівлі із соціалістичними країнами).

За чотири роки виконання плану Маршалла (1948-1951) США надали європейським державам допомогу близько 17 млрд. дол. Причому близько 2/3 цієї суми випали на долю 4 провідних європейських країн: Англії, Франції, Італії та ФРН. Варто зазначити, що 70% всіх поставок складали поставки продовольства. Головний зміст плану полягав у створенні умов для відродження економіки і запобігання впливу СРСР на ці країни. Формою забезпечення Європейської кооперації стала ОЄЕС (Організація європейського економічного співробітництва). Було 3 види поставок зі США:

1) предмети найважливіших життєвих потреб – продукти харчування, паливо, одяг тощо;

2) промислове обладнання;

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
З цієї причини Веблен ставить завдання — розширити сферу дослідження за рахунок вивчення суспільної психології, інститутів, навичок і схильностей людей.	\|	Сировина, сільськогосподарські машини, промтовари, запчастини.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.