• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Процеси аналізу.

Процеси аналізу включають як аналіз плану, так і аналіз виконання проекту. Аналіз плану означає визначення того, чи задовольняє складений план виконання проекту пред'являються до проекту вимогам та очікуванням учасників проекту. Він виражається в оцінці показників плану командою та іншими учасниками проекту. На стадії планування результатом аналізу плану може бути ухвалення рішення про необхідність зміни початкових умов і складання нової версії плану, або прийняття розробленої версії в якості базового плану проекту, який надалі є основою для вимірювання виконання.

Надалі викладі аналіз плану не виділяється в якості окремої групи процесів, а включається до групи процесів планування, роблячи цю групу процесів за своєю природою ітеративний.

Таким чином, під процесами аналізу надалі розуміються процеси аналізу виконання. Процеси аналізу виконання призначені для оцінки стану і прогнозу успішності виконання проекту відповідно до критеріїв і обмеженням, визначеним на стадії планування. Для більшості проектів в число основних обмежень і критеріїв успіху входять цілі, терміни, якість і вартість робіт проекту. При негативному прогнозі приймається рішення про необхідність коригувальних впливів, вибір яких здійснюється в процесах управління змінами. Процеси аналізу також можна підрозділити на основні і допоміжні.

До основних відносяться ті процеси аналізу, які безпосередньо пов'язані з цілями проекту й показниками, що характеризують успішність виконання проекту:

· аналіз термінів - визначення відповідності фактичних і прогнозних термінів виконання операцій проекту директивним або запланованим;

· аналіз вартості - визначення відповідності фактичної і прогнозної вартості операцій і фаз проекту директивним або запланованим;

· аналіз якості - моніторинг результатів з метою їх перевірки на відповідність прийнятим стандартам якості і визначення шляхів усунення причин небажаних результатів виконання якості проекту;

· підтвердження цілей - процес формальної приймання результатів проекту його учасниками (інвесторами, споживачами і т.п.).

Допоміжні процеси аналізу пов'язані з аналізом факторів, що впливають на цілі та критерії успіху проекту. Ці процеси включають:

· оцінку виконання - аналіз результатів роботи та розподіл проектної інформації з метою постачання учасників проекту даними про те, як використовуються ресурси для досягнення цілей проекту;

· аналіз ресурсів - визначення відповідності фактичної і прогнозної завантаження і продуктивності ресурсів запланованим, а також аналіз відповідності фактичних витрати матеріалів, машинного часу і т.п. плановим значенням.

В число процесів аналізу не включені аналіз взаємодії з метою оптимізації процедур обробки проектної інформації, аналіз виконання контрактів з метою своєчасного внесення змін і запобігання суперечок і ряд інших процесів, які не носять регулярного характеру (як аналіз взаємодії), або складають частину включених процесів (як аналіз контрактів). В результаті аналізу або приймається рішення про продовження виконання проекту за наміченим раніше плану, або визначається необхідність застосування коригувальних впливів.

Процеси оперативного управління.

Управління виконанням проекту - це визначення і застосування необхідних управляючих впливів з метою успішної реалізації проекту. Якщо виконання проекту відбувається відповідно до наміченого плану, то управління фактично зводиться до виконання - доведення до учасників проекту планових завдань і контролю їх реалізації. Ці процеси включаються в процеси виконання. У тому випадку, якщо в процесі реалізації виникли відхилення, аналіз яких показав, що необхідне визначення і застосування коригувальних впливів, тоді потрібно:

знайти оптимальні коригувальні впливу, скорегувати план робіт, що залишилися, узгодити намічені зміни з усіма учасниками проекту.

Процеси оперативного управління передбачають визначення, узгодження і внесення необхідних змін до плану проекту. Такі процеси управління часто називаються управлінням змінами та ініціюються процесами аналізу. До основних процесів оперативного управління, яке трапляється практично в кожному проекті, відносяться:

· загальне управління змінами - визначення, узгодження, затвердження та прийняття до виконання коригувальних впливів і координація змін по всьому проекту;

· управління ресурсами - внесення змін до складу та призначення ресурсів на роботи проекту;

· управління цілями - коригування цілей проекту за результатами процесів аналізу;

· управління якістю - розробка заходів по усуненню причин, не задовільного виконання.

Серед допоміжних процесів управління виділяють:

· управління ризиками - реагування на події та зміна ризиків у процесі виконання проекту;

· управління контрактами - координація роботи (суб) підрядників, коректування контрактів, вирішення конфліктів.

З метою підвищення ефективності проектування ЕІС, тобто забезпечення якості проекту в потрібний термін з найменшими вартісними та трудовими затратами, необхідно розробити систему управління проектом (СУП), яку можна розглядати як систему управління операціями і отримання аналітичних і звітних зведень.

Система управління проектами являє собою організаційно-технологічний комплекс методичних, технічних, програмних та інформаційних засобів, спрямований на підтримку і підвищення ефективності процесів планування та управління проектом. Система управління проектами містить набір функціональних засобів, які допомагають менеджеру планувати роботи, тимчасові, ресурсні та вартісні оцінки виконання комплексу робіт, а потім, в процесі виконання, відслідковувати хід робіт і коригувати план. Функціональних засоби, що реалізують взаємопов'язані методи, є основою для інформаційних систем, які моделюють комплекс робіт і потреби в ресурсах. Ці методи використовують оцінки необхідних обсягів робіт, і дозволяють менеджеру регулювати виконання робіт за часом, вартості, складу робіт, якістю та організаційною структурою виконання.

Основні переваги використання інформаційної системи для управління проектами включають:

· централізоване зберігання інформації за графіком робіт,

· ресурсів і вартостям;

· можливості швидкого аналізу впливу змін в графіку, ресурсному забезпеченні та фінансуванні на план проекту;

· можливість розподіленої підтримки та оновлення даних в мережевому режимі;

· можливості автоматизованої генерації звітів і графічних діаграм, розробки документації по проекту.

Процес управління значно полегшується, якщо СУП представити у вигляді моделі, що відбиває план розробки, в якій фіксується весь хід подій для досягнення кінцевої мети при заданих умовах.

Складена модель повинна бути адекватна моделюється системі. Інформаційна модель проекту, розроблена на початковій стадії планування, піддається надалі переробці в процесі його реалізації.

Таким чином, базові методики планування використовуються протягом усього життєвого циклу проекту. Існує кілька способів формалізованого подання виконуваної сукупності робіт, застосовуваних для цілей планування і управління ними.

Широке поширення при побудові моделей систем управління комплексом операцій отримали графічні методи, як найбільш універсальні і дають доступну для огляду інформацію про хід робіт, до основних з яких відносяться метод побудови лінійного графіка Гантта і метод, заснований на використанні теорії графів - метод мережевого планування та управління (СПУ ).

Діаграма Гантта, або циклограмма - горизонтальна лінійна діаграма, на якій роботи проекту представляються протяжними в часі відрізками, що характеризуються датами початку та закінчення, затримками і можливо іншими тимчасовими параметрами.

Лінійний графік Гантта

(Діаграми Гантта http://www.planetaexcel.ru/techniques/4/109/- відео урок)

Одержуваний графік відрізняється статичністю і громіздкістю, за результатами відображення робіт не можна оперативно отримувати інформацію про ресурси, не можна оперативно управляти, тому для цілей планування і управління він може бути застосовний при невеликих обсягах робіт.

Суттєвими недоліками традиційних календарних графіків і циклограм є:

· нездатність повною мірою відображати взаємозв'язки окремих операцій;

· недостатня гнучкість лінійної моделі;

· трудність її коригування при змінених умовах;

· обмежені можливості прогнозування подальшого ходу робіт є чинниками, що знижують ефективність процесу управління.

Лінійні моделі, крім того, не відображають тієї невизначеності, яка буває властива управлінню проектами. Однак цей метод може бути використаний при оптимізації розподілу використовуваних ресурсів.

Мережеві моделі вільні від цих недоліків, легко піддаються обробці на ЕОМ і дозволяють більш ефективно здійснювати планування, координацію, контроль і управління процесом створення складних систем.

Методика СУП - розвинена система планування та управління, що передбачає виявлення і використання резервів часу і матеріальних ресурсів, що дає можливість прогнозування та попередження можливих зривів в ході виконання програми. Вона була розроблена в кінці 50-х років в США в 1956 р М. Уолкером з фірми «Дюпон» і Д. Келлі з групи планування капітального будівництва фірми «Ремінгтон Ренд». Вони спробували використовувати ЕОМ для складання планів-графіків великих комплексів робіт з модернізації заводів фірми «Дюпон». В результаті був створений раціональний і простий метод опису проекту з використанням ЕОМ, який спочатку був названий методом Уолкера-Келлі, а пізніше отримав назву

Методу Критичного Шляху - МКШ (або CPM - Critical Path Method).

На мережевих графіках

події зображуються кружками з порядковими номерами,

дійсні роботи очікування - суцільними стрілками,

фіктивні роботи або залежності - пунктирними лініями - стрілками.

Стрілки вказують послідовність виконання операцій. Взаємозв'язок гуртків і стрілок, є графічними символами мережевої моделі, які повинні будуватися за певними правилами:

Будь-яка робота - стрілка з'єднує тільки дві події і відображає процес пере ходу від однієї події до іншої.

Подія, з якого стрілка виходить, називається початковою або яка передує по відношенні до подальшої роботи.

Подія, в яке стрілки входить, являють ся кінцевим, або наступним.

Початок стрілки показує, з якої події дана робота починається, а кінець стрілки - в якому подію вона закінчується.

Роботи мають тимчасові оцінки, які проставляються на стрілках.

Подія вважається доконаним тоді, коли буде закінчена найтриваліша з усіх робіт.

Необхідні для виконання роботи розміри ресурсів вказуються на стрілках в дужках.

Критичний шлях - максимальний за тривалістю повний шлях у мережі називається кpитичними;

АДВОКАТУРИ, що лежать на цьому шляху, також називаються критичними (на графіку вони відбиваються подвійними стрілками). Виявлення критичного шляху дозволяє встановити роботи (операції), що визначають хід виконання проекту.

Читайте також:

1. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
2. Блок 1. Соціально-демографічні та міграційні процеси.
3. Важелі впливу на процеси розвитку ринку капіталу.
4. Важливою методико-методологічною проблемою є періодизація історії економічної думки, визначення пріоритетів, що підлягають аналізу.
5. Види та напрямки економічного аналізу.
6. Види фінансового аналізу.
7. Виробничий, технологічний і трудовий процеси
8. Виробничі процеси, їх класифікація і принципи організації
9. Вплив нового зовнішньополітичного мислення, американо-радянського співробітництва на світові процеси
10. Вплив опромінення на процеси старіння
11. Вплив рослин та тваринних організмів на процеси переносу
12. Вплив світових фінансових криз на процеси глобалізації.

Переглядів: 1082