Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Практичне заняття № 2-3

КОМПОЗИЦІЙНО-ЗМІСТОВНЕ ТА АНАЛІТИЧНЕ ОПРАЦЮВАННЯ НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

План.

1. Узагальнення та згортаня інформації наукового джерела до рівня плану.

2. Конспектування друкованого джерела наукової інформації

3. Конспектування науково інформації, що сприймається на слух.

4. Анотування наукового джерела. Види анотацій

5. Реферування наукового джерела. Види рефератів

6. Рецензування наукового джерела.

GПитання для самоконтролю:

1. Поясніть цілі складання плану джерела наукової інформаціїї

2. Зясуйте, який вид плану в науковій роботі студента домінує і чому. Проілюструйте відповідь переконливими прикладами.

3. Поясніть відмінність плану від тез і конспекту джерела наукової інформації

4. Дайте визначення аннотування.

5. Поясніть у чому полягає відмінність довідкової та рекомендувальної анотації. Аргументуйте своє розуміння.

6. Поясніть, для кого призначені спеціалізовані анотації та чим вони відрізняються від загальних анотацій. Аргументуйте своє розуміння

7. Поясніть, який вид анотації має найбільше розповсюдження в науковій та науково-інформаційній діяльності та чому.

8. Які вимоги висуваються до складання реферату.

9. Дайте визначення реферування

10. У чому полягає відмінність між рефератом та анотацією

11. Поясніть якою повинна бути мова та стиль реферату та чому. Аргументуйте своє розуміння прикладами.

12. Які мовні / мовленнєві стандарти-кліше використовуються у рецензіях. Наведіть приклади.

@ Завдання:

ö Проаналізуйте свої конспекти лекцій з різних навчальних дисциплін, які ви вивчаєте, з’ясуйте їх переваги та недоліки;

ö Складіть номінативний конспект лекції з певної навчальної дисципліни;

ö Складіть тезовий конспект друкованого джерела наукової інформації (розділ підручника, наприклад «Вступ до літературознавства»);

ö Складіть питальний конспект друкованого джерела наукової інформації (стаття у спеціалізованому періодичному виданні);

ö Підберіть у каталозі наукової бібліотеки вашого університету дві-три анотації книг з філологічного фаху, схарактеризуйте їх з точки зору структури, змісту, призначення, мови та обсягу. Поясніть, що це за анотації та чим обумовлений їхній вибір

ö Використовуючи мовні та мовленнєві стандарти-кліше та зразки анотацій, складіть анотації:

а) монографії з фаху;

б) журнальної статті з фаху.

ö Проаналізуйте текст зразка реферату та виділіть у ньому мовні та мовленнєві стандарти-кліше. Поясніть чим обумовлене їх використання

ö Виділіть у тексті зразків-рефератів мовні та мовленнєві стандарти-кліше для вираження:

а) структури первісного документу;

б) відомостей про автора первісного документу;

в) теми досліджуваної проблеми, предмету, мети та зміступервісного документу.

ö Використовуючи мовні та мовленнєві стандарти-кліше та зразки рефератів, складіть реферат:

а) книги з фаху;

б) статті в періодичному виданні з фаху;

ö Напишіть зразок клішованої рецензії, використовуючи в кожній композиційній частині один із варіантів мовних стандартів-кліше, який властивий для наукового стилю рецензії

Методичні рекомендації з підготовки:

Науково-пошукова роботи починається з ознайомлення з певною літературою. Це ознайомлення починається з прочитання. Залежно від мети, прийомів та способів читання його поділяють на кілька різновидів: вивчаюче, оглядове, проглядання тексту, пошукове, реферативне.

Вивчаюче читання застосовується з метою найповнішого запам’ятовування матеріалу, його розуміння, осмислення. При цьому швидкість читання повинна бути невисокою. Робота з таким текстом має схему:

v сприйняття й осмислення заголовку,

v прогнозування щодо змісту тексту,

v швидкий перегляд,

v визначення теми тексту,

v поділ тексту на структурно-смислові частини, що становитимуть підтеми,

v поділ інформації на головну та другорядну,

v запис головної (якщо є потреба),

v з’ясування значення незрозумілих слів,

v друге прочитання тексту, звертаючи увагу на основні моменти,

v коротке усне відтворення тексту та відповідь на питання за текстом.

Оглядове читання використовується з метою сприйняття тексту, ознайомлення з основним його змістом за короткий проміжок часу. Як правило, оглядово можуть читатися художні твори. Оглядове читання сприяє виробленню навичок цілісного сприйняття тексту, вільного орієнтування в ньому, вміння звертати увагу на суттєвих моментах. Основними етапами оглядового читання є:

v осмислення назви твору, ознайомлення з анотацією тексту, відомостями про автора,

v уважне та швидке прочитання тексту, з’ясування незрозумілих слів,

v робота з текстом: письмово опрацьовуються важливі елементи тексту, наприклад виписуються імена дійових осіб, визначається тип розповіді, складаються сюжетні лінії, осмислення авторського ставлення до проблем, порушених у творі, власних думок щодо їх змалювання, розв’язання тощо, робиться добір цитат.

Проглядання тексту (у студентському середовищі - читання "по діагоналі") проводиться з метою попереднього ознайомлення із визначенням цінності викладеної в ньому інформації та з’ясування окремих необхідних даних. Повторний перегляд робиться з метою поновлення необхідного матеріалу - окремих деталей, фактів тощо. При прогляданні увага звертається лише на потрібну інформацію.

Пошукове читання проводиться з метою пошуку певної інформації, про наявність якої стало відомо з інших джерел. Для пошукового читання слід дотримуватись таких правил:

v чітко з’ясувати, яку інформацію треба знайти,

v визначити елементи-орієнтири - певні факти, цифри, дати тощо,

v не заглиблюватись у зміст тексту, а вибирати потрібну інформацію,

v запис і систематизація отриманих даних.

Реферативне читання проводиться для складання таких документів як реферат, анотація, резюме. Обробка матеріалу полягає в отриманні головної інформації. Етапами реферативного читання є:

v попереднє ознайомлення з текстом,

v повторне прочитання для виділення підтем у головній частині,

v розрізнення головної та додаткової інформації,

v визначення моментів, що в стислій формі висловлюють головну інформацію із оформленням у вигляді схеми: теза - аргументація (докази, ілюстрування),

v підсумовування інформації у вигляді узагальнень і складання плану тексту,

v виклад головної інформації за планом.

При підготовці до заняття зверніть увагу на алгоритми, які допоможуть знайти правильний підхід до виконання різних видів завдань.

G Алгоритм до конспектування джерел наукової інформації, що сприймається на слух

(див. Онуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови. – К.: Центр навчальної літератури, 2009.)

1. Записуючи назву теми лекції (доповіді, повідомлення) спробуйте спрогнозувати загальну схему того, що почуєте та уявити цю тему в колі інших проблем і питань цієї навчальної дисципліни.

2. Сприймаючи на слух наукову інформацію, намагайтесь визначити головне в ній за зміною інтонації, темпу, голосу, за паузами, які завжди передують висновкам, за риторичними і проблематичними запитаннями.

3. Намагайтесь швидко знайти логічний суб’єкт та логічний предикат фрази; саме це допоможе вам зрозуміти її загальний смисл і структуру.

4. Слухаючи, здійснюйте одночасно мисленнєво-мовленнєву переробку наукової інформації на внутрішньофразовому та міжфразовому рівнях з метою підготовки її до запису

5. Здійсніть самоконтроль

6. Відредагуйте за результатами самоконтролю зміст, структуру та мовне оформлення одержаного конспекту

G Алгоритм до анотування наукового джерела

(див. Онуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови. – К.: Центр навчальної літератури, 2009)

1. Ознайомтеся з вихідними даними наукового джерела (назва, жанр наукової продукції, автор, рік і місце видання, структура, обсяг).

2. Прочитайте текст, усвідомлюючи його загальний зміст.

3. Визначте логічний суб’єкт (те, про що розповідається в тексті) і логічний предикат (те, що про це говориться).

4. З’ясуйте актуальність і адресат джерела.

5. Проаналізуйте структуру тексту, визначивши вступну, основну та заключну частини.

6. Визначте головну інформацію основної частини тексту.

7. Оформіть письмово текст анотації, використовуючи необхідні лексико-граматичні конструкції.

8. Здійсніть самоконтроль виконаної роботи.

9. Відредагуйте текст анотації.

Структурно анотація будь-якого виду складається з двох частин:

v бібліографічний опис

v текст анотації.

Головні вимоги, що висуваються до складання анотації такі:

v композиція анотації повинна бути внутрішньо логічна та може відрізнятися від композиції тексту, який анотується

v відбір відомостей для анотації, їхнє формулювання та розташування залежать від змісту та характеру документу, призначення анотації та її адресата

v мова анотації повинна бути літературною, лаконічною, простою та ясною без складних періодів та абзаців

v середній обсяг анотації – 500 друкованих знаків

G Алгоритм до реферування наукового джерела

(див. Онуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови. – К.: Центр навчальної літератури, 2009)

1. Визначте мету реферування обраного наукового джерела інформації.

2. З’ясуйте функції та обсяги підготовлюваного реферату відповідно до його мети і жанру наукового першоджерела.

3. Здійсніть бібліографічний опис наукового джерела

4. Опрацюйте наукове джерело і відберіть інформацію для реферату застосовуючи такі види читання, як оглядове, пошукове та суцільне.

5. Визначте композицію реферату.

6. Запишіть логізований план реферату як перелік основних тем і проблем першоджерела.

7. Здійсніть розподіл опрацьованої й відібраної для основної частини реферату інформації.

8. Оформіть письмовий реферат.

9. Здійсніть самоконтроль написаного реферату на смисловому, структурно-логічному і мовному рівнях та переконайтесь чи досягли ви поставленої мети реферування

10. Здійсніть (у разі потреби) редагування тексту реферату.

Структурно реферат будь-якого виду складається з двох частин:

v бібліографічний опис

v текст анотації

Головні вимоги, що висуваються до складання реферату такі:

v Об’єктивність – точний виклад суті роботи, яка реферується та поглядів її автора, фіксація лише тих відомостей, які містяться у первісному документі;

v Повнота – виклад усіх існуючих положень, що містяться у первісному документі.

v Мова реферату повинна бути літературною, точною, лаконічною без складних граматичних конструкцій та складних стилістичних зворотів

v Обсяг реферату визначається змістом первісного документу, кількістю відомостей та їх науковою цінністю та практичною значимістю.

& Література:

Основна:

1. Демидова А.К. Пособие по русскому языку. Научный стиль. Оформление научной работы: Учебное пособие – М.: Русский язык, 1991. – 201 с.

2. Ковальчук В.В.Основи наукових досліджень: Навч. посіб./ В.В.Ковальчук, Л.М.Моїсєєв. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.: ВД "Професіонал", 2004.- 208с.

3. Онуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови. – К.: Центр навчальної літератури, 2009. – 412 с.

4. Пахомова Т.А., Дмитриева В.В. Основы научных исследований: Методическое пособие. – Запорожье: ЗГУ, 1999 – 40 с.

5. Сидоренко В.К. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник для вузів/ В.К.Сидоренко, П.В.Дмитренко.-К.: 2000. - 260 с.

6. Філіпенко А.С. Основи наукових досліджень. Конспект лекцій: Посібник. – К.:2004.-208 с.

7. Цехмістрова Г.С.Основи наукових досліджень: Навч. посіб. для студ. вузів.- К.: Слово, 2003.- 240с.-

Додаткова:

1. Білоусенко П.І. Мовознавчі студії в школі. – Запоріжжя, 2000.

2. Козлов А.М. Як писати дисертацію. – Кривий Ріг, 1999.

3. Козлов А.М., Козлов Р.А. Азбука літературознавства. – Тернопіль, 1997.

4. Проценко О.А., Хом’як Т.В. Наукова робота студента –літературознавця: Методичні вказівки для студентів філологічного факультету/ Запоріжжя: ЗДУ, 2004.-27 с.

5. Романчиков В.І. Основи наукових досліджень. – К., 1997.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методичні рекомендації з підготовки	\|	Практичне заняття № 5-6

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.