• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Зображення елементів політико-адміністративного поділу

Державна приналежність території передається зображенням державних кордонів та написом назв країн. Кордони показують спеціальним лінійним умовним знаком з максимальною точністю для даного масштабу. Кордон подається сірою чи червоною кай мою на всьому протязі на суходолі. Якщо кордон співпадає із осьовою лінією річки, лінійний знак кордону проводять ділянками поперемінно то на лівому, то на правому березі. Вздовж морських берегів кордони не показуються. У цьому випадку положення державного кордону ніби вказує сам знак берегової лінії. Насправді він проходить на відстані 12 морських миль від берега. Якщо державний кордон проходить в акваторії океану, моря, великого озера, великого водосховища, то він показується окремими ділянками. Якщо тій чи іншій державі належать віддалені острови, то назва країни, якій ці острови належать, вказується на карті під назвою островів (чи острова).

На ОЗГК вказують також політико-адміністративний чи адміністративний поділ окремих країн. В Україні показують межі АР Крим та областей, в США, Бразилії – штатів, в Росії – республік, країв, областей, автономних областей, національних округів, в ФРН – земель, в Канаді – провінцій.

Дуже часто на ОЗГК показують неіснуючі одиниці поділу (Бретань, Шампань – у Франції). Часто показують історико-географічні області чи регіони – Полісся, Гуцульщина, Покуття, Запоріжжя, Таврія тощо.

На ОЗГК виділяють столиці країн та центри адміністративних одиниць.

Література:

1. Божок А.П., Осауленко Л.Є., Пастух В.В. Картографія. Підручник. – К.: Фітосоціоцентр, 1999. – Стор. 85-92.

2. Картография с основами топографии / Под ред. А.В. Гедымина. Часть 2. – М.: Просвещение, 1973. – Стор. 105-119.

3. Картография с основами топографии / Под. ред Г.Ю. Грюнберга. – М.: Просвещение, 1991. – Стор. 200-214.

4. Салищев К.А. Картоведение. – М.: Изд-во МГУ, 1982. – Стор. 100-128.

5. Салищев К.А. Картография. – М.: Высшая школа, 1982. – 90-98.

6. Справочник по картографии. – М.: Недра, 1988. – Стор. 23-26.

Тема 16

ТЕМАТИЧНІ КАРТИ

Читайте також:

1. I. Доповнення до параграфу про точкову оцінку параметрів розподілу
2. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
3. III. ЗОБРАЖЕННЯ (ГОСТ 2.305-68. Изображения – виды, разрезы, сечения)
4. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
5. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
6. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
7. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
8. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами
9. Автоматизація водорозподілу регулюванням за верхнім б'єфом
10. Автоматизація водорозподілу регулюванням за нижнім б'єфом
11. Аналіз ефективності використання каналів розподілу
12. Аналіз розподілу прибутку підприємства

Переглядів: 556