Картографія в Україні в середньовічний період

Україна перебувала в складі Литовсько-Руської держави, а потім феодальної Польщі (Речі Посполитої). Відбувається колонізація культурного життя, наступ польських землевласників, насильно впроваджується унія. Український народ не один раз піднімався на збройну боротьбу проти польських поневолювачів. Одночасно на українські землі здійснюють набіги татари.

Першим докладним географічним описом України вважається книга німецького мандрівника Зиґмунда Герберштейна (1549 р.). Папський посол Еріх Лясота у своїх записках згадує Львів, Кам’янець-Подільський, Київ, Прилуки. Територія України була відображена на двох картах краківського історика Бернарда Ваковського. Він був співавтором карти Марка Бенвентанського, вміщеної в ”Географії“ К. Птолемея (1507 р., Рим; ця карта охоплює територію України по Дніпро на схід) та співавтором карти Мартина Вальдземюллера (1513 р.) на цю ж територію. Ці карти мали значний вплив на картографічні праці XVI ст. у Литві, Польщі, Московії.

Першою картою, що охоплювала українські земля на схід від Дніпра і на південь до Чорного моря була карта Московії італійського географа Баттісти Аньєзе на підставі інформації московського купця Дмитрія Герасимова (1548 р.). Вона була була основою для пізніших карт Московії Я. Гастальді та Г. Русцері. На карті Антонія Віда (1555 р.) подано східні та південні українські землі. На карті англійського мандрівника Антонія Дженкінсона (1570 р., видана Ортелієм) подані Центральні та Східна Україна, Чорне море. Західноукраїнські землі подано на карті Польщі й суміжних земель В. Гродецького. Вона вміщувалася в багатьох виданнях Ортелія. Західноукраїнські землі були зображені на картах Герарда де Йоде (1578-99 рр.), картах Литви і Причорномор’я Мартина Броньовського (1595 р.). В цей час вийшли карта Львова та околиць А. Пассаротті (1607 р.) та ”Топографія міста Львова“ (близько 1603-05 рр.) Яна Альпнека.

Завдяки декільком пряцям Г.Л. де Боплана назва ”Україна“ стала відома у Західній Європі. Де Боплан був французьким військовим інженером і військовим картографом. В 1631-47 рр. він перебував в Україні на польській службі, а в 1650 р. видав спеціальну працю про Україну і козаків – ”Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн“. Про Україну містяться відомості у книзі француза П’єра Шевальє (1663 р) та у двохтомнику Шерера (1734 р.)

Видатною картографічною працею кінця XVII ст. є атлас річки Дон з картами Чорного та Озівського морів, виданий у 1703 р. в Амстердамі (автор – Корнелій Крейц). Певний інтерес складає карта України та Чорного моря Ю.Ф. Менгдена і Якова Брюса (1699, Амстердам). За гетьманування Івана Мазепи (кінець XVII – початок XVIII ст.) в Україні розпочато топографічні знімання території окремих полків. Оригінальною картою XVII ст. на територію України є ”Чертеж украинским и черкасским городам отъ Московии до Крыма“, яка збереглася у Швеції. Близько 1685 р. створено карту ”Чертеж Крыма и Азовского моря“. В академічному ”Российском Атласе“ (1745 р.) вміщені карти Київщини, Криму, Причорномор’я.

Перші вітчизняні друковані карти були опубліковані в 1661 р. в ”Патерику Києво-Печерському“ в Києві. Це були карти ”Зображення печери преподобного Феодосія“ та ”Зображення печери преподобного Антонія“ з оригіналів, складених у 1652-55 рр.

Першими картами українських територій, виконаними на основі топографічних вимірів, були карти Маковського та де Боплана (вперше із назвою ”Україна“; перша половина XVII ст.). Томаш Маковський був автором карти Литви, Дніпра на 4-х аркушах масштабу 1:300 000. Ця карта охоплювала землі понад Дніпром, але північніше лінії Снятин – Кам’янець-Подільський – Брацлав – Черкаси. Південні землі були зголом представлені на картах Угорщини голландцями Фішером та Аллардом. Найвизначнішими картами XVII та XVIII ст. були карти де Боплана, виконані на основі проведених ним топографічних вимірів – доповнення до ”Опису України ...“. Найбільшою із них була карта України масштабу 1:452 000, вигравіювана і видана в Данцингу на 8-ми аркушах і перевидана в Амстердамі. У Парижі ця карта була доповнена аркушем на Волинь і видана Сансоном. У 1651 р. в Данцігу вперше видана генеральна карта України де Боплана масштабу 1:1 800 000. Ще одна його карта – карта Дніпра – опублікована у ”Великому атласі“ (1659-72 рр.) Блавом іспанською, голландською та французькою мовами на 3-х аркушах в масштабі 1:226 000 (2 аркуші) і 1:452 000. Карти де Боплана широко використовувалися і в першій половині XVIII ст.

Після 1654 р. Лівобережна Україна перебувала в складі Російської імперії. Широкий розвиток торгівлі і промислового виробництва вимагав постановки картографічного вивчення Росії, включаючи й українські землі, на тверду наукову основу. У 1720 р. було прийнято указ про початок першого в Росії державного картографічного знімання. Воно виконувалося на основі визначення астрономічних координат – широти (інструментально) і довготи (на основі розрахунків за відстанню і різницею широт точок). Карти орієнтувалися на північ. Така методика давала можливість об’єднувати карти окремих територій в карти великих регіонів і держави загалом, а також входити складовою частиною в європейські та світові карти. Однак, отримані картографічні матеріали не могли повністю задовольнити запити держави стосовно інформації про місцевість. В пізніших інструкціях ставилося завдання про складання описів територій, насамперед об’єктів гідрографії.

В 1765 р. при Харківському колегіумі були відкриті додаткові класи, де викладали геодезію та картографію.

Потреби виробництва вимагали нових карт. В 1734 р. Іван Кирилов випустив перший том атласу Російської імперії, де була оглядова карта і обласні загальногеографічні карти. В 1745 р. Академією наук видано ”Атлас Российской империи“, де були вміщені карти і на територію України. При проведенні генерального межування в 1770-80-х рр. складено карти Київської, Новоросійської та Азовської губерній. В 1798 в Миколаєві засновано штурманське училище.

Таким чином, господарський розвиток на українських землях, поглиблення спеціалізації господарства, міграції населення сприяли поширенню географічних та картографічних знань про Україну, розвитку географічних знань про її територію.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розвиток картографічних знань в шкільному курсі географії	\|	Українська картографія – складова частина сучасного географічного наукового процесу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.