Планування доходів бюджету

Основними чинниками, які впливають на можливості форму¬вання доходів бюджетів і безпосередньо враховуються при їхньому плануванні, є такі:

• номінальний розмір ВВП і прогнозні рівні його зростання;

• індекс споживчих цін та індекс цін виробників;

• середньомісячна заробітна плата;

• сальдо торговельного балансу та валютний курс;

• доходи населення.

Планування доходів бюджету здійснюється за допомогою таких методів: прямого розрахунку, нормативного, коефіцієнтів, аналітич¬ного, екстраполяції. Основою кожного з цих методів є економічний аналіз, за допомогою якого визначається рівень виконання бюджет¬них показників за минулі періоди та чинники, що впливали на них.

Метод прямого розрахунку полягає у здійсненні детальних планових розрахунків кожного елементу доходів бюджету. Плану¬вання ведеться за алгоритмом, який відображає формування цьо¬го показника. Наприклад, планування акцизного збору передбачає здійснення розрахунків за кожним видом підакцизних товарів. Ме¬тод прямого розрахунку є доволі трудомістким, потребує значного інформаційного забезпечення, але саме він є найбільш надійним і достовірним. Як правило, саме цей метод використовується при плануванні проекту бюджету на рік.

Нормативний метод передбачає планування окремих показни¬ків на основі встановлених нормативів. Однак використання лише цього методу не є досконалим, оскільки встановлені нормативи по¬требують постійного перегляду й уточнення.

Суть аналітичного методу полягає в тому, що визначається не загальна величина того чи іншого показника, а його зміна в пла¬новому періоді під впливом певних чинників порівняно з базовим періодом. Такий метод має відносно точний характер і не потребує значних витрат часу.

Метод екстраполяції ґрунтується на визначенні бюджетних показників на основі встановлення стійкої динаміки їхнього роз¬витку. Розрахунок бюджетних показників здійснюється на основі досягнутого рівня в попередньому періоді та його коригування на стабільний розвиток країни. У процесі щорічного бюджетного планування екстраполяцію використовують як допоміжний засіб для попередніх розрахунків, оскільки цей метод має значні недо¬ліки. По-перше, він не дає змоги врахувати можливості значного збільшення чи зменшення бюджетних доходів, різне зростання чи зменшення виробничих показників, зміни у податковому законо¬давстві. По-друге, він негативно впливає на економічне викорис¬тання бюджетних коштів, оскільки їхнє планування здійснюється відповідно до досягнутого в попередньому році рівня.

7.1. Економічний зміст бюджетних видатків

У процесі розподілу централізованого фонду грошових ко¬штів держави і його використання на реалізацію ухвалених про¬грам і заходів здійснюються бюджетні видатки. При розкритті сутності видатків доцільно базуватися на положенні, що бюджетні видатки мають певний економічний зміст, зумовлений суспільним способом виробництва, природою та функціями держави, вони ві¬діграють вирішальну роль у задоволенні потреб соціально-еконо¬мічного розвитку країни.

Розподільчі процеси, пов'язані з видатками бюджетів, харак¬теризуються різноманітністю та взаємозв'язком. Вони охоплюють сукупність відносин щодо розподілу і використання коштів бю¬джетного фонду держави і відображають напрямки розподілу бю¬джетних ресурсів. В основі такого розподілу є функції держави, їхній обсяг і характер, визначені Конституцією України. Функції держави - це визначальний чинник, який впливає на обсяги ви¬датків бюджетів та їхній розподіл і використання, оскільки без до¬статнього рівня бюджетних ресурсів такі функції якісно виконати неможливо. Так, у теорії і на практиці при складанні бюджету, ви¬значенні його параметрів держава зобов'язана брати до уваги не лише обсяги доходів, а й потреби у видатках. Це підтверджується світовим історичним досвідом і фінансовою наукою.

У процесі використання коштів бюджетного фонду держава вступає у відносини з:

• підприємствами, організаціями та установами щодо їхнього фінансування;

• фізичними особами," громадянами країни щодо виплат, пов'язаних із соціальними гарантіями;

• юридичними і фізичними особами, іноземними державами, міждержавними об'єднаннями щодо повернення державних позик і сплати процентів;

• органами місцевого самоврядування щодо бюджетного регу¬лювання;

• іншими суб'єктами відповідно до чинного законодавства. Сукупність цих грошових відносин становить зміст видатків

бюджетів як об'єктивного економічного поняття. У результаті при¬йняття законодавчих актів видатки бюджетів, будучи об'єктивним економічним поняттям, набувають конкретних матеріальних форм, зокрема, кошторисного фінансування, бюджетних інвестицій, дер¬жавних трансфертів, бюджетних кредитів, бюджетних резервів. Саме цим забезпечується єдність теоретичних основ і практики організації видатків бюджетів.

Варто звернути увагу, якщо йдеться про процеси використан¬ня бюджетних ресурсів, то можуть застосовуватись терміни "ви¬датки бюджету" та "витрати бюджету". Ці поняття розмежовано у Бюджетному кодексі України.

Видатками бюджету відповідно до законодавства вважа¬ються кошти, спрямовані на здійснення програм і заходів, перед¬бачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не нале¬жать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; по¬вернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, проведення їхнього бюджетного відшкодування.

Поняття витрати бюджету є ширшим, оскільки охоплює ви¬датки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та роз¬міщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Доходи місцевих бюджетів	\|	Класифікація видатків бюджетів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.