Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Визначення базових умов для задоволення потреб покупців

 

Потреби — передумова виробництва товарів і послуг і формування споживчого ринку. Існують, як відомо за А. Маслоу, потреби фізіологічні; потреби в самозбереженні; потреби в любові; потреби в повазі; потреби в самоствердженні. Фізіологічні потреби (харчування, одяг, житло) є, зазвичай, першочерговими.

Для оцінювання фізіологічних потреб населення в економічній практиці використовується нормативний метод, в основу якого покладено визначення потреб у товарах та послугах згідно з науковими уявленнями про рівень їх споживання. З цією метою використовуються два типи еталонів: раціональний бюджет, який базується на раціональних нормах, та прожитковий, або гарантований, мінімум матеріальної забезпеченості, що відповідають верхньому та нижньому рівням добробуту населення України.

Стосовно продовольчих товарів визначено, що для нормального функціонування організму людини потрібна енергія в середньому на добу 2500 ккал, у тому числі для чоловіка — 2700 ккал, для жінки — 2100 ккал. Критична маса за світовим рівнем — 2000 ккал, тобто норми калорійності залежать від статі, віку людини, професії (груп фізичної активності), і перебувають у межах від 2500 до 4500 ккал. В Україні в середньому на добу на душу населення рекомендовано ВАТ УкрНДІ харчування 2775 ккал, фактично було у 2000 р. — 2559 ккал.

Велика калорія (ккал) — це кількість теплоти, яка витрачається на нагрівання 1 кг води на 1°С. У міжнародній практиці з 1978 року замість калорії використовується термін «джоуль». Одна ккал дорівнює 4,1868 кДж. Потреба в енергії для людини задовольняється за рахунок білків, жирів, вуглеводів. При згорянні в організмі людини 1 г білків чи 1 г вуглеводів утворюється 4,1 ккал, а при згорянні 1 г жиру утворюється 9,3 ккал.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2000р. №656 «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення» встановлені такі норми калорійності та вмісту білків, жирів та вуглеводів для працездатних і непрацездатних осіб на добу:

норма калорійності для працездатних осіб — 2790,8 ккал;

норма калорійності для непрацездатних осіб — 2008,9 ккал;

вміст білків: норма для працездатних осіб — 87,1 г;

норма для непрацездатних осіб — 58,6 г;

вміст жирів: норма для працездатних осіб — 98,4 г;

норма для непрацездатних осіб — 65,7 г;

вміст вуглеводів: норма для працездатних осіб — 388,1 г;

норма для непрацездатних осіб — 295,8 г.

Скільки потрібно білка, наприклад, конкретній людині? Потрібно поділити свою масу в кілограмах на коефіцієнт 1,4 — це і буде денна норма білка, виражена у грамах (наприклад, 76 кг : 1,4 = 54 г білка на добу). Сучасні раціональні норми калорійності передбачають надходження щонайменше 20 % енергії за рахунок тваринного походження і 80 % — за рахунок рослинного походження.

Потребу дорослої людини в мінеральних елементах та вітамінах унаочнює табл. 6.2. Зауважимо, що представники нетрадиційної медицини вважають ці норми заниженими в десятки і сотні разів. Концентрація мікроелементів в живих організмах 0,001—0,00001 %, ультрамікроелементів — 0,00001 % та нижча. При цьому 15 із них (залізо, йод, мідь, цинк, кобальт, хром, молібден, нікель, ванадій, селен, марганець, миш’як, фтор, кремній, літій) визнані есенціальними, тобто життєво необхідними, чотири інших — кадмій, свинець, олово, рубідій — є кандидатами на есенціальність.

Вітаміни людина не виробляє, а має отримувати їх з рослинною їжею. Нестача їх в організмі призводить до захворювань, авітамінозів (див. табл. 6.2).

Таблиця 6.2

Потреба дорослої людини у мінеральних елементах та вітамінах

Мінеральні елементи Добова потреба, мг Вітаміни Добова потреба, мг
Кальцій 800–1000 Аскорбінова кислота (С) 50–70
Фосфор 1000–1500 Тіамін (В1) 1,5–2,0
Натрій 4000–6000 Рибофлавін (В2) 2,0–2,5
Калій 2500–5000 Ніацин (РР) 15–25
Хлориди 5000–7000 Пантотенова кислота (В3) 5–10
Магній 300–500 Пірідоксін (В6) 2–3
Залізо Ціанокобаламін (Б12) 0,002–0,005
Цинк 10–15 Біотин (Н) 0,15–0,30
Марганець 5–10 Холін (В4) 500–1000
Хром 2–2,5 Рутин (Р)
Мідь Фолієва кислота (В9) 0,2–0,4
Кобальт 0,1–0,2 Кальціферол (Е) 0,0025–0,01
Молібден 0,5 Ретинол (А) (100–400 МЕ)
Селен 0,5 Токоферол (Е) 1,5–2,5
Флориди 0,5–1,0 Філохінони (К) 10–20
Йодиди 0,1–0,2 Ліпоєва кислота 0,2–3,0
    Інозит (В8) 0,5–1,0

 

Зіставлення фактичного середньодушового рівня споживання з нормативним характеризується коефіцієнтом задоволення потреб, який може бути розрахований як для продовольчих, так і непродовольчих товарів у розрахунку на 100 домогосподарств, на 1000 населення або як середньодушове споживання товарів і послуг. Отже, визначення насиченості того чи іншого товарного ринку є передумовою подальшого аналізу змінних попиту — доходу і ціни.


Читайте також:

  1. I визначення впливу окремих факторів
  2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
  3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  4. Ocнoвнi визначення здоров'я
  5. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
  6. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
  7. Аналіз потреб споживачів та аналіз конкурентів у процесі маркетингового дослідження
  8. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
  9. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
  10. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
  11. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
  12. Безмежність потреб




Переглядів: 829

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Показники структури покупців | Аналіз диференціації населення за доходами

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.