МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||||
Методи аналізу і прогнозування пропозиції товарів і послугСХЕМА РОЗРАХУНКУ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ І ПІДПРИЄМЦІВ ЗА СНР Показники результату поведінки виробників
Результатами поведінки виробників можуть бути вироблені продукти (товари і послуги); утворений дохід; забруднення навколишнього середовища, яке стає економічною категорією для обліку за умови, що урядом введено податки на забруднення, які підвищують ціни на продукти. Вироблені продукти (або випуск) реалізуються для кінцевого і проміжного споживання, для валового нагромадження капіталу і на експорт. Утворений дохід — це валова додана вартість, яка використовується для винагороди всіх учасників процесу виробництва (оплата праці найманих працівників, відрахування на соціальне страхування, податки, акцизний збір, субсидії, споживання основного капіталу). Частина валової доданої вартості, яка залишилась у розпорядженні підприємства, називається валовим прибутком. У випадку некорпорованих підприємств, які належать домогосподартвам, додана вартість, яка залишилась, називається «змішаним доходом». Схему розрахунку прибутку підприємств і підприємців за СНР наведено в табл. 8.6. Таблиця 8.6
Оскільки доходи і витрати підприємств визнаються за принципом їх нарахування, а не в момент отримання (сплати) грошових коштів, то виникає різниця між сумою прибутку і сумою наявних грошових коштів. Тому за допомогою коригувань прибуток (збиток) трансформується в суму отриманих або втрачених грошових коштів. Таке коригування проводиться для того, щоб побачити, наприклад, чому в підприємствах великий прибуток, але повна відсутність грошових коштів або навпаки — «мішок» грошей», а суцільні збитки. Рух грошових коштів підприємства відображається в річній фінансовий звітності «Звіт про рух грошових коштів» за видами його діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової. Фінансова діяльність — це залучення коштів, інвестиційна, навпаки — вкладення коштів, решта — діяльність операційна (платежі постачальникам за отримані товарно-матеріальні цінності; надходження коштів за реалізовану продукцію; виплата заробітної плати; виплата відсотків за користування кредитами; сплата податків тощо). Особливістю визначення результатів підприємства, яке здійснюється за формою 2 «Звіт про фінансові результати», є окремий облік доходів і витрат операційної діяльності, іншої звичайної діяльності (в т. ч. від фінансових операцій) і надзвичайних подій. Для більшості підприємств операційною є виробнича і торговельна діяльність. Головною метою фінансового аналізу підприємств є отримання відносно невеликої кількості ключових, найбільш інформативних, показників, що дають об’єктивну картину фінансового стану підприємств, їхніх прибутків і збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках із дебіторами та кредиторами. Фінансовий аналіз базується на фінансових коефіцієнтах. Фінансові коефіцієнти — це відносні показники фінансового стану підприємств, використання яких дає змогу проводити порівняльний аналіз за різними ознаками (формою власності, видом діяльності та ін.). До фінансових коефіцієнтів належать коефіцієнти рентабельності, коефіцієнти ділової активності, коефіцієнти фінансової стійкості (незалежності), коефіцієнти платоспроможності та ін. На основі статистичних усереднень, господарської практики та експертних висновків для деяких важливих фінансових коефіцієнтів існують так звані «порогові», або «оптимальні», значення, хоча вони можуть певним чином змінюватись, наприклад, залежно від виду діяльності (табл. 8.7). Фінансові результати підприємств зазнають впливу і такого показника, як інфляція, тому існує спеціальна методика розрахунку впливу інфляції на фінансові результати підприємств, а також має проводитись коригування фінансової звітності підприємств за Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку згідно з міжнародними стандартами (МСБО 15 та МСБО 29).
Підприємства мають виробляти ринкові товари і послуги на підставі прогнозів щодо попиту, який з’явиться в майбутньому. Потенційно можливий обсяг пропозиції — це обсяг виробництва при середній інтенсивності використання факторів виробництва (виробничих потужностей, робочої сили та ін.) Концепція виробництва за СНР охоплює: а) матеріальне виробництво; б) виробництво послуг; в) деякі умовно нараховані статті (послуги, які не реалізовані на ринку). На основі цієї концепції проводиться розмежування в обліку первинних доходів (доходів від виробничої діяльності, оплати праці, доходів від капіталу) і вторинних доходів, отриманих у результаті перерозподілу. Виробничі потужності зростають, як правило, досить стійко в довгостроковому періоді на відміну від сукупного попиту, який значно коливається, що призводить до різного навантаження на фактори виробництва. Тому коливання ринкової кон’юнктури — це коливання в інтенсивності використання виробничих потужностей. Високий рівень кон’юнктури відповідає високому навантаженню, за умови якого коефіцієнт використання виробничих потужностей перевищує 90 %, що супроводжується здебільшого загрозою інфляції. Низький рівень кон’юнктури, коли коефіцієнт менший за 50 %, cупроводжується недовикористанням факторів виробництва. Метод прогнозування пропозиції за часткою товарного ринку. Обґрунтуванням прогнозу пропозиції підприємства є прогноз попиту та насиченість ринку. Від прогнозу попиту нескладно перейти до прогнозу пропозиції. За цим методом обсяг пропозиції може визначатися за часткою ринку товару підприємства в регіональному попиті чи попиті за видом діяльності. Приклад. На товарному ринку регіону підприємство за товаром А має в поточному періоді частку 6 %, а за товаром В —5,4 %. Відомо, що регіональний прогноз попиту на товар А на наступний період становитиме 20 тис. од., а товару В — 50 тис. од. Визначити прогноз збуту товарів А і В підприємством на прогнозний період. Розв’язання. Згідно з товарними частками підприємства визначаються прогнози збуту: на товар А: 20 · 0,06 = 1,2 (тис. од.); на товар В: 50 · 0,054 = 2,7 (тис. од.). Такий прогноз збуту буде достатньо вірним, якщо обґрунтованими будуть регіональний попит і частка ринку товару підприємства. Прогнозування пропозиції на основі показників прибутку і рентабельності, необхідних підприємству. Такий підхід використовує поняття «точка беззбитковості», яка характеризує граничний, тобто нульовий за прибутком обсяг виробництва. Тут можна скористатися такими формулами беззбитковості: а) для виробників б) для торговельних посередників: де Q — обсяг виробництва чи товарообороту; ВП — постійні витрати; ВЗ — рівень змінних витрат у ціні товару; П — розмір ПДВ (податок на додану вартість); Q0 — оборот товарів за купівельними цінами у базисному періоді. Використання точки беззбитковості може сприяти обґрунтуванню конкретного обсягу збуту з урахуванням висхідних даних за прибутком чи рентабельністю. Так, знаючи необхідний для подальшої діяльності підприємства прибуток (рентабельність), а також відповідні витрати, можна обґрунтувати той обсяг виробництва, який забезпечить отримання очікуваних кінцевих результатів діяльності. Наприклад, для торговельного підприємства з цією метою можна використати такі формули: де — прибуток, грн; — рентабельність, % (прибуток / товарооборот). Приклад. Яким має бути товарооборот підприємства, щоб воно отримало необхідний прибуток за таких умов: товарооборот підприємства у купівельних цінах очікується в 3000 грн; постійні витрати — 200 грн, рівень змінних витрат становив 6 % до товарообороту; середній розмір ПДВ — 16,67 %. Необхідний прибуток — 150 грн. Розрахунок проводиться за формулою: грн. Висновок: За вказаних витрат необхідний підприємству обсяг роздрібного товарообороту становить 3685 грн, що забезпечить йому прибуток, який дорівнюватиме 150 грн. Приклад. Яким має бути роздрібний товарооборот підприємства для отримання рентабельності в розмірі 3 % до обороту, якщо оборот товарів у купівельних цінах може становити 3000 грн, постійні витрати — 200 грн, рівень змінних витрат — 6 % до обороту, а середній розмір ПДВ — 16,67 %. Розрахунок здійснюється за формулою: грн. Висновок: Для отримання рентабельності торговельного підприємства в розмірі 3 % за даних витрат підприємству потрібен обсяг товарообороту не менш як 3632 грн. Аналіз динаміки випуску товарів і послуг проводиться статистикою щомісячно, причому індекси виробництва слугують також важливим індикатором кон’юнктури ринку. Сукупний фактичний обсяг пропозиції на внутрішньому ринку від мікро- до макрорівня визначається балансовим методом (у натуральному або вартісному виразі): де П — обсяг пропозиції; ЗП, ЗК — запаси на початок і кінець періоду; Q — випуск (обсяг виробництва); I — імпорт; E — експорт. Для прогнозування і оцінювання стану ресурсної забезпеченості матеріального виробництва Мінекономіки України на підставі звітності Держкомстату України розробляє однопродуктові натуральні матеріальні баланси попиту і пропозиції з обмеженого кола найважливіших видів продукції (труби сталеві, автобуси, автомобілі легкові і вантажні, трактори, цемент, деревина і т. ін.), а також енергоносіїв (електроенергія, вугілля, нафта, газ та ін.) — усього 14 видів балансів. Розробка балансів здійснюється один раз на рік зі щоквартальним уточненням. Оцінювання збалансованості товарних ринків на макрорівні є умовою для визначення державної і соціальної політики, розробки законів, які регулюють ринкову економіку. Тому започатковано розробку прогнозних балансів попиту і пропозиції за найважливішими видами продукції у натуральному і вартісному виразі. Збалансованість попиту і пропозиції — це різні форми співвідношення між ними. Існують такі форми: · попит дорівнює пропозиції — це ідеальна ситуація, яка на товарному ринку практично неможлива; · попит менший за пропозицію — за таких умов утворюються запаси. Це теоретично бажана ситуація, за умови якої ціну товару можна понизити, бо це тип ринку продавця; · попит перевищує пропозицію — це призводить до незадоволеного попиту і типу ринку покупця, за умови якого ціни можуть підвищуватися. Використовуючи метод кореляційно-регресійного аналізу, можна визначити рівняння пропозиції, де результативна ознака — обсяг пропозиції певного товару (послуги), а факторна — ціна, та рівняння попиту, де результативна ознака — обсяг попиту, а факторна — ціна. Аналіз двох рівнянь надає можливість визначити ціну рівноваги на ринку. Знаючи прогнози цін, попиту, пропозиції, стану кон’юнктури та інших показників, підприємству легше визначитися зі своєю стратегією і розробити відповідні заходи з маркетингу, інвестицій, інновацій. Питання для самоконтролю 1. Назвіть недоліки і переваги коефіцієнтів концентрації CR-4 та індексу Херфіндаля—Хіршмана (КХХ). 2. Яка розбіжність у методиці розрахунку частки ринку і конкурентної позиції виробника? 3. Що слугує критерієм визначення межі товарного ринку? 4. В якій статистичній звітності характеризується злиття підприємств? 5. Які можуть бути мотиви та наслідки злиття підприємств? 6. Охарактеризуйте методи визначення тіньової діяльності підприємств. 7. Побудуйте логічну схему показників фінансового результату діяльності підприємств. 8. Які методичні підходи до прогнозування пропозиції можна використати? Тлумачний словник Коефіцієнт концентрації CR-4 — це сукупна частка чотирьох виробників, які є лідерами на ринку певного товару чи послуги. Коефіцієнт Херфіндаля—Хіршмана (КХХ) — це сукупний квадрат частки виробників на ринку певного товару чи послуги. Конкурентна позиція — це співвідношення частки ринку і-го виробника до частки виробника, який є лідером на ринку. Коефіцієнт перехресної еластичності цін характеризує зміну у відсотках ціни одного товару (послуги) зі зміною ціни іншого товару (послуги) у відсотках. Використовується для визначення межі ринку товару. Читайте також:
|
||||||||||||||||||||
|