МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Система показників житлово-комунального і побутового обслуговування населення
Система показників житлово-комунального і побутового обслуговування населення складається з двох груп характеристик [40]. Першу групу становлять показники розвитку житлово-комунальної інфраструктури: · кількість населених пунктів, які надають населенню житлово-комунальні послуги за їх видами; · протяжність водопроводів, тепломереж, електромереж та ін.; · кількість артезіанських свердловин, насосних станцій тощо. До цієї групи відносять також показники діяльності житлово-комунальних підприємств і організацій, які надають населенню відповідні послуги, а саме: ¨ кількість житлово-комунальних підприємств та організацій, які надають населенню послуги відповідного виду; ¨ обсяги наданих підприємствами й організаціями послуг для забезпечення житлово-комунального обслуговування населення; ¨ витрати житлово-комунальних підприємств і організацій на обслуговування житлового фонду; ¨ обсяги надходжень від населення за користування відповідними послугами. Другу групу складаютьпоказники забезпеченості населення житлово-комунальними послугами, які характеризують доступність, споживання і витрати населення на житлово-комунальні послуги. Це показники: · загальної чисельності й структури домогосподарств, які приєднані до мереж водопостачання, мають центральне опалення і забезпечені гарячим водопостачанням, обладнані газовими та електричними плитами, ваннами й підлоговими електроплитами та ін.; · загальної чисельності і частки домогосподарств, які мають лічильники споживання води, тепла, газу; · обсягів споживання населенням житлово-комунальних послуг за їх видами; · витрат домогосподарств на житлово-комунальні потреби й тарифів на кожний вид послуг; · загальної кількості і частки домогосподарств, які мають заборгованість за сплату житлово-комунальних послуг, та обсягів цієї заборгованості; · загальної чисельності і частки домогосподарств, які отримують субсидії на сплату витрат за житлово-комунальні послуги (за видами) і використання газу та твердого палива. Остання група показників використовується для оцінки ефективності впровадження Програми житлових субсидій, яка діє в Україні нині. Пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг є державною соціальною гарантією. Їх розмір і критерії надання визначаються виключно законами України, як це передбачено Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» [15]. При оцінці ступеня територіальної диференціації в забезпеченості житлово-комунальними послугами населення цікавим є застосування коефіцієнта конкордації, який дає можливість оцінити комплексність доступу населення до житлово-комунальних послуг у певному регіоні. Основу розрахунку цього коефіцієнта становить метод ранжування досліджуваних регіонів за рівнем житлово-комунального обслуговування (наданням послуг водопостачання, центрального опалення, газифікації тощо), що відбиває таким чином місце кожного регіону за ступенем доступності житлово-комунальних послуг населенню. Якщо всі види послуг, які характеризують житлово-комунальне обслуговування, надаються населенню регіону в однаковій мірі, ранги за всіма показниками будуть рівні і можна стверджувати комплексність надання населенню житлово-комунальних послуг, тобто той факт, що всі види послуг задовольняються однаковою мірою. Коефіцієнт конкордації визначається за формулою [53]: , де S — сума квадратів відхилень суми рангів для кожного регіону від загальної суми рангів. Розраховується на підставі формули: , де Rj — ранг j-го регіону; k — кількість показників, за якими відбувалося ранжування; n — кількість регіонів у сукупності. Коефіцієнт конкордації набуває значення в інтервалі від 0 до 1. Його величина дає змогу оцінити комплексність житлово-комунального обслуговування населення регіонів і виділити регіони з високим та низьким рівнем доступу населення до житлово-комунальних послуг. Статистичний аналіз житлових умов передбачає дослідження економічних витрат на користування житлом, які виявляються при придбанні або оренді житла населенням. Регулювання процесу купівлі-продажу житла здійснюється на ринку житла, характеристиками якого є попит і пропозиція на житло, платоспроможність населення, обсяги нового житлового будівництва тощо. Розрізняють первинний ринок житла, на якому здійснюється купівля й продаж щойно побудованих квартир і будинків, та вторинний ринок житла, де продаються і купуються вже заселені квартири й будинки. Крім зазначених коефіцієнтів, вивчати житлові умови населення можна: · застосовуючи метод статистичних групувань (за показниками забезпеченості населення житлом і житлово-комунальними послугами, за характеристиками благоустрою населення); · розраховуючи показники ряду розподілу (для оцінки диференціації житлових умов різних соціальних груп населення); · вивчаючи взаємозв’язки між характеристиками житлових умов (між рівнем матеріальної забезпеченості населення і показниками якості житла, доходами населення й витратами на житлово-комунальні послуги); · аналізуючи структурні зрушення (в складі житлового фонду, на ринку житла); · використовуючи індексний метод (для виявлення змін у забезпеченості житлом населення й оцінки ефективності функціонування ринку житла). Статистичне дослідження житлових умов населення стає дедалі актуальнішим, оскільки в ринкових умовах житло є товаром тривалого користування, наявність або відсутність якого у людини — один з індикаторів величини рівня бідності населення країни. Термінологічний словник Благоустрій житлового фонду характеризується питомою вагою загальної житлової площі в структурі всієї загальної житлової площі житлового фонду, обладнаної водопроводом, каналізацією, центральним опаленням, газом, гарячим водопостачанням, ваннами, підлоговими електроплитами. Житлове господарство являє собою галузь економіки, завдання якої полягає у розселенні населення відповідно до потреб економіки і в створенні сприятливого середовища проживання для людини шляхом задоволення її житлово-комунальних та побутових потреб. Житловий фонд — це сукупність житлових приміщень незалежно від форм власності, включаючи житлові будинки, спеціальні будинки (гуртожитки, притулки, будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів — дітей і дорослих, дитячі будинки, інтернати при школах і школи-інтернати), квартири, службові житлові приміщення, інші житлові приміщення в будинках, придатних до проживання. Загальна площа житлових приміщень складається з площі житлових кімнат (спальні, вітальні, їдальні) і підсобних приміщень (кухні, ванної кімнати та душової, санвузла, квартирного коридору й т. ін.) з урахуванням площі лоджій, балконів, терас. Коефіцієнт конкордації — показник, за допомогою якого можна оцінити комплексність житлово-комунального обслуговування населення регіонів та виділити регіони з високим і низьким рівнем доступу населення до житлово-комунальних послуг. Коефіцієнт поліпшення житлових умовє характеристикоюякості житлових умов населення. Він являє собою частку домогосподарств, які одержали житло за певний період часу в структурі загальної кількості домогосподарств, що перебували на квартирному обліку на кінець цього періоду. Завдання для самоконтролю 1. Статистичні характеристики житлових умов. 2. Завдання статистики житлових умов населення. 3. Житловий фонд і його класифікація. 4. Показники руху житлового фонду. 5. Визначення показників забезпеченості населення житлом. 6. Благоустрій та його статистичний аналіз. 7. Коефіцієнти поліпшення житлових умов і благоустрою житла. 8. Система показників житлово-комунального обслуговування населення. 9. Статистичні методи, які застосовуються для вивчення житлових умов населення. 10. Коефіцієнт конкордації: його суть і метод розрахунку. 11. За наведеними даними проаналізуйте середньорічні показники динаміки міського житлового фонду за формами власності (млн м2 загальної площі).
12. За допомогою коефіцієнта конкордації оцініть ступінь доступності житлово-комунальних послуг населенню окремих регіонів.
13. Проаналізуйте зміну рівня забезпеченості населення України житлом за рахунок окремих факторів на підставі даних, наведених у таблиці:
14. Оцініть структурні відмінності в умовах проживання І та V квінтильних дохідних груп домогосподарств—учасниць програми житлових субсидій.
15. За даними про квартирні черги оцініть динаміку поліпшення житлових умов населення:
Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|