Лекція 7. Промислові території : принципи формування та планувальна організація.

Лекція 6. Планувальна структура міста та подальший розвиток міст.

В планувальній структурі міста необхідно відокремлювати планувальні вісі, якими являються магістральні вулиці та дороги, на перетині яких

з’являються планувальні вузли; до ланувальних вісей та вузлів примика- ють території інтенсивного освоєння. Всі ці елементи разом складають незмінну та стійку в часі основу просторово-планувальної організації міста – просторовий каркас планувальної структури.

В свою чергу просторовий каркас міста взагалі фіксує геометричні параметри плану міста, та передбачає тенденції його подальшого розвитку.

Функціональне зонування території та просторовий каркас є двома доповнюючими одне одного моделями міського планування.

Для ефективного управління розвитком міста найважливішим значенням є виявлення його просторового каркасу.

Основні структурні елементи промислової зони :

1. Майданчик промислового підприємства який зайнятий окремим підприємством - низова структурна одиниця.

Промисловий вузол - група підприємств на одному або декількох суміжних майданчиках з загальними кооперованими об'єктами, санітарно-технічними та
транспортними комунікаціями, з єдиною системою соціального та побутового обслуговування працівників.

3. Міський промисловий район - частина території міста, що зайнята однією або двома групами підприємств, науково-технічними комплексами пов'язаних з промисловістю, громадсько-діловими центрами, загальними інженерно-технічними комунікаціями, енергетичними станціями, глибоким проникненням міських доріг та магістральних
вулиць у предзаводські майданчики.

Промислова зона - це сукупність всіх територій міста зайнятих промисловими підприємствами та пов'язаними з ними об'єктами.

Виробничий комплекс міської агломерації - сукупність всіх виробничих зон, всіх міст, які входять в міську агломерацію.

Міські промислові райони та вузли поділяються на:

1) багатогалузеві

2) спеціалізовані.

Структурна організація промислової зони це результат послідовної та кооперованої діяльності різних проектних організацій містобудівного профілю.

ДержСанПіН—санітарні правила і норми.

Санітарно-захисна зона(СЗЗ)- це територія між межею промислового вузла або окремого підприємства та межею сельбищної території.

Санітарний розрив - це відстань безпосередньо від джерела шкідливих викидів до межі сельбищної території або іншого підприємства.

В санітарно- захисній зоні не допускається розміщувати житлові будинки, дитячі дошкільні установи, загальноосвітні школи, установи охорони здоров 'я та відпочинку, спортивні споруди, сади, парки, садивні товариства та огороди.

В залежності від умов технологічного процесу виробництва, характеру та кількості виділяємих шкідливостей в атмосферу, захисту від шуму і вібрації, електромагнітних коливань та радіочастот, ультразвуку та інших шкідливих факторів всі промислові підприємства (за ДержСанПіНом) поділяються на 5 класів:

1. Промислові підприємства з СЗЗ не менше 1000м та до З км.

2.ПП с СЗЗ - 500м і більше

3. ПП с СЗЗ - 300м

4. ПП с СЗЗ - 100м

5. ПП с СЗЗ - 50м

Принципові схеми взаємного розташування промислових та сельбищних зон:

а) кучова схема; б)паралельна; в)поперечна.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні положення. Принципи формування та проектування генеральних планів.	\|	Основні структурні елементи сельбищної зони.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.