• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Питання 3. Методи біохімічних досліджень

Питання 2. Історія розвитку біологічної хімії

Сучасна біохімія як самостійна наука склалася на межі XIX та XX століть. До цього часу питання, що розглядає нині біохімія, вивчались хімією та фізіологією:

VIII-Х століття - розвиток алхімії в Європі. Поступове накопичення фактичного матеріалу про склад найбільш складних органічних сполук.

ХVІ-ХVІІ століття - праці ятрохіміків (від грец. іаtrоs - лікар).

Одним з представників ятрохімії був лікар Парацельс, який висунув припущення про взаємозв'язок хімії з медициною.

XVII століття - ятрохімік І. Ван-Гельмонт вперше припустив, що в «соках» живого тіла є особливі речовини «ферменти», які беруть участь в різноманітних хімічних перетвореннях.

ХVII-ХVIII століття - теорія горючого початку флогістону (пояснення процесів горіння виділенням з тіла особливої невагомої речовини). Спростування цієї теорії пов'язано з працями М.В. Ломоносова та А. Лавуазьє, які відкрили в науці закон збереження матерії (маси). Крім того, Лавуазьє показав, що при диханні, як і при горінні органічних речовин, поглинається кисень і виділяється вуглекислий газ.

Середина ХIX століття - виділення великої кількості нових органічних речовин рослинного і тваринного походження. Початок вивчення ферментів травних соків.

Середина XIX століття - описані ферменти амілаза, пепсин, трипсин.

1839 рік - Лібіх з'ясував, що до складу їжі входять білки, жири та вуглеводи.

1828 рік - синтез мочевини (Б. Велер).

1844 рік - синтез оцтової кислоти (Кольбе).

1860 рік - синтез жирів (Бертло).

1861 рік- синтез вуглеводів (А.М. Бутлеров).

1897 рік - доведена здатність без клітинного дріжджового соку викликати алкогольне бродіння.

XX століття - розквіт біохімії.

До арсеналу методів дослідження біохімії належать методи органічної хімії та біології, куди входить ряд фізичних та фізико-хімічних методів.

Методи очищення речовин:

1. Фільтрування (використовують для відділення розчинних речовин від нерозчинних).

2. Перегонка (заснована на різних температурах кипіння речовин суміші).

3. Возгонка (перехід речовини з твердого стану, через рідкий, у газоподібний).

4. Сублімація (перехід речовини з газоподібного стану, через рідкий, у твердий).

5. Перекристалізація (в основі методу лежить різна розчинність основної речовини і домішки). Необхідно, щоб основної речовини було багато, а домішок - мало. Тоді, по відношенню до основної речовини розчин буде насиченим (частини речовини залишається в осаді), а по відношенню домішок «ненасиченим» (всі домішки залишаться в розчині).

6. Центрифугування застосовують для відділення рідин від твердих тіл.

Методи виділення речовини:

1. Екстракція.Цей метод базує на спорідненості речовин до різних за полярністю розчинників. Завжди беруть два розчинники, що не змішуються: воду і гексан, воду і етилацетат тощо. Під час струшування суміші речовин і двох таких розчинників більш полярні речовини концентруються у водній фазі, а менш полярні - у фазі іншого розчинника. Для розділення речовин після струшування відокремлюють шари розчинника один від одного в ділильній лійці.

2. Висолювання.Цей метод оснований на здатності речовин виділятись із водних розчинів при введенні туди деяких розчинників, найчастіше етилового спирту або ацетону. Інколи висолювання проводять іншим способом: до водного розчину добавляють неорганічну сіль, наприклад амоній сульфат.

3. Центрифугування.Цей метод оснований на розділенні речовин, які мають різну молекулярну масу, під впливом відцентрової сили, що створюється при обертанні зразка. Прикладом застосування такого методу є розділення дерев'яних та залізних ошурок у воді. Тільки в цьому випадку розділення відбувається під впливом відносно слабкої сили земного тяжіння. І в центрифугах внаслідок швидкого обертання пробірок зі зразками розділення відбувається під дією сил, що в сотні тисяч разів перевищують силу земного тяжіння. Особливо ефективним є центрифугування із застосуванням водних розчинів, густина яких у пробірці зменшується знизу доверху (так зване центрифугування у градієнті густини).

Читайте також:

1. IV. Питання самоконтролю.
2. V. Етичні правила психологічних досліджень
3. V. Питання для самоконтолю
4. V. Питання туристично-спортивної діяльності
5. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
6. А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
7. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
8. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
9. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
10. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
11. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
12. Адміністративні методи управління

Переглядів: 1745