МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Седація в кінці життяУ минулому седацію хворих у термінальному стані зазвичай називали термінальною седацією. Проте від цієї фрази відмовилися через помилкове сприйняття мети седації як прискорення смерті. Етичні міркування, пов'язані із седацією в кінціжиття Основний принцип — зробити все можливе, щоб насамперед пацієнт не страждав від тяжкого больового синдрому, а також щоб він не переживав почуття страху, яке виникає і посилюється в міру наростання різних симптомів (наприклад, задуха при метастазах у легені і т. д.). Показаннями до призначення седації є наявність рефрактер-них симптомів, незважаючи на всі вжиті заходи. Підготовка до седації в кінці життя Седація в кінці життя — це єдиний ефективний спосіб забезпечення комфорту у цій ситуації. При такій седації стан хворого непритомний. Якщо було обрано седацію в кінці життя, то всі члени команди повинні розуміти принципи й виконувати встановлені рекомендації. Почата після консиліуму фахівців седація зазвичай продовжується до настання смерті. Інколи родичі можуть попросити відмінити седацію, щоб вони могли поспілкуватися з пацієнтом. Відміна або зниження дози препаратів для седації приведе до повернення тяжких симптомів. Медикаментозні принципи забезпечення седацїі в кінці життя Якщо в анамнезі немає побічних ефектів при прийманні препаратів для седації, то вибір седативного засобу може ґрунтуватися на доступності, седативних властивостях, тривалості дії та їх вартості. Лікування наркотичними анальгетиками продовжується в колишній дозі. Проте застосування наркотичних анальгетиків, седативних засобів може бути малоефективним: подальше підвищення дози наркотичних анальгетиків з метою седації буде недоцільним. Меперидин фетегої) не можна використовувати для седації в кінці життя або для полегшення хронічного болю через потенційну нейротоксичність його метаболіту нормеперидину. Потрібно регулярно оцінювати ефект седації, спостерігаючи за гострими симптомами й побічними ефектами. АСПЕКТИ ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З ВІРУСОМ ІМУНОДЕФІЦИТУ Надання паліативної допомоги пацієнтам з невиліковними захворюваннями та обмеженою тривалістю життя незалежно від діагнозу (онкологічне захворювання або ВІЛ/СНІД) включає комплексну всеосяжну турботу про пацієнта і його близьких, яка охоплює такі аспекти: медичний, соціальний, духовний і психологічний. Усі чотири аспекти паліативної допомоги взаємопов'язані, нероздільні, ґрунтуються на принципах паліативної допомоги й здійснюються міждисциплінарною командою. Етіологія і патогенез СНІД, або синдром набутого імунодефіциту (синонім — ВІЛ-інфекція) — антропонозна повільно прогресуюча інфекційна хвороба, що виникає в результаті зараження вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), характеризується глибоким ураженням імунітету, унаслідок чого організм стає сприйнятливим до опортуністичних інфекцій і пухлин, що зрештою призводить до загибелі хворого. Вірус імунодефіциту людини належить до родини ретро-віру-сів. Це РНК-вмісний вірус, генетично неоднорідний, має високий ступінь мінливості. Віріон ВІЛ — це сферична частинка, що складається із серцевини й оболонки. Геном ВІЛ містить унікальний фермент — зворотну транскриптазу, за допомогою якої відбувається зчитування генетичної інформації з ДНК. Вірус має тропізм до Т-лімфоцитів-хелперів. ВІЛ нестійкий у зовнішньому середовищі. Він інактивується за температури 56 °С протягом ЗО хв, за температури 70—80 °С гине через 10 хв, під час кип'ятіння — через 1 хв. Вірус через 20 хв гине під впливом 70 % етилового спирту, 0,5 % натрію гіпохлориту швидко інактивується під час обробки звичайними дезінфекційними засобами. Стійкий до висушування й виморожування за температури -70 °С, відносно стійкий до іонізуючої радіації, ультрафіолетового опромінення. Читайте також:
|
||||||||
|