• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Економічна оцінка земель: визначення показників економічної оцінки земель та складання шкал.

Бонітування ґрунтів є основою для проведення економічної оцінки землі, яка пропонує механізм розпізнавання різних за якістю ґрунтів через визначення їх придатності для тих чи інших потреб людини за допомогою економічних показників. Це досягається врахуванням різниці у продуктивності праці працівників сільськогосподарських підприємств при досягнутому рівні інтенсивності землеробства.

Бонітування та економічна оцінка тісно пов'язані між собою спільністю мети, спираються на єдині земельно-кадастрові дані обліку кількості та якості земель, матеріали обстеження і джерела статистичної інформації про виробничі показники використання оцінюваних земель. Основне їх завдання – це визначення виробничої придатності земель, але у першому випадку до мети наближаються, досліджуючи властивості верхнього прошарку земель, а у другому – через урахування технологічних умов виробництва на цих землях. Особливість оцінки сільськогосподарських земель виходить з того факту, що земля у сільському господарстві, на відміну від інших галузей, є не лише умовою, але водночас і головним засобом виробництва. Ст. 200 Земельного кодексу України (2001 р.) наголошує, що економічна оцінка землі – це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі.

Основна відмінність економічної оцінки землі від бонітування ґрунтів полягає в тому, що бонітування вивчає грунт як природне тіло, без врахування економічних умов ведення сільськогосподарського виробництва. Воно встановлює відносну придатність грунтів за основними чинниками природної родючості для вирощування сільськогосподарських культур, забезпечує виділення груп ґрунтів, які підлягають економічній оцінці. Економічна ж оцінка відображає відмінності в якості земель з точки зору економічної родючості при досягнутому рівні інтенсивності землеробства. Вона проводиться з урахуванням природних та економічних умов виробництва, затрат праці на одержання сільськогосподарської продукції, місця розташування ділянок, пунктів реалізації продукції, промислових центрів, шляхів сполучення.

У процесі економічної оцінки визначають економічний ефект від використання різних за якістю земель з урахування різного рівня продуктивності праці, а це закладає основу для виваженого аналізу існуючих результатів господарської діяльності і обґрунтованих прогнозів на майбутнє.

Економічна оцінка землі відіграє важливу роль у регулюванні земельних відносин, має багатоцільове призначення (рис. 3). Вона є основою:

- для науково обґрунтованого прогнозування та планування розподілу земельного фонду між окремими галузями господарства на державному рівні, забезпечення збалансованого й оптимального розвитку всього господарства країни;

- для обгрунтування втрат сільськогосподарського виробництва і вибору оптимальних рішень при відчуженні земель для громадських та державних потреб, визначення техніко-економічних показників проектів внутрішньогосподарського землевпорядкування.

- для визначення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, яка використовується для визначення земельного податку та орендної плати, штрафів і компенсацій при порушенні природно-екологічного стану середовища.

Рис. 3. Показники економічної оцінки землі.

Економічна оцінка земель - оцінка земель як природного ресурсу та головного засобу виробництва у сільському господарстві. Вона є складовою частиною земельного кадастру і відображає відмінності сформованої ґрунтової родючості за економічними показниками.

На відміну від бонітування, яке вивчає грунт без врахування економічних умов ведення сільського господарства, економічна оцінка здійснюється не тільки за родючістю ґрунтів, але й за їхнім місцезнаходженням, наявністю і якістю шляхів сполучення, виробництва продукції і її реалізації, економічних умов виробництва тощо.

Економічна оцінка враховує вплив різних факторів на процес не тільки виробництва, а й реалізації сільськогосподарської продукції. При економічній оцінці земель бонітування відіграє важливу роль, оскільки дає основу для класифікації ґрунтів у формі агровиробничих груп, типів, класів. Слід зауважити, що економічну оцінку землі проводять за видами угідь.

Розрізняють економічну оцінку загальну і часткову. Під загальною економічною оцінкою розуміють визначення об'єктивних показників родючості й ефективності використання земель при досягнутому рівні сільськогосподарського виробництва. Цю оцінку виконують з метою вирішення загальних виробничих завдань. Часткова економічна оцінка служить для визначення ступеня ефективності виробництва окремих видів сільськогосподарських культур на різних ґрунтах.

Основними показниками загальної економічної оцінки землі є вартість валової продукції (ВП). окупність затрат та диференціальний дохід.

Вартість валової продукції (ВВП) визначають за формулою:

ВВП=Р_і Уі·С_і

де Р_і - площа посіву, У_і - урожайність, С_і - кадастрова оцінка, яка є складовою собівартості продукції у гіршій зоні та звичайного додаткового прибутку.

Окупність затрат (ОЗ) визначають як відношення вартості валової продукції до сукупних затрат (3) у грошовому виразі і для конкретних груп ґрунтів при рівних економічних умовах господарювання.

Цей вираз є відносним показником рівня родючості земель.

Диференціальний рентний дохід Р_д – один із узагальнюючих показників економічної оцінки земель, який є додатковою частиною чистого доходу створюваного ефективнішою продуктивністю праці на кращих по якості землях. Диференціальний дохід визначають за виразом :

Р_д = ВП-З-Р_Дч,

де Р_дч - необхідний чистий дохід.

Величину чистого доходу визначають як різницю вартості валової продукції і затрат на її одержання. Чистий дохід є важливим економічним показником, який визначає економічну ефективність виробництва сільськогосподарської продукції на кращих і гірших землях.

Часткову економічну ефективність землі визначають такими показниками: урожайність певного виду сільськогосподарських культур, окупність затрат на їх отримання та диференціальний дохід. При цьому слід враховувати, що різна урожайність сільськогосподарських культур залежить від родючості ґрунтів і тут урожайність стає одним із основних критеріїв визначення відмінності родючості ґрунтів. Показники урожайності можуть бути основними складовими встановлення якості ґрунтів. Тобто, в даному випадку можливе вирішення так званої зворотної задачі родючості ґрунтів, а саме, за урожайністю визначити родючість ґрунтів.

Зауважимо, що урожайність окремої сільськогосподарської культури не може дати повної уяви про родючість ґрунтів та їхню якість. Тому, при вирішенні даної проблеми в оціночну характеристику повинна бути включена урожайність кількох сільськогосподарських культур, які мають важливе значення в даному земельно-оцінюваному районі. Однак, необхідно враховувати, що різниця в якості земель, отримана на основі тільки показників урожайності, не буде достатньо об'єктивною, оскільки можливі різні умови агрообробітку. В цьому випадку слід накладати умову на рівність затрат щодо вирощування сільгоспкультур на однакових ґрунтах.

Важливою економічною характеристикою оцінки земель є продуктивність землі, яку характеризує абсолютний рівень родючості. Ця характеристика відображається показниками урожайності і валового продукту.

Ступінь довір'я до отриманих результатів значною мірою залежить від величини сукупної вибірки. Основні показники, які використовуються для економічної оцінки, повинні мати не менше ніж восьмилітній період при стабільності зовнішніх та внутрішніх соціально-природних факторів.

Кінцевим результатом економічної оцінки земель є родючість, продуктивність і дохідність земельних угідь, виражена у відносних величинах (балах). При цьому використовують 100-бальну шкалу, де за 100 балів приймають найвищі значення оцінюваного показника.

Дані економічної оцінки складають основу грошової оцінки земель, яка є необхідною для встановлення земельного податку і визначення ціни землі, а також при визначенні орендної плати та рентних платежів.

Читайте також:

1. CMM. Визначення моделі зрілості.
2. I визначення впливу окремих факторів
3. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
4. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
5. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
6. III Етап: Складання карти ризиків авіакомпанії й ранжирування виявлених ризиків
7. III. Економічна інтерпретація результатів статистичного дослідження банків
8. IV. Загальна оцінка діяльності вчителя
9. IV. Оцінка вигідності залучення короткотермінових кредитів
10. IV. Оцінка привабливості стратегічних зон господарювання підприємства на ринку.
11. Ocнoвнi визначення здоров'я
12. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.

Переглядів: 4233