• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 4. Оцінка інвестиційної привабливості підприємства

1. Поняття інвестиційної привабливості та види її аналізу.

2. Аналіз інвестиційної привабливості країни.

3. Інвестиційна привабливість регіону.

4. Інвестиційна привабливість галузі.

5. Інвестиційна привабливість підприємства.

1. Інвестиційна привабливість(investment attractive) – це сукупність об'єктивних і суб'єктивних умов, що сприяють або перешкоджають процесу інвестування національної економіки на макро, мезо– і мікрорівнях.

Більшість учених–економістів, говорячи про інвестиційну привабливість країни або регіону, ототожнюють це поняття з поняттям "інвестиційний клімат". Серед найбільш поширених визначень поняття "інвестиційний клімат" слід виділити такі:

§ інвестиційний клімат – це багатофакторна система цілеспрямованих вчинків і дій, що свідомо формується на державному і регіональному рівнях в інтересах більш широкого залучення на конкретну територію додаткових ресурсів як у грошовій, так і в матеріальній формах;

§ інвестиційний клімат – це загальна атмосфера розуміння економічної ситуації і потреби в залученні додаткових ресурсів, що існує в різних сферах соціально–економічного розвитку країни;

§ інвестиційний клімат – це комплекс політичних, соціальних, інноваційних, інфраструктурних елементів, що існують на певній території;

§ інвестиційний клімат – це внутрішня атмосфера (енергетика), що сформована на конкретній території відповідно до пріоритету залучення додаткових фінансових ресурсів і впливає на позицію інвестора щодо ухвалення рішення про інвестування об'єктів певної території.

З поданих визначень випливає, що поняття "інвестиційний клімат" найбільше застосовується тоді, коли йдеться про макро– і мезорівні економіки. Тому не можна ототожнювати поняття «інвестиційна привабливість» і «інвестиційний клімат», оскільки поняття «інвестиційний клімат» – дуже широке, і рівень його сприяння залежить від багатьох чинників, в тому числі і від інвестиційної привабливості.

Інвестиційна привабливість розглядається на рівні країни, галузі, регіону, підприємства.

Процес вивчення інвестиційної привабливості складається з трьох етапів:

§ Вибір системи інформативних показників для спостереження.

§ Побудова системи аналітичних показників і проведення аналізу (оцінки) інвестиційної привабливості.

§ Прогнозування інвестиційної привабливості.

Найбільш часто використовують 2 прийоми аналізу:

1. Параметричний аналіз інвестиційної привабливості – це аналіз інвестиційної привабливості через зіставлення країн, регіонів, галузей чи підприємств за певними параметрами діяльності.

Інформацію для параметричного аналізу одержують у ході різноманітних інтерв'ю з керівництвом замовника аналізу, під час яких можуть бути висловлені різного роду суб'єктивні судження. Дані для такого аналізу можуть бути отримані і з неформальних джерел інформації. Тому параметричний аналіз здебільшого має якісний (неформалізований) характер.

Параметричний аналіз інвестиційної привабливості здійснюється в такій послідовності:

§ виявлення об'єктів аналізу інвестиційної привабливості;

§ установлення рівня, на якому провадиться аналіз (країна, регіон, галузь, підприємство);

§ визначення характеру взаємодії об'єктів аналізу;

§ визначення загальних тенденцій у стані і розвитку об'єктів аналізу на інвестиційному ринку;

§ проведення параметричного аналізу інвестиційної привабливості за певними параметрами діяльності, обраних залежно від рівня, на якому здійснюється аналіз.

На основі параметричного аналізу інвестиційної привабливості визначають слабкі і сильні сторони об'єкта інвестування за всіма обраними параметрами, після чого формулюють певні висновки про інвестиційну привабливість об'єкта, визначають пріоритети інвестування

2. Рейтингова оцінка.Використовується при цільовому порівнянні кількох країн, регіонів, галузей або підприємств із метою ранжування їх за певними критеріями. Цей метод аналізу інвестиційної привабливості застосовується, як правило, тоді, коли замовником дослідження є урядова або міжнародна організація.

Інформаційне забезпечення рейтингової оцінки містить у собі:

§ відомості, отримані шляхом інтерв'ювання керівництва замовника або спеціалістів, що працюють на аналізованих об'єктах досліджень або на пов'язаних із їх функціонуванням;

§ зведену фінансову звітність об'єктів порівняння;

§ фрагментарну управлінську інформацію у вигляді формалізованих облікових таблиць, досить простих для заповнення. Ці таблиці у формі запиту розсилаються на об'єкти аналізу.

Визначення рейтингу здійснюється в такій послідовності:

а) визначаються критерії добору показників для рейтингової оцінки. Основними умовами добору показників рейтингової оцінки є:

§ теоретична умова: вони повинні відбивати істотні аспекти діяльності і фінансового стану об'єкта аналізу;

§ практична умова: їх можна розрахувати на основі реально наявної інформації;

б) вибираються показники, за допомогою яких оцінюватимуться об'єкти інвестування. Всі показники можна розподілити на загальні і приватні:

§ загальними є показники, що характеризують ефективність діяльності і фінансову стабільність об'єкта аналізу (наприклад, такими показниками для країн є обсяг ВВП або національного доходу, а для суб'єктів господарювання – рентабельність продукції і виробництва);

§ приватні показники не характеризують ефективність діяльності, але можуть впливати на ефективність інвестицій. До них належать, наприклад, кількість працівників, що характеризує розмір об'єкта аналізу і рівень його ділової активності;

в) визначення "ваги" того чи іншого показника в підсумковій оцінці об'єкта аналізу інвестиційної привабливості.

г) урахування динаміки окремих показників. Перспективи фінансового стану двох об'єктів

інвестиційного аналізу можуть бути дуже різноманітними: якщо для одного з них наявний рівень – результат позитивної динаміки, то для іншого – негативної.

д) застосування індексів цін – дефляторів. Навіть в умовах повільного зростання цін доцільно використовувати індекси цін – дефляторів при аналізі абсолютних розмірів, що визначає коректність висновків щодо динаміки абсолютних показників.

е) розрахунок підсумкового бала за результатами оцінки. Рейтинг об'єкта аналізу і, відповідно, його позиції визначається на основі розрахунку підсумкового бала, що виводиться як сума добутків балів окремих показників рейтингової оцінки та їх "ваги" за формулою:

ІБ=S(Б_і*В_і)

де Б_і – бал (кількісна оцінка) об'єкта за і–импоказником діяльності, що включається в модель складання рейтингу;

В_і – вага і–го показника, привласнена йому при включенні в модель проведення рейтингової оцінки;

ж) упорядкування підсумкової рейтингової таблиці. З неї повинно бути зрозуміло та очевидно, якими чинниками ефективності і фінансового стану зумовлене місце об'єкта аналізу в рейтингу, що дає користувачу рейтингу (наприклад, потенційному інвестору) комплексну картину інвестиційної привабливості аналізованих об'єктів.

При проведенні рейтингу існують два основних обмеження:

1. отримана оцінка є відносною, а не абсолютною. За результатами рейтингу можна зробити більш–менш достовірні висновки про порівняно більшу інвестиційну привабливість того або іншого об'єкта. При цьому рейтингові коефіцієнти (бали) не несуть ніякої кількісної інформації про стан окремого об'єкта, що включається в рейтинг. За бальною оцінкою стоять якісні характеристики "добре", "задовільно" тощо, що є умовними. Отже, упорядкування рейтингу вважають інструментом лише первинного добору найбільш інвестиційно–привабливого об'єкта і, зрозуміло, у подальшому він повинен бути доповнений повномасштабним фінансово–економічним аналізом;

2. порівняльний рейтинг характеризує лише загальний стан об'єкта аналізу,

тобто дає фонову картину. При цьому не враховуються специфіка конкретних варіантів взаємодії інвестора й об'єкта аналізу і, що особливо важливо, можливий сприятливий ефект цільового вкладення коштів.

2.Інвестиційна привабливість країни– це сукупність політичних, правових, економічних і соціальних умов, що забезпечують інвестиційну діяльність вітчизняних і зарубіжних інвесторів.

У найбільш загальному вигляді систему чинників, що визначають інвестиційну привабливість країни, можна подати в такий спосіб:

1. Політико–правове середовище,що характеризується політичною стабільністю суспільства, наявністю і стабільністю нормативної бази підприємницької й інвестиційної діяльності, гарантією рівності форм власності й інвестицій у перехідний період та ін.;

2. Економічне середовище,що включає стабільність національної валюти, темпи зростання інфляції, режим оподаткування і валютного регулювання, стан фондового ринку і фінансово–кредитної системи, місткість і платоспроможність внутрішнього ринку;

3. Ресурси й інфраструктура, соціально–культурне середовище, екологія.

Для найвідоміших світових систем оцінки інвестиційної привабливості країн і ризику інвестицій у їхню економіку складають міжнародні рейтинги. Місце країни в міжнародних рейтингах є свого роду візитною карткою для інвестора, що шукає нові можливості для вкладення капіталу.

Міжнародні рейтингискладаються спеціальними організаціями – рейтинговими агентствами. Серед найвпливовіших агентств варто назвати таких грандів світового рейтингового бізнесу, як Moody’s, Standard & Poor’s i Fitch ІВСА. Базовими для упорядкування рейтингів цих агентств є фінансові індикатори:ліквідність, кредитоспроможність. Проте і політичний чинник теж береться до уваги. Одним із важливих аспектів діяльності зазначених рейтингових агентств є оперативність, завдяки якій увага інвесторів зосереджена на рейтингах, що складаються цими агентствами.

Таблиця 4.1

Читайте також:

1. IV група- показники надійності підприємства
2. IV. Оцінка вигідності залучення короткотермінових кредитів
3. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
4. WEB - сайт підприємства в Інтернет
5. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
6. Автопідприємства вантажних автомобілів
7. Адміністративно-правовий статус торговельного підприємства
8. Активами торговельного підприємства
9. Активи підприємства, їх кругооборот і оборот
10. Альтернативні варіанти довгострокового фінансування діяльності підприємства
11. Альтернативність у реалізації стратегії розвитку підприємства
12. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації

Переглядів: 4214