МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Поняття стратегіїСтратегія необхідна тоді, коли відбулись або передбачаються перетворення зовнішнього середовища, а також якісні зміни системи цінностей організації. За А. Чандлером, стратегія — це визначення основних довгострокових цілей і задач підприємства та затвердження курсу дій, розподіл ресурсів, необхідних для досягнення цих цілей. Тобто автор стверджує ефективність тріади: цілі — програми діяльності — ресурси. І. Ансофф визначає стратегію як набір правил для прийняття рішень, якими організація користується у своїй діяльності. Автор розрізняє чотири стратегії: 1. Правила для оцінки результатів діяльності організації у теперішньому та майбутньому; 2. Правила, що зумовлюють стосунки організації та її зовнішнього середовища; 3. Правила, що визначають стосунки та процедури із середини організації; 4. Правила, за якими організація здійснює свою повсякденну оперативну діяльність. За Джоном М. Брайсоном, стратегія — це комплекс принципів організації. Портер доводить, що стратегія — це позиція організації на ринку, яка визначається наданням конкретних продуктів або послуг. Hamm і Бекофф стверджують: стратегія — це спритний маневр або спосіб перехитрити суперника. За Г. Мінцбергом, стратегія — це єдність «5Р»: — план (plan): набір курсів дій, мисленнєва реалізація задуманих намірів; — зразок, модель, шаблон (pattern): певні стереотипи поведінки; — позиціонування (position): пошук свого місця, досягнення конкурентних переваг, знаходження компромісних рішень; — перспектива (perspective): концепція, ідея розвитку організації; — відволікаючий маневр (ploy): стратегія повинна перехитрити конкурента, обійти його. М. Б. Шифрін: Стратегію можна розглядати як детальний, всебічний комплексний план, спрямований на здійснення місії та досягнення цілей організації із максимальною ефективністю [57]. Таким чином, стратегія менеджменту — це масштабні прогнози щодо реалізації місії (призначення) організації та досягнення довгострокових цілей розвитку. Слово «стратегія» пішло від грецького strategia (stratos— військо + agx — веду), що означало «мистецтво генерала». Керівник сучасного закладу освіти повинен вести колектив до нових досягнень і успіхів, формувати імідж установи, проявляючи високий рівень професійної майстерності. Це і є його «мистецтво генерала». Сутність стратегічного управління полягає у визначенні перспектив, довгострокових цілей, шляхів та організації колективу щодо їхнього досягнення. Стратегії організації утворюються із багатьох джерел та являють собою певні плани дій. Стратегічне управління — це складна діяльність, яка передбачає формування цих планів: від намірів, декларацій до результатів впровадження. Стратегічне управління в освіті — це сукупність рішень і дій щодо визначення та реалізації пріоритетних напрямків розвитку закладу освіти. Стратегія управління реалізується через програму розвитку, яка і забезпечує досягнення місії та цілей навчального закладу. Необхідність стратегічного управління можна аргументувати тим, що: — необхідно визначати пріоритети у потребах, видах діяльності, послуг; — менеджмент тотальної якості вимагає докорінної, перебудови і цілеспрямування діяльності організації; — зростає конкуренція на ринку освітніх послуг; —проблема розвитку стала невідкладною і необхідно його спрямувати; ; — зміна керівництва зумовлює зміну у пріоритетах розвитку, концептуальному підґрунті діяльності, уявленні про кінцеві результати; — необхідно активізувати роботу колективу; — науковий підхід до управління вимагає розробки та реалізації систем стратегічного планування. Стратегічне управління базується на творчому підході, узагальненні кращого досвіду, впровадженні інновацій. Відтак стратегія — це концепція досягнення перемоги. М. Б. Шифрін називає стратегію організації її парасолькою. Під її захистом знаходяться як організація в цілому, так і її підсистеми, управлінські функції, персонал, керівники [57]. Розроблена на високому якісному рівні стратегія організації сама по собі не гарантує успіхів розвитку. її можна порівняти із самою потужною і виконаною за сучасними дизайнерськими рішеннями маркою автомобіля. Він не може рухатись, виконувати функції за призначенням без палива, без водія, якщо не має правил дорожнього руху тощо. Він буде пошкоджений за умов неякісного палива, некваліфікованого водія, недотримання правил руху. Так і стратегія не досягне успіху через недосконалість управлінських рішень та організації її реалізації. Тобто стратегія оцінюється тільки в умовах її впровадження. Стратегія управління — це діяльність, яка забезпечує досягнення цілей організації засобом збагачення її ресурсів, м'якого пристосування до соціуму, спрямування діяльності колективу та системної реалізації функцій управління. Стратегія управління передбачає відповіді на принаймні на три запитання: 1. Чого ми хочемо домогтися? (Цілі, моделі діяльності, результати.) 2. Якою є організація в даний момент? (Результати, тенденції, ресурси, вади, резерви.) 3. Як перейти від реального стану до майбутнього, очікуваного, бажаного? (Програми, концепції, плани, рішення.) Стратегія завжди повинна бути відкритою до змін внутрішнього та зовнішнього середовища, гнучкою та мобільною. Тобто реальна стратегія складається із проактивної стратегії (система запланованих дій) та реактивної стратегії (адаптивна реакція на ситуацію). Динамізм та відкритість — основні характеристики стратегічного управління, бо воно не може бути одноразовим заходом. Стратегічний план не можна застосувати раз і назавжди. Його оновлюють, змінюють, удосконалюють, коли: — необхідно змінити напрямок роботи організації; — необхідно прискорити зростання якості роботи організації; — керівник помічає, що ресурси (кадри, час, кошти, обладнання тощо) витрачаються на розвиток неперспективних напрямків або взагалі нераціонально; — необхідно вносити зміни в структуру організації, удосконалювати систему управління, вертикальні та горизонтальні зв'язки; — відбуваються зміни в системі вищого порядку; — керівник закладу сумнівається в існуючому напрямку розвитку та шляхах досягнення задач організації; — відбувається процес «тиску знизу» тощо. Стратегічне управління — це комплекс концепцій, процедур та, засобів, призначених допомогти керівникам мислити і діяти ефективно. Стратегічна модель завжди повинна фокусуватись навколо таких чинників, як: ідеї, цілі, зміст, план. Читайте також:
|
||||||||
|