Правила проведення дебатів

1. У дебатах беруть участь дві і більше команд.

2. Кожна команда відстоює ту позицію, яку вона обирає через жеребкування.

3. Обрана командою позиція відстоюється членами команди, незалежно від їхніх особистих переконань.

4. Команди аргументують свою позицію доти, доки не вичерпають всі докази; після цього слово переходить до другої команди.

5. Забороняється повторювати аргументи, переходити на особистості і порушувати норми етикету спілкування.

6. Право ведення дебатів надається „рефері”, обов’язки якого покладаються на учителя.

7. „Рефері” підводить підсумки дебатів і за поданням журі (за наявності останнього) оголошує переможців.

8. За необхідності на час проведення дебатів може бути призначене журі з числа неанґажованих третіх осіб, авторитет і кваліфікація членів якого не повинна викликати сумнівів.

9. Журі за умов, що аргументи, які артикулюють члени команд, відповідають предмету, змісту і темі дебатів, а мовне оформлення виголошуваних доказів відповідає граматичним, стилістичним та орфоепічним нормам, – оцінює за трьохбальною системою ці аргументи, підраховує загальну кількість балів і ознайомлює з цими результатами „рефері”.

10. За відсутності журі виступи членів команд не оцінюються балами, а нагородою учасникам є оплески всіх присутніх на дебатах будь-якому вдалому висловлюванню, розкіш спілкування, ефектно та бездоганно сформульована думка, можливість переконати силою аргументів свого опонента і шанс наблизитися до істини самому, а також осягнення тих надзвичайних глибин, якими можуть обдарувати нас шедеври як вітчизняної, так і зарубіжної літератури.

Як видно з поданих правил, дебати принципово відрізняються від дискусії тим, що остання передбачає індивідуальну участь, тоді як перші – індивідуально-колективну, коли члени команд працюють і на себе, і на команду. Також відмінністю дебатів є те, що учасники захищають не власну точку зору, а ту позицію, яка їм пропонується за результатами жеребкування.

Наприклад, можна під час вивчення трагедії Вільяма Шекспіра „Гамлет” запропонувати учням наступне питання для обговорення у ході дебатів: „Гамлет – герой, боягуз чи божевільний?” Далі клас доцільно розділити на три команди і через жеребкування визначити, яка з команд буде доводити, що Гамлет є героєм, яка – що боягузом, а яка – що божевільним.

Досвід засвідчує, що така форма є дуже ефективною, і тому після дебатів багато хто з учнів починає глибше розуміти і складність шекспірівської трагедії, і складність образу головного героя.

Таким чином, евристичний метод сприяє разом із засвоєнням учнями у певному обсязі методів аналізу літературного твору також засвоєнню ними понять з теорії літератури та закономірностей історико-літературного процесу. Цей метод розвиває критичне мислення школярів, вчить самостійно набувати знання, вдосконалює їхні вміння аналізувати художній твір, критичні статті, інші суміжні матеріали, зацікавлює їх предметом вивчення та спонукає до роздумів і пошуків.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Евристичний метод	\|	Дослідницький метод

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.304 сек.