• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

План до вивчення теми

Облік розподілу і використання прибутку

В усіх підприємствах основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності є прибуток. Порядок використання прибутку визначає власник підприємства або уповноважені ним органи згідно з статутом підприємства.

За рахунок прибутку, в першу чергу, по встановлених нормативах здійснюються розрахунки з бюджетом, формуються цільові фонди на підприємстві, покриваються збитки минулих років.

Із суми отриманого прибутку нараховують податок на прибуток в розмірі 25%.

Σ податку = Фінансовий результат х 25%.

Дт 98 Кт 641 – нарахований податок на прибуток.

Чистий прибуток може використовуватися тільки на:

- виплату дивідендів Дт 44 Кт 671

- збільшення статутного капіталу Дт 44 Кт 40

- створення резервного капіталу Дт 44 Кт 43

Резервний капітал створюється в розмірі не менше 5% чистого прибутку.

В разі потреби підприємство може формувати і інші фонди. Збитки, що можуть виникнути в результаті діяльності підприємства, покриваються з резервного капіталу, а у разі недостатності – з інших фондів, створених на підставі установчих документів.

Нерозподілений прибуток– це сума чистого прибутку, нерозподіленого у вигляді дивідендів.

Для обліку нерозподіленого прибутку або непокритих збитків передбачений рахунок 44 “Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)”. По Кт рахунку відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності, по Дт – збитки та використання прибутку.

1. Суть та завдання бухгалтерського обліку товарів і тари.

2. Принципи організації обліку та особливості його побудови.

3. Структурна характеристика органів бухгалтерського обліку у споживчій кооперації.

4. Особливості організації документообігу на підприємствах і в організаціях споживчої кооперації.

Система споживчої кооперації України здійснює свою діяльність на основі Закону України “Про споживчу кооперацію”. На підставі положень цього закону розроблено і прийнято статути підприємств і організацій споживчої кооперації, якими є споживчі товариства, госпрозрахункові відособлені підрозділи, РСТ, РСС, інші кооперативні підприємства (спільні) різних рівнів управління.

Взаємовідносини всіх ланок будуються на принципах добровільності членства, демократизму, соціальної справедливості, взаємодопомоги, вільного господарського функціонування на ринкових засадах. Споживчим товариствам передані функції і права, які раніше були прерогативою лише споживспілок. В сучасних умовах вони самостійно планують та здійснюють свою діяльність, визначають структуру управління, чисельність працівників, форми і системи оплати праці, безпосередньо користуються і розпоряджаються належним їм майном, прибутками через свої органи управління.

Крім того, здійснення в країні оперативних заходів для зменшення заборгованості з виплат зарплати, пенсій і допомог та реалізація рішень 17-го з`їзду споживчої кооперації України починає давати конкретні результати. На основі положень Указу Президента “Про заходи щодо розвитку кооперативного руху та посилення його ролі в реформуванні економіки України на ринкових засадах” від 19.12.2000р. в Україні створено Національний Кооперативний Альянс за участю Центральної спілки споживчих товариств України, Національної асоціації кредитних спілок та Національної спілки сільськогосподарських кооперативів.

Стратегія розвитку національного кооперативного руху вимагає взаємодії і співробітництва різних типів і видів кооперативів.

Створення в Україні повноцінного кооперативного сектора дозволить:

ü системно розвивати українську кооперацію на основі єдиної програми і скоординованих дій кооперативних та державних заходів;

ü забезпечити захист кооперації, соціальні гарантії та економічну підтримку пайовиків;

ü розширити міжнародне співробітництво та інтеграцію української кооперації у міжнародний кооперативний рух.

Ведення бухгалтерського обліку у системі споживчої кооперації здійснюється згідно із Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”. Цим Законом визначені принципи, організація бухгалтерського обліку, порядок складання і подання фінансової звітності.

Метою бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який здійснює кооперативне підприємство. Окремі підприємства споживчої кооперації ведуть облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

Основними завданнями бухгалтерського обліку у споживчій кооперації є:

1. контроль за станом майна, виконанням зобов'язань, використанням фінансових ресурсів;

2. запобігання негативним явищам у фінансово-господарській діяльності;

3. формування повної, достовірної, правдивої інформації про діяльність підприємства, яка необхідна для ефективного управління;

4. надання інформації як внутрішнім користувачам, так і зовнішнім (інвесторам, кредиторам, органам ДПС) для здійснення управління бізнесом.

Згідно зі статтею 4 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік і звітність підприємства будуються на принципах обачності, повного висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної (фактичної) собівартості, періодичності, єдиного грошового вимірника.

Питання організації обліку належать до компетенції самого кооперативного підприємства. Підприємство самостійно обирає форми організації бухгалтерського обліку. Господарюючі суб'єкти споживчої кооперації на початку фінансово-господарського року визначають облікову політику, яка затверджується наказом керівника.

Кооперативні підприємства самостійно:

- обирають форму бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей своєї діяльності;

- розробляють системи і форми управлінського обліку, звітності і контролю господарських операцій;

- визначають права працівників на підписи документів;

- затверджують правила документообігу, додаткову систему розрахунків та реєстрів аналітичного обліку;

- виділяють на окремий баланс госпрозрахункові відокремлені підрозділи, які можуть вести бухгалтерський облік із наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

У практиці роботи підприємств споживчої кооперації склалися такі форми організації бухгалтерського обліку :

- централізована;

- децентралізована;

- комбінована.

З використанням централізованої форми організації бухгалтерського обліку всі первинні та зведені документи надходять до бухгалтерії кооперативного підприємства, де здійснюється їх подальша обробка і складання фінансової звітності.

В сучасних умовах надається перевага цій формі обробки бухгалтерської інформації, тому що вона має такі позитивні характеристики:

- здійснюється спеціалізація працівників за обліковими ланками;

- створюються умови для автоматизації бухгалтерського обліку;

- зміцнюються контрольні функції обліку завдяки його оперативності.

При централізації обліку утворюються великі масиви інформації, відокремлюються складання та обробка інформації.

Децентралізація бухгалтерського обліку у споживчій кооперації застосовується у тих РСТ, де окремі галузі (торгівля, заготівлі, виробництво) виділені на окремі баланси. В такому випадку облік здійснюється в межах окремої галузі або підприємства від складання первинних документів до зведених робіт. У вищій ланці фінансова звітність узагальнюється і складається зведена.

З використанням комбінованої форми організації бухгалтерського обліку, окремі галузі чи підприємства виділені на самостійні баланси, а зведення та узагальнення інформації здійснюється в бухгалтерії споживчих товариств чи споживчих спілок. За цією формою ведуть облік споживчі товариства чи споживспілки, які мають окремі підприємства, виділені на самостійний баланс.

Методологічне керівництво бухгалтерським обліком в Україні здійснює Міністерство Фінансів України. Створена при ньому методологічна рада займається питаннями розробки, затвердження ПСБО, плану рахунків, інструкцій. Окремі документи підлягають узгодженню з Міністерством Статистики та Міністерством Юстиції.

В системі споживчої кооперації бухгалтерську роботу здійснюють: Управління бухгалтерського обліку, звітності і корпоративних прав Укоопспілки, Кримспоживспілки, облспоживспілок, централізовані бухгалтерії та бухгалтерії райспоживспілок, райспоживтовариств, кооперативних підприємств, ГВП (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Структура бухгалтерських служб споживчої кооперації України

Бухгалтерський облік здійснюється бухгалтерською службою, яку очолює начальник управління – головний бухгалтер.

Управління бухгалтерського обліку, звітності і корпоративних прав Укоопспілки забезпечує методологічне керівництво бухгалтерським обліком і звітністю, розробляє положення, вказівки, інструкції, удосконалює затверджену документацію, одержує і розглядає фінансову звітність Кримспоживспілки і облспоживспілок, підприємств, власного господарства, спільних підприємств, складає зведену звітність.

Зміст роботи управлінь бухгалтерського обліку, звітності і корпоративних прав Кримспоживспілки, ОСС аналогічний управлінню методології бухгалтерського обліку, звітності і корпоративних прав Укоопспілки, окрім методологічної роботи.

Бухгалтерський облік в організаціях та підприємствах ведуть бух­галтерські служби, які забезпечують раціональну організацію документообігу і достовірність бухгалтерського обліку.

Централізовані бухгалтерії ведуть роботу на базі типового положення про централізовану бухгалтерію. Вони організовують облік за секторами (ланками); облік товарів на складі, роздрібному торговому підприємстві, облік розрахункових операцій, облік необоротних активів, облік капіталу та інше.

Головні бухгалтери керуються Положенням про головного бухгалтера, яке затверджене постановою 3-х зборів Ради Укоопспілки 16-го скликання від 15.03.1995р. №308 (зі змінами).

Підприємства і організації споживчої кооперації використовують для облікової роботи План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій у підприємствах споживчої кооперації. Цей документ є переліком рахунків синтетичного обліку.

Слід відмітити, що всі підприємства мають право розробляти та використовувати для обліку робочий план рахунків. Система споживчої кооперації за погодженням з МФУ внесла додаток до плану рахунків, який відображає її багатогалузевий характер.

Так, наприклад, у плані рахунків є: рахунок 281.1 “Товари на гуртових складах”, рахунок 284.1 “Тара на гуртових складах”, 902.1 “Собівартість реалізованих товарів гуртовими підприємствами”, рахунок 702.1 “Доходи від реалізації товарів в гуртовій торгівлі”, рахунок 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі” та інше.

Для відображення господарських операцій, руху активів, капіталу, зобов`язань у споживчій кооперації використовують облікові реєстри, структура яких різна.

Поєднання реєстрів хронологічного та систематичного записів, способи та техніка запису в них є різними. Все це характеризує форму бухгалтерського обліку. В організаціях та підприємствах споживчої кооперації застосовують переважно книжково-журнальну форму обліку (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Схема книжково-журнальної форми обліку

Систематизація первинних документів здійснюється у журналах. За підсумками журналів складають меморіальні ордери, яким призначають постійні номери. Так за журналом форми К-1 за рахунком 30 “Каса”, складають меморіальний ордер №1 за дебетом р.30 і в кредит різних та №2 - за дебетом різних і в кредит рахунку 30; за журналом К-1 за рахунком 311 “Поточний рахунок в національній валюті” складають два меморіальні ордери №3 – за дебетом 311 і в кредит різних, та №4 - за кредитом 311 і в дебет різних і т. д.

Наступна нумерація закріплюється за журналами, в яких ведуть облік операцій головної галузі діяльності підприємства.

Під час складання меморіальних ордерів за журналами слід виключати зустрічні суми; вони включаються в меморіальні ордери за меншим номером.

За масовими документами складаються зведені меморіальні ордери, в яких протягом місяця фіксують однорідні зведені або первинні документи.

Меморіальні ордери, які складені за журналами, зведеними документами підлягають реєстрації у реєстраційному журналі форми К-40 і головній книзі форми К-41.

Головну книгу підприємство відкриває на рік і використовує для систематизації оборотів за всіма рахунками. За залишками і підсумками оборотів за кожним рахунком складають оборотну відомість за синтетичними рахунками (субрахунками).

Книжково-журнальна форма бухгалтерського обліку передбачає застосування книг, записи в яких здійснюють із первинних перевірених і затверджених документів, які прикладені до меморіальних ордерів. Так наприклад, за рахунком 66 “Розрахунки з оплати праці” книжково-журнальна форма бухгалтерського обліку передбачає ведення книги форми К-!6; за рахунком 37 “Розрахунки з різними дебіторами” – книги форми К-17 і т. д.

За книгами меморіальні ордери не складають, а складають оборотні відомості.

В кінці облікового процесу за матеріалами синтетичного і аналітичного обліку складають баланс.

Читайте також:

1. Cтатистичне вивчення причин розлучень.
2. II. Мета вивчення курсу.
3. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
4. IV. Вивчення нового матеріалу.
5. IV. Вивчення нового матеріалу.
6. IІІ. Вивченняння нового навчального матеріалу.
7. V. Вивчення нового матеріалу.
8. Аксіологічний підхід до вивчення педагогічних явищ.
9. Вивчення
10. Вивчення антонімів
11. Вивчення взаємозв’язків правопорушень з іншими соціальними явищами
12. Вивчення вогнепальної зброї і наслідків її застосування для вирішен­ня діагностичних та ідентифікаційних завдань.

Переглядів: 933