Основні конструктивні рішення промислових будівель машинобудівних підприємств

Найчастіше промислові будівлі машинобудівних підприємств виконуються за каркасною площинною безрозпірною схемою покриття. Несучими елементами є колони та ферми або балки перекриття, які виконуються з залізобетону або металу. Стіни в більшості випадків є не несучими або самонесучими і виконуються з залізобетонних або “сендвіч-панелей”. Будівлі з залізобетонним каркасом найчастіше будуються з уніфікованих типових секцій з розмірами 72´72 м та 72´144м. Ширина прогонів у будівлях із залізобетонним каркасом складає 6,12, 18, 24, 30, 36 м. Висота прогонів складає 6,0; 7,2; 8,4 м для безкранових будівель та 10,8 м та 12,6 м для кранових будівель. ширина прогонів у будівлях з металевим каркасом, як було вказано вище, не обмежується.

Перекриття в багатоповерхових будівлях виконуються або з залізобетонних плит або, в будівлях з металевим каркасом, з металевого листа та сендвіч-панелей. У залізобетонних будівлях дах перекривають бетонними плитами. В разі ремонту або реконструкції такої будівлі для перекриття даху можуть застосовуватися профільований металевий лист, часто у поєднанні з мінеральними плитами, та сендвіч-панелі. У будівлях з металевим каркасом дах перекривають сендвіч-панелями або профільованим металевим листом та мінеральною плитою. В обох випадках зверху вкладають рулонну покрівлю. Фундаменти найчастіше виконуються з монолітного залізобетону, іноді зі складаного. Фундаменти можуть бути для окремих одиниць обладнання та загальні для всього цеху, в залежності від виду обладнання та навантажень, які воно створює на конструкції будівлі. В разі необхідності використовуються пальові опори, які з’єднуються за допомогою ростверку – найчастіше залізобетонної монолітної плити. В будівлях, збудованих у 40-х–50-х роках двадцятого століття стіни можуть бути несучими та виконаними з цегли або інших штучних будівельних матеріалів (шлакоблоків, бутового каменю та інших). Перекриття в таких будівлях залізобетонні, в разі реконструкції або ремонту можуть замінюватися на металеві або із сендвіч-панелей. Цегла, шлакоблок та інші штучні будівельні матеріали в поєднанні з залізобетонними плитами та балками перекриття також використовуються при будівництві невеликих промислових будівель, наприклад, для ремонтних підприємств у сільській місцевості, авторемонтних підприємств і таке інше.

а)

б)

в)

Рис. 3.2. Конструктивні схеми прогонів одноповерхових виробничих будівель

а) кранові прогони; б) без кранові прогони – без ліхтарний та зі світло аераційним ліхтарем; в) без кранові прогони з плоскою покрівлею та світловими плафонами (зенітними ліхтарями)

1 – панелі стін (бетонні або сандвіч-панелі); 2 – колони (залізобетонні або металеві) 3 – стропильні ферми; 4 – плити покриттів; 5 – сталева рама ліхтаря; 6 – підкранова балка; 7 – підстропільні ферми; 8 – фундамент; 9 – фундаментна балка; 10 – місця для встановлення світлових плафонів.

Планування цеху, дільниці, відділення

Планування цеху (дільниці, відділення) – це план розташування виробничого, підйомно-транспортного та іншого обладнання, інженерних мереж, робочих місць, проїздів і проходів.

Основним принципом при складанні плану розташування устаткування в цеху є забезпечення прямоточності руху предметів праці (наприклад, шихта, формувальні матеріали, заготовки, деталі) у процесі їх обробки або складання відповідно до технологічного процесу, а також встановлення оптимальних відстаней між обладнанням та між обладнанням і колонами або стінами. У деяких випадках принцип прямоточності може свідомо порушуватися, наприклад. у гнучких виробничих системах. У деяких випадках в цеху завжди існує кілька потоків предметів праці, наприклад, у ливарних цехах є потоки готової до виготовлення ливарних форм формувальної суміші та відпрацьованої, яка підлягає регенерації або утилізації.

При розробці планування цеху виходять з наступних вимог:

1. Обладнання на ділянках, у відділеннях або в автоматичних лініях встановлюється відповідно до прийнятої форми організації виробництва.

2. Розташування обладнання, проходів та проїздів повинне гарантувати зручність і безпеку роботи; можливість монтажу, демонтажу і ремонту обладнання; зручність подачі інструментів, оснащення, заготовок, шихти, формувальних матеріалів, напівфабрикатів, деталей на складання; зручність та безпеку збирання відходів та їх видалення з виробничої ділянки (відділення, автоматичної лінії).

3. Розташування виробничого та допоміжного обладнання необхідно узгоджувати із застосованими підйомно-транспортними засобами. Для цього повинні бути передбачені найкоротші шляхи переміщення шихти. формувальних матеріалів, заготовок, напівфабрикатів, деталей, вузлів у процесі виробництва, що виключають зворотні переміщення (крім гнучких виробничих систем, де такі переміщення є запланованими). Вантажопотоки не повинні перетинатися між собою, створюючи затори, а також не перетинати і не перекривати основні проїзди, дороги та проходи призначені для пересування людей.

4. На плануванні повинні бути передбачені робочі місця майстрів та їхніх помічників, якщо це передбачається прийнятою формою організації виробництва на певній ділянці, у відділенні або в цеху.

5. Необхідно раціонально використовувати не тільки площу, але й весь об’єм цеху (наприклад, в разі безопокової формовки ливарних форм при литті в земляні форми для складування готових до використання ливарних форм можна використовувати об’єм цеху. а не тільки площу підлоги).

Планування цеху може бути розроблено одним з наступних методів:

1. Метод плоского макетування з використанням паперових або картонних вирізних темплетів.

2. Метод об'ємного макетування з використанням об'ємних моделей устаткування.

3. Метод комп'ютерного макетування.

На сьогодні найбільш ефективним є третій метод. Він дозволяє моделювати не тільки розташування обладнання, але й виробничі інтер’єри. Цей метод не потребує значних витрат часу в разі наявності бібліотеки тривимірних моделей обладнання та елементів внутрішнього простору цеху (ділянки, відділення). При використанні великогабаритних екранів є дуже наочним. Перший з названих методі теж використовується досить широко в разі розробки відносно нескладних пересувань обладнання. Перевага цього методу – відсутність витрат часу на виготовлення темплетів (темплети виготовляються з паперу або картону). Другий метод є дуже ефективним з точки зору презентаційної наочності і використовується при необхідності неодноразово демонструвати спроектований об’єкт та в разі необхідності показати його у суцільному вигляді. Звісно, створення твердотільних тривимірних моделей вимагає витрат часу і коштів. Виготовлятися макети можуть з різних матеріалів та за різними технологіями, в тому числі генеративними, що дозволяє поєднати переваги комп’ютерного та натурного моделювання.

На плануванні виділяються суцільними або пунктирними лініями зони основного та допоміжного обладнання, складування, транспортні шляхи, проходи, небезпечні зони, місця відпочинку і таке інше.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Покрівлі з рулонних матеріалів	\|	Вимоги до розміщення обладнання. Організація робочих місць.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.