Визначення довжини, ширини і висоти прогонів

Довжина прогонів визначається, виходячи з суми довжин виробничих дільниць і відділень. Довжина дільниць звичайно коливається в межах 40-80 м – з урахуванням розмірів обладнання та відстані до виходів з цеху, вбиральних, вмивальних. Ширина прогону визначається з урахуванням розташування обладнання, ширини проходів і проїздів, санітарно-гігієнічних вимог. В разі використання мостових кранів ширина прогону залежить від ширини прогону крана.

Рис.3.4. Схема для визначення ширини і висоти прогону цеха.

Рис.3.5. Схема прогонів промислової будівлі

Таблиця. 3.2. Розміри прогонів кранів

Ширина прогону будівлі L, м	Ширина прогону крана в залежності від його вантажопідйомності L_К, (м)
до 15 т	20-75 т	більше 75 т
		–	–
		10,5	–
		13,5
		16,5
		19,5
		22,5
		25,5
		28,5
		31,5
		34,5

Ширина прогону будівлі L визначається за формулою:

L = L_К + 2l

l = t + s + b

t – відстань від осі колони до її краю в місці, де розташована підкранова рейка;

s – проміжок між колоною або стіною та крайньою виступаючою частиною крана; s не менше 60 мм для кранів вантажопідйомністю 5-10 т і не менше 75 мм для кранів вантажопідйомністю 75-250 т;

b – відстань між крайньою габаритною лінією крана та віссю підкранових шляхів; b = 230 мм для кранів вантажопідйомністю 5 т і 500 мм – для 250-тонних кранів.

Висоту прольоту цеху визначають виходячи з розмірів виробів, що виготовляються, габаритних розмірів устаткування по висоті, розмірів і конструкції мостових кранів, а також санітарно-гігієнічних вимог.

Загальна висота будинку Н від підлоги до нижньої виступаючої частини верхнього перекриття або до нижньої точки кроквяного затягування складається з відстані Я₄ від підлоги до голівки підкранової рейки та відстані Н від головки рейки до нижньої виступаючої частини верхнього перекриття або до нижньої точки кроквяного затягування, що залежить тільки від конструкції крана і його габаритного розміру по висоті, тобто

Н = Н₁ + h

Величина Н₁складається з наступних величин:

Н₁ = k + z + e + f + c

де k – висота найбільш високого обладнання; якщо обладнання невисоке, то цей розмір приймається не менш, ніж 2,3 м, тобто дещо вище росту людини;

z – проміжок між виробом, що транспортується, піднятим у крайнє верхнє положення, і верхньою точкою найбільш високого обладнання; цей проміжок приймається рівним 0,5-1,0 м (найчастіше 1,0 м)

е — висота найбільшого за розміром виробу в положенні транспортування, м;

f — відстань від верхньої кромки (точки) найбільшого виробу, що транспортується, до центра гака крана у верхньому його положенні, необхідне для захоплення виробу ланцюгом або канатом і залежне від розмірів виробу; приймається не меншим, ніж 1 м;

с – відстань від граничного верхнього положення гака до горизонтальної лінії, яка проходить через вершину головки рейки; приймається за стандартами на електричні мостові крани; величина цієї відстані коливається в межах від 0,5 м до 1,6 мв залежності від конструкції і вантажопідйомності крана.

Якщо високих одиниць обладнання у прогоні небагато, висота прогону може бути прийнята без урахування можливості транспортування деталей над найбільш високим обладнанням; в цьому разі повинна бути забезпечена тільки можливість проходу крана над цим обладнанням. Отримана в такий спосіб висота прогону Н від підлоги до головки рейки буде мінімальною. Найменша висота для цеху, оснащеного електричним мостовим краном – 6,15 м. В залежності від роду виробництва і розмірів устаткування вона часто буває значно більшою і в цехах важкого машинобудування доходить до десятків метрів. Друга частина висоти прольоту hвизначається в залежності від конструкції та розмірів крана: вона дорівнює сумі габаритної висоти крана А і відстані m між верхньою точкою крана і нижньою точкою перекриття або затягування кроквяної ферми, тобто

h = А + m.

Висота електричних мостових кранів А встановлена стандартами у залежності від вантажопідйомності кранів. Вона коливається в межах від 2100 мм(для кранів вантажопідйомністю 10 т) до 5200 мм(дл: кранів вантажопідйомністю 250 т).

Відстань між верхньою точкою крана і нижньою точкою перекритття (або затягування кроквяної ферми) т повинне бути не менш 100 мм (в разі розташування тролейних проводів збоку під краном).

При визначенні висоти варто враховувати санітарно-гігієнічні вимоги, за якими на кожного працюючого повинно приходитися не менше 15 м³об’єму виробничого приміщення і не менше 4,5 м²площі, висота виробничих приміщень повинна бути не меншою, ніж 3,2 м від підлоги до стелі, а висота від підлоги до виступаючих частин конструкції будинку – не менше 2,6 м.

Висота виробничого приміщення залежить також від ширини прогонів: чим ширше прогон, тим більшою повинна бути його висота; в разі малої висоти і великої ширини прольоту виходить недостатня і нерівномірна освітленість цеху. Виходячи з вищенаведених міркувань можна встановити найбільш прийнятні розміри висот для різних конструкцій будинків відповідно до ширини прогонів.

Загальний об’єм будинків підраховується по будівельній кубатурі, тобто по їх зовнішній площі і висоті. Для наближених підрахунків зовнішню площу будинків можна визначити по внутрішній площі зі збільшенням її приблизно на 10% — на товщину стін і по середній висоті (при наявності світлового ліхтаря).

Середню висоту будинку приймають рівній сумі висоти Н — від підлоги до нижнього пояса ферми й а – від нижнього пояса ферми до горизонтальної лінії, що проходить через середину аераційного або світло аераційного ліхтаря в разі його наявності. Висота а приймається рівною приблизно 20-25% ширини прольоту будинку.

Загальний об’єм будинку може бути визначений за допомогою кубатурного коефіцієнта, під яким розуміється відношення загального об’єм будинку (у кубічних метрах) до робочої площі (у квадратних метрах). Під робочою площею мається на увазі площа виробничих, складських та інших приміщень, використовуваних для виробництва (у житловому будівництві під робочою площею розуміється житлова корисна площа).

В такий спосіб встановлюють необхідні основні розміри прольоту — його ширину, висоту і крок колон, а також на підставі обсягів виробництва і планування технологічного устаткування необхідну кількість прогонів, загальну ширину і довжину будівлі, що відповідають умовам даного виробництва. Після цього розробляється індивідуальне проектне рішення для тієї чи іншої будівлі, яке найкращим чином задовольняє всім вимогам, які до нього висуваються. Іншим варіантом є застосування уніфікованих типових секцій і будівельних схем для будівель того чи іншого призначення, розроблених для аналогічних виробництв типових проектів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Визначення площі цеху	\|	Системи опалення та вентиляції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.