• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Іншими явищами міжособового характеру єзгода і розуміння.

При вивченні громадської думки важливим завданням є вимір рівня її соціальної зрілості. Громадська думка набуває зрілості як функціонуюче утворення, долаючи складний шлях розвитку. В літературі пропонуються різні набори показників зрілості. Важливо визначити критерій який допомагає відбирати показники. Таким критерієм є глибина та повнота реалізації функцій громадської думки. Він вимагає перш за все таких показників, котрі дозволяють судити про характер та вагомість думки, її стабільність, інтенсивність, поширеність. 1-м показником виступає соціальна спрямованість. Думки за соціальною спрямованістю можуть бути передовими і відсталими, консервативними і новаторськими, позитивними й негативними і т. п 2-й показник — компетентність, 3-й — інтенсивність (відбиває рівень зацікавленості, переконаності, наполегливості у відстоюванні позицій), 4-й — стабільність, 5-й — поширеність, 6-й — результативність.

Громадська думка багатосуб'єктна. Для соціолога важливо проаналізувати співвідношення думок різних соціальних груп, спільнот. Думки можуть бути істинними й хибними, стабільними, швидкоплинними, чіткими й розмитими, мати повсякденний та науковий характер та ін. Громадська думка складається в процесі зіткнення різних суджень, думок індивідів, соціальних груп, та це не сума думок, а конгломерат, якісно нове явище. Тому соціологічний вимір громадської думки не можна зводити до простого підсумовування окремих думок.

Взагалі громадська думка відчутно впливає на життя колективу, групи, особистості, на спілкування та міжособистісні відносини. У виробничих колективах на судження стосовно певної особистості багато в чому впливає думка лідера, керівника. Негативною є тенденція до незмінності громадської думки відносно певної людини. Якщо особистість сприйняла свою оцінку (позитивну чи негативну), погодилася з нею, цим вона обмежує себе. Хибна громадська думка, яка не відповідає дійсності, теж веде до небажаних змін у психологічному кліматі колективу. Під впливом громадської думки можуть різко змінюватися уподобання людини та сфера її спілкування.

Таким чином, видається необхідним під час соціологічного аналізу громадської думки розмежовувати рівні та етапи її розвитку. Громадська думка може існувати як особливого роду оцінювальне судження, як позиція і як практичне ставлення, як виникаючи і функціонуюча думка. Різні види громадської думки виконують специфічні функції, а значить, їхній вимір вимагає особливих підходів, методів. Під час аналізу соціальної зрілості функціонуючої думки обов'язковим, наприклад, є вивчення рівня її соціальної.напруги. Розвиток громадської думки залежить від багатьох факторів, що діють на макро- і мікрорівнях. Це стан соціально-скономічних процесів і політичних відносин у країні, моральна атмосфера, кризовий характер свідомості, рівень зрілості конкретних соціальних груп та багато інших. У сучасних умовах загальною тенденцією розвитку є зростання залежності процесу інституціоналізації громадської думки, його ефективності передусім від розвитку демократії.

5. Функції громадської думки та основні канали її вивчення.

Громадська думка виконує цілий ряд функцій, у тому числі оцінювальну, орієнтуючу, виховну, регулятивну, функцію соціального контролю та функцію регламентації.Всі вони є моментами основної функції регулювання. Громадська думка впливає не лише своєю оцінкою, а й визнанням певної цінності, яку вона містить. Вона орієнтує, виробляє установку на формування певних якостей, лінії поведінки, тобто її ідеологічний вплив має виховний заряд. Разом з тим, вона підтримує одні види відносин, соціальні механізми і відкидає інші, регулюючи тим самим поведінку великих мас людей. У цьому плані можна говорити про захисну, директивну функцію, і всі пі функції тісно пов'язані між собою.

Форми і рівні соціальної напруженості громадської думки різні. Соціальна напруженість посилюється у зв'язку з поширенням соціального песимізму, стурбованості, невпевненості в майбутньому. На етапі виникнення знання про нове явище ситуації співставляються з власним інтересом та інтересом інших спільнот, тобто відбувається ідентифікація себе з соціальною спільнотою.

Індивідуальні орієнтації містять у собі сприйняття індивідом проблем або об’єктів за певних обставин та сприйняття значення думки інших людей про ті ж самі проблеми або об’єкти. Коли орієнтації двох або більше індивідів спрямовані як на одні й ті ж проблеми або об’єкти, так і один на одного, ці індивіди перебувають у стані «коорієнтації».

Згода – це ступінь, до якого двоє або більше осіб поділяють одну й ту ж оцінку щодо спільної проблеми. Розуміння – ступінь співпадання визначень, тлумачень двох або більше осіб. З точки зору розглядуваного вище питання індивідуальної орієнтації згоду можна порівняти з схильністю, а розуміння – з стійкістю.Індивідуальні орієнтації, що складають основу установки, обумовлюються, формуються у кожної особи, виходячи з цілого ряду ознак та обставин її життя:

-Особистісні – фізичні та психологічні особливості індивіда, включаючи ріст, вагу, вік та соціальний статус.

-Культурні – оточення та уклад життя конкретного району або географічної місцевості, наприклад, та або інша країна, міська чи сільська місцевість тощо.

- Освітні – рівень та якість освіти індивіда.

- Сімейні– походження людей. Відомо, що діти сприймають смаки, упередження, політичні уподобання та багато іншого від своїх батьків.

- Релігійні – система вірувань у бога або надприродні сили.

- Соціально-класові – становище у суспільстві. Зі зміною соціального статусу людей змінюються й їх установки.

- Національні, расові – етнічна або расова належність, походження людини все більше справляють вплив на формування її установок.

У загальному плані установки можна розділити на три категорії: позитивні, негативні, нейтральні (відсутність установки).Людина може щось обстоювати, виступати проти або бути байдужою. Переважну більшість людей, що залишається пасивною, нейтральною, індиферентною, називають «мовчазною більшістю".Важко змінити свідомість людини, яка рішуче виступає проти певної проблеми або особи. І, навпаки, легко посилити підтримку з боку людини, яка щиросердо обстоює проблему або симпатизує особі. Теорія Фестінгера доводить, що люди, на установки яких легко вплинути, – це ті, хто ще не визначився. Перевести людину із латентного стану (з точки зору формування установок) у стан більшої поінформованості, а потім у активний стан – все це і стає справою мотивації.

Читайте також:

1. Акцентуації характеру
2. Акцентуація характеру – перебільшений розвиток певних властивостей характеру на шкоду іншим, в результаті чого погіршуються відносини з оточуючими людьми.
3. Аналогія - спосіб отримання знань про предмети та явища на основі їхньої подібності з іншими.
4. Аудит операцій з основними та іншими необоротними ак­тивами
5. Бюджетний устрійпоказує, в який спосіб побудована бюджетна система. Іншими словами,він відображає організацію вертикальної структури бюджету держави за рівнями влади.
6. В залежності від мети та характеру угоди, які лежать в основі випуску векселів, а також їх забезпечення розрізняють комерційні, фінансові та фіктивні векселя.
7. В залежності від обстановки та бойового завдання, наявності сил та засобів, а також від характеру місцевості, оборона може бути позиційною, маневреною .
8. В залежності від обстановки та бойового завдання, наявності сил та засобів, а також від характеру місцевості, оборона може бути позиційною, маневреною .
9. Варіанти неврологічних і мовних порушень залежно від характеру перинатального ураження головного мозку.
10. Верховна Рада України: структура, функції, порядок формування та взаємодії з іншими органами влади.
11. Взаємодія ДСМК з іншими аварійно-рятувальними службами.
12. Взаємодія СВА з іншими структурними підрозділами підприємства.

Переглядів: 776