Прогнозування та його методи

Передбачення сприятливих чинників або перешкод, що можуть виникнути в майбутньому, - набагато складніша справа, ніж оцінка реальної ситуації. Тому під час складання плану на це треба зважати. Чимало речей можна прогнозувати заздалегідь, наприклад, рівень безробіття, інфляцію, розвиток економіки. Це головним чином економетричні та інші статистичні методи передбачення майбутнього перебігу подій. Цими методами зобов'язані володіти й PR -професіонали.

Разом із тим, і це найголовніше, PR-фахівці мають передбачати, з одного боку, які наслідки може мати для конкретних груп громадськості реалізація запланованих програм або дій, а з іншого - як на них реагуватиме громадськість. Такі передбачення найчастіше роблять за допомогою якісних, а не кількісних методів аналізу. Серед якісних методів прогнозування найпоширенішими є метод Делфі, розроблення сценарію та «мозковий штурм».

Метод Делфі був розроблений відомим американським аналітичним центром «Ренд Корпорейшн» як систематизована процедура досягнення консенсусу представниками групи експертів. Експерти, як правило, перебувають у різних місцях і ніколи не збираються разом, щоб обговорювати проблему. Готується серія спеціальних анкет і поштою надсилається кожному з відібраних Експертів. Індивідуальні відповіді кожного експерта опрацьовують і на цій підставі готують наступну серію анкет, які також надсилають цим експертам. Така процедура триває доти, доки між експертами буде досягнуто консенсусу щодо проблеми.

Розроблення сценарію як метод складання довготермінових прогнозів був також запропонований аналітичним центром «Ренд Корпорейшн». Під час обговорення проблеми експерти формують логічну гіпотезу перебігу подій у майбутньому (сценарій), здійснюють зондування динаміки можливих варіантів поведінки. Наприклад, Уряд України, плануючи закриття Чорнобильської АЕС, мав розробити сценарії можливих наслідків для екології, майбутнього енергетики країни, компенсації втрат у виробництві електроенергії, створення нових робочих місць та інших негативних і позитивних наслідків.

«Мозковий штурм». Це простий і найпоширеніший метод інтенсивного групового обговорення, який використовують У разі пошуку варіантів розв'язання складних проблем за допомогою стимулювання креативних, нестандартних ідей та пропозицій. Головна умова «мозкового штурму» - за жодних обставин не піддавати критиці думки й точки зору учасників під час висунення ідей та обговорення їх. Перебіг роботи групи, всі думки учасників ретельно записують, щоб потім їх обговорити, викреслити повторення, уточнити формулювання й обрати найраціональніші ідеї або пропозиції. Жодний коментар не вважається абсурдним або примітивним, бо може наштовхнути на справді нову ідею або творче розв'язання проблеми.

«Мозковий штурм» ефективний, якщо група працює у комфортній і невимушеній атмосфері. Далі наведемо порядок проведення «мозкового штурму».

Порядок проведення «мозкового штурму»

1. Вступ.

До участі в мозковому штурмі запрошують рівних за статусом керівників або співробітників, які працюють у різних структурних підрозділах організації. Бажано, щоб загальна кількість учасників «штурму» не перевищувала 15 осіб. Груповим обговоренням керує модератор. Він пояснює сутність методу, правила дій учасників і чітко формулює проблему, яку слід колективно обговорити. Тему розмови записують на дошці або великому аркуші з блокнота «фліп- чарт». Модератор заохочує генерування ідей.

2 Генерування ідей.

Це найважливіший етап роботи. Від якості висунутих ідей залежатиме підсумок «мозкового штурму». Перед початком внесення ідей і пропозицій кожен учасник самостійно записує свої думки (приблизно 5 ідей або пропозицій) на окремому аркуші паперу, формулюючи їх стисло й чітко. Модератор пропонує кожному члену групи самостійно зранжувати свої ідеї за принципом «від найважливіших до менш важливих». Потім кожен член групи «по черзі» вносить свою найважливішу ідею до загального списку, що складається на дошці або аркуші фліп-чарту так, щоб усім було видно. Аналогічно висловлюють і записують другу за важливістю, третю... тощо ідеї. Для цього залучають призначених асистентів модератора.

Усім учасникам групи надають рівні можливості. Головне - запропонувати свої ідеї. Приймаються та записуються будь-які ідеї, причому саме так, як вони були запропоновані. Перефразування, узагальнення тощо категорично забороняються.

Поки висуваються ідеї й складається загальний список, неприпустимі жодні вияви емоцій і коментарі, що можна сприйняти як оцінки. Всі, окрім одного, мовчать.

3. Удосконалення списку.

Коли список складено - його «доводять до ладу». Хто не зрозумів, про що йдеться в будь-якому формулюванні, має поставити запитання. Ідею стисло пояснює той, хто її запропонував, причому так, щоб усі її зрозуміли однаково.

Зі списку вилучають повтори, за згодою авторів із двох подібних Цей залишають одну й пропонують нове формулювання.

4. Голосування

Голосування проводять в атмосфері, що забезпечує кожному із присутніх цілковиту свободу відбору із загального списку трьох - п яти найважливіших та оригінальних, на його думку, ідей. Перед Цим модератор надає охочим можливість висловитися стосовно «придатності» тих чи тих пропозицій.

Підхід до процедури голосування може бути різний. Головне, Щоб кожен скористався однаковою кількістю голосів.

Варіант 1. Кожен учасник «мозкового штурму» підходить до аркушів із доопрацьованим переліком ідей і робить позначку біля тих трьох чи п'яти ідей, які йому здаються найвдалішими. Дозволяють ся коментарі. Потім модератор підраховує позначки й визначає три-п'ять найпопулярніших ідей - вони і є результатом «мозкового штурму».

Варіант 2. Кожен учасник «мозкового штурму» самостійно обирає три-п'ять ідей із загального списку. Потім відбувається голосування за кожною ідеєю у списку (піднята рука). Кількість піднятих рук (голосів) фіксують відповідно до кожної висунутої Ддя голосування ідеї. Наголосимо ще раз: кожен учасник має скористатися однаковою кількістю голосів.

Правила цього етапу такі:

Найкраща ідея та, яка розглядається зараз. Аналізувати її потрібно таким чином, немов інших ідей не існує взагалі. Це правило передбачає максимально уважне ставлення до кожної ідеї. Хоча критика вже не забороняється, вона, втім, не має бути беззаперечною. Необхідно знайти раціональне зерно в кожній ідеї. Це означає, що потрібно зосередитися на пошуку конструктиву в будь- якій ідеї чи пропозиції.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Заява про місію	\|	Управління за цілями

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.