В Україні теорія і практика стратегічного управління ще не зайняли належного щабля. Вітчизняним підприємствам важко застосовувати стратегічне управління через складні умови господарювання, брак коштів для впровадження інноваційних процесів, не зовсім цивілізовані форми конкурентної боротьби. Разом з тим дуже важливо, що вже є перші досягнення з успішного впровадження стратегічного управління на українських підприємствах харчової промисловості (“Світоч”, “Корона”), машинобудівництва та інноваційних технологій (“Мотор-Січ”, “Квазар-Мікро”), торгівлі (фірма “МКС”, супермаркети “Рост”, “Бриг”, “Таргет”), інформаційних технологій (фірма “Київ Стар”) тощо. Вони мають чітко визначену цікаву місію, концепції, цілі, культуру, неординарний підхід до вирішення проблем, “агресивність” у конкурентній боротьбі. На жаль, таких компаній в Україні одиниці.
Стратегічна проблематика сьогоднішнього дня в Україні пов’язана не стільки з завоюванням нових ринків, скільки з загальною економічною кризою країни і критичним спадом виробництва. У цих тяжких умовах багато наших підприємств вважають, що розробки і впровадження стратегічного менеджменту в даний час передчасні. Об’єктивність такої думки дуже помилкова, а нездатність передбачати і непоінформованість про наявні методи і прийоми антикризового управління і планування при спаді виробництва, його нестабільності деяких керівників може привести до повного банкрутства підприємств. Тільки успішне оволодіння методами і підходами сучасного менеджменту з урахуванням ринку появи кризових ситуацій і його успішне впровадження дозволить підприємствам працювати стабільно і забезпечить їм перспективу росту.