• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розділ III Джерела земельного права

1. Поняття і види джерел земельного права

В теорії права під юридичними джерелами розуміють офіційні форми вираження і закріплення діючих правових норм, тобто формою права є зовнішнє оформлення змісту за­гальнообов'язкових правил поведінки, які офіційно встановлені або санкціоновані державною владою.

До джерел земельного права відносяться нормативно-пра­вові акти, які регулюють земельні відносини. Структура земель­ного законодавства є формою організації системи земельних нормативних актів. Якщо земельне право - це сукупність юри­дичних норм, то земельне законодавство - це система норма­тивних актів. Якщо земельне право можна розглядати як внут­рішню форму права, зміст якого визначається соціально-економічними особливостями суспільних відносин, що ним регулюються, то земельне законодавство - зовнішня форма права, тісно пов'язана з його змістом. Таким чином, зе­мельне право становить зміст земельного законодавства, а за­конодавство є формою вираження земельного права.

Земельне законодавство, як відомо, є система нормативних актів, які містять у собі норми, що регулюють земельні відноси­ни. Юридична сила всіх законів та інших нормативних актів визначається в залежності від компетенції органів державної влади, що їх видали, а також ролі нормативного акта в системі

законодавства.

Найважливішими нормативними актами є закони. Вони поділяються на два види: основні і звичайні. До основних відно­сяться Конституція України, яка є головним джерелом земель­ного права. Закони та інші нормативні акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати її нормам. До звичай­них законів, як джерел земельного права, відносяться правові акти, що містять норми земельного права як галузі, а також

Розділ Ш. Джерела земельного права

норми, які є в актах інших галузей національного і міжнарод­ного законодавства, тій чи іншій їх частині, де вони регулюють земельні відносини.

Вміщені в законах правові норми за своїм призначенням характеризуються як такі, що мають загальний (уніфікований) і спеціальний (диференційований) зміст. Ці акти визначають правовий статус та правосуб'єктність усіх суб'єктів земельних правовідносин (див. схему 3.1).

Схема. 3.1. Джерела земельного права України

На відміну від джерел інших галузей права джерела земель­ного права України мають такі характерні особливості:

? уніфіковані акти законодавства являють собою ядро зе­мельного законодавства і впливають на становлення зе­мельного права як самостійної та інтегрованої галузі на­ціонального права;

? значущість локальних актів санкціонованої та делегованої правотворчості суб'єктам земельних правовідносин;

? збереження рекомендаційної правотворчості;

Земельне право України____________________ ^^^

? використання правових норм інших галузей права, які одночасно належать і до норм земельного та інших галу­зей права (аграрного, господарського, фінансового тощо), оскільки вони регулюють окремі питання діяльності суб'єктів земельних правовідносин;

? зростання ролі міжнародних норм права та уніфікації національного земельного законодавства щодо міжнарод­ного права.

Уніфіковані акти земельного законодавства - це юридична форма закріплення норм земельного права, спрямованих на інтеграцію правового регулювання земельних відносин, уніфі­кацію правового статусу і правової регламентації діяльності суб'єктів земельних правовідносин та легальних організаційно-правових форм. Вони включають у себе нормативно-правові акти, що регулюють у єдності та взаємозв'язку економічні, організаційні та інші заходи, спрямовані на реалізацію земель­ної реформи.

Диференційовані акти земельного законодавства - це нор­мативно-правові акти, що розробляються з урахуванням відмінностей у статусі суб'єктів земельних правовідносин.

Уніфіковані й диференційовані нормативно-правові акти є основою системи (видів) джерел земельного права.

Одним із видів джерел земельного права є також внутріш­ньогосподарські локальні акти, виникнення і функціонування яких зумовлено насамперед тим, що громадяни як члени чи учасники сільськогосподарських підприємств через вищі орга­ни управління самостійно закріплюють правила поведінки.

Роз'яснення, інформаційні листи судових органів - Верхов­ного Суду України - мають важливе значення для належного правозастосування, виготовлення таких за змістом локальних актів, що піддаються прогнозуванню судової перспективи.

Самостійним джерелом національного земельного права слід також вважати міжнародні правила, звичаї, конвенції, до яких приєдналася Україна. Це, насамперед, Міжнародно-пра­вові правила торгівлі, експорту та імпорту продуктів харчуван­ня, устаткування, отрутохімікатів, машин тощо. Таким актом є,

Читайте також:

1. D (правая) S (левая)
2. I. ТЕОРИЯ И ИСТОРИЯ ГОСУДАРСТВА И ПРАВА
3. II. Права та обов'язки адміністрації організації, що проводить туристську подорож
4. II. ТЕОРИЯ ГОСУДАРСТВА И ПРАВА
5. IV розділ. Сегментація ринку та вибір цільового сегменту
6. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
7. IІI розділ. Аналіз стану маркетингового середовища підприємства
8. V розділ. Товарна політика підприємства
9. VI розділ. Маркетингова цінова політика
10. VII розділ. Маркетингові рішення з розподілу та збуту товару
11. VIII розділ. Маркетингова політика комунікацій
12. XV. Реалізація права вступників на вибір місця навчання

Переглядів: 1803