Податковий процес: суть, механізм. Компромісне вирішення спорів в адміністративній апеляції.

Сутність податкового процесу на макрорівні слід розглядати з двох позицій: вузької — бюджетно-процесуальної та широкої — економічної.

У вузькому розумінні податковий процес є діяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування зі складання, розгляду і виконання податкових бюджетів.

З широкої точки зору податковий процес включає складання, розгляд і виконання податкових бюджетів, а також податкове право, систему оподаткування, систему податків, податкову систему, податковий механізм і податкову політику, тобто є складною системою, що синтезує весь комплекс відносин управління податками в країні. Таким чином, сутність податкового процесу в широкому, економічному розумінні полягає у закріпленні нормами податкового права відносини щодо управління державним податковим менеджментом податковими бюджетами на основі чинних системи оподаткування, податкової системи і податкового механізму в межах ухваленої концепції державної податкової політики.

Податкові бюджети є складовою загальних бюджетів всіх рівнів державної влади, в частині формування податкових доходів і витрат. Витратна частина податкових бюджетів, на відміну від звичайних бюджетів, включає витрати на адміністрування податкових платежів, втрати бюджету від наданих податкових пільг і змін чинного податкового законодавства, інші витрати. Різниця між податковими доходами і витратами становить податковий прибуток.

Слід зазначити, що цільову спрямованість податкового механізму визначає податкова політика держави. Вона має бути сформована таким чином, щоб, з одного боку, забезпечити виконання базової функції податків — фіскальної, а з іншого — сприяти реалізації регулюючої функції податків з метою посилення впливу податкового механізму на процеси відтворення.

Податковий компроміс - рішення податкового органу, прийняте за погодженням з платником податків у межах адміністративної апеляційної процедури та узгоджене з керівником податкового органу вищого рівня, про задоволення частини скарги такого платника під зобов'язання останнього погодитися з рештою податкових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

Податковий компроміс може бути запропоновано працівником органу державної податкової служби стосовно податкових повідомлень про суми податкових зобов'язань платника податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім увізного та вивізного мита, акцизного збору і податку на додану вартість та інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України, збору до Пенсійного фонду України, внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

. Підставою для прийняття рішення щодо податкового компромісу є наявність у податкового органу таких наявних фактів та доказів по суті скарги платника податків, які дають підстави вважати, що запропонований податковий компроміс призведе до більш швидкого та/або більш повного погашення податкового зобов'язання порівняно з результатами, які можуть бути отримані внаслідок передання такого спору на вирішення суду (арбітражного суду).

Факти та докази по суті скарги платника податків, що дають підстави пропонувати податковий компроміс платнику податків, можуть бути пов'язані з:

1) визначенням органами державної податкової служби податкового зобов'язання платника податків за непрямими методами відповідно до п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами" ( 2181-14 ) (крім випадків нарахування податковим органом фізичній особі податкового зобов'язання, не пов'язаного із здійсненням такою фізичною особою підприємницької діяльності з використанням непрямих методів)*;

2) випадками, коли податковий орган має докази про те, що вартості активів платника податків недостатньо для погашення податкового зобов'язання та/або в період проведення апеляційного узгодження та стягнення суми податкового зобов'язання за

незалежних від платника податків причин значно зменшиться розмір цих активів, що призведе в майбутньому до непогашення платником податків податкових зобов'язань в повному обсязі.

12. Рішення про податковий компроміс набирає чинності від дня отримання письмової згоди керівника органу державної податкової служби вищого рівня на рішення про податковий компроміс. З моменту набрання чинності рішенням про податковий компроміс сума податкового зобов'язання, яка визначена умовами податкового компромісу, вважається узгодженою і таке рішення не може бути оскаржене у майбутньому.

У разі прийняття компромісного рішення про зменшення раніше нарахованої суми податкового зобов'язання раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення, що містить нову суму податкового зобов'язання.

Рішення про податковий компроміс, яке набрало чинності, надсилається (вручається) платнику податків у порядку і в термін, які передбачені відповідно пунктами 10 та 11 Положення про порядок подання і розгляду скарг платників податків органами державної податкової

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ Н А К А З Про затвердження Порядку застосування податкового компромісу органами державної податкової служби в межах адміністративної апеляційної процедури

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Єдиний внесок: платники, особливості нарахування та сплати в Україні.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.