Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Тоді кореляційний момент можна записати у вигляді

 

Kху = Мxy – Мx Мy. (3.28)

 

Згідно з властивостями математичного сподівання добутку двох незалежних випадкових величин (2.21) маємо М (х × у) = Мx × Мy.

Тоді кореляційний момент у формулі (3.28) для незалежних величин Х і Y буде

Кху = Мx Мy – Мx Мy = 0.

Приклад 3.Між випадковими величинами Х і Y системи (х,у)є кореляційний зв’язок у вигляді у = ах + b.Довести, що при цьому коефіцієнт кореляції | r| = 1.

 

Розв’язання. Згідно з властивостями математичного сподівання (§ 3, розд.2) визначимо математичне сподівання функції у

 

Мy = М [ах + b] = аМx + b.

 

За формулою (3.21) обчислимо кореляційний момент

 

Kxy = M [(x – Mx) (y – My)] = M [(x – Mx) (ax +b – аМx – b)] =

 

= aМ [(x – Mx) (x – Mx)] = aM [(x – Mx )2] = aDx = a .

 

За формулою (3.24) коефіцієнт кореляції буде дорівнювати

.

Із рівняння у = ах + b визначимо стандарт функції у, виходячи з властивостей дисперсії (§ 3, розд.2) Dy = a2 Dx і sу = аsх .

Тоді

.

 

§ 4. Багатовимірний розподіл. Числові характеристики системи довільного числа випадкових величин

 

 

Якщо система включає більше двох величин, то її розглядають як випадкові точки або випадкові вектори в просторі відповідної кількості п-вимірів.

Повною характеристикою системи п-випадкових величин (Х1, Х2, ..., Хп) є закон розподілу цієї системи. Його задають функцією розподілу або щільністю розподілу.

 

Функцію п-аргументів х1, х2, ..., хп, що дорівнює ймовірності спільного виконання п-нерівностей Хі < xi () називають функцією розподілу системи (Х1, Х2, ..., Хп),тобто

F (х1, х2, …, хп) = P (Х1 < x1, Х2 < x2, …, Хn < xn). (3.29)

 

Граничне відношення ймовірності появи системи (Х1, Х2, ...,Хп) в невеликих межах навколо точки (х1, х2, …, хп)до розміру інтервалу межі при необмеженому його зменшенні називають щільністю розподілуj(х1, х2, ..., хп) системи пвипадкових величин

j(х1, х2, ..., хп)= .(3.30)

 

Якщо закон розподілу системи п-випадкових величин (Х1, Х2, ..., Хп)невідомий, то її характеризують числовими характеристиками:

1. Математичним сподіванням Мx

 

Мx = , (3.31)

 

де обчислюються за формулами (2.15 – 2.17).

2. Дисперсією Dx

Dx = . (3.32)

 

Дисперсії характеризують міру точності кожної з випадкових величин, тобто розсіювання випадкової точки в напрямку осей і обчислюються за формулами (2.26 – 2.28).

 

3. Кореляційною матрицею Kx

Вона є узагальненим поняттям дисперсії Dx для випадкового вектора Х. Визначається за формулою

 

Kx = М [(X – Mx) (X – Mx)T]. (3.33)

 

Відомо, що математичне сподівання випадкової матриці є матриця, складена із математичних сподівань її елементів. У формулі (3.33) приймемо п = 3, отримаємо

 

       
   
 
 


(x1 - )

Kx = М (x2 - ) (x1 - ) (x2 - ) (x3 - ) =

(x3 - )

 

=

 

.

 

Згідно з формулами (2.26) і (3.21) маємо:

 

Kx = = ,

 

де дисперсії Хі, а Kij = кореляційні моменти випадкових величин ХііХj.

При п-випадкових величинах системи (Х1, Х2, ..., Хп) кореляційна матриця має вигляд

. (3.34)

 

Аналіз формули (3.34) показує, що діагональні елементи кореляційної матриці є дисперсіями випадкових величин Хі, а недіагональні елементи Kij є кореляційними моментами між випадковими величинами Хі і Хj. Крім того, кореляційна матриця Kx симетрична відносно головної діагоналі, тобто

.

Якщо випадкові величини системи (Х1, Х2, ..., Хп)незалежні між собою, то матриця Kx буде діагональною

 

= . (3.35)

Якщо всі дисперсії матриці (3.35) рівні між собою, = = то

Kx = s2E, (3.36)

де Е – одинична матриця.

Через кореляційні моменти Kij можна обчислити коефіцієнти кореляції, що визначають міру зв’язку між парами Хі і Хj випадкових величин за формулою

. (3.37)

На заміну кореляційної матриці можна скласти нормовану кореляційну матрицю.

Нормованою кореляційною матрицею називають матрицю, елементами якої є коефіцієнти кореляції rij, тобто

. (3.38)

Якщо випадкові величини Х1, Х2, ..., Хп мають нормальний розподіл і незалежні між собою, то система випадкових величин (Х1, Х2, ..., Хп)буде п-вимірним нормальним розподілом зі щільністю ймовірності

j(х12, ..., хп) =

 

= . (3.39)

 

Щільність нормального розподілу для системи двох залежних величин Х і Y буде

j(х,у) =

= .

(3.40)

 

Як видно із формули (3.40), для двох залежних випадкових величин закон розподілу визначається п’ятьма параметрами: Мx, Мy, sх, sу і rxy.

Формула щільності нормального розподілу для системи (Х1, Х2, ..., Хп)залежних випадкових величин Х1, Х2, ..., Хпмає досить складний вигляд.

 

§ 5. Функції випадкових величин. Числові характеристики. Кореляційна матриця системи функцій випадкових

величин

В практиці геодезичних вимірювань виникають задачі оцінки точності результатів, що є функціями однієї чи декількох виміряних величин. Отримані функції теж будуть випадковими величинами. Як правило, відомо закон розподілу системи випадкових аргументів і відома функціональна залежність. Тобто, є система випадкових величин (Х1, Х2, ..., Хп) і законїх розподілу. Розглянемо функцію Y від випадкових величин Х1, Х2, ..., Хп

Y = f (Х1, Х2, ..., Хп). (3.41)

 

Практично вирішують задачу визначення закону розподілу випадкової величини Y, виходячи з функції (3.39) і закону сумісного розподілу її аргументів Х1, Х2, ..., Хп.

Покажемо вирішення цієї задачі для двох випадкових величин. Маємо функцію

Y = f (X1, X2).

Очевидно, що щільність розподілу системи випадкових величин (Х1, Х2) буде – j(x1, x2).

Штучно введемо нову величину Y1 = X1 і розглянемо систему двох рівнянь

.(3.42)

Очевидно, цю систему можна однозначно визначити відносно х1та х2, тоді

.(3.43)

Виходячи з того, що система (3.43) диференціюється в теорії ймовірностей, доводиться, що щільність розподілу випадкової величини у = f(x1, x2) в нескінченних межах буде

 

j(у)= j[x1j y,x1)] . (3.44)

 

За аналогією находять щільність розподілу для функції трьох і більше випадкових величин. Наприклад, якщо Y = f(x1, x2, x3), вводять нові перемінні

Y1 = X1,

Y2 = X2.

Якщо при цьому між системами (Х1, Х2, Х3)і (Y, Y1, Y2)виявляється однозначне співвідношення, то щільність розподілу випадкової величини Y буде

 

j(у)= j[x1,х2, j(y,x1,х2)] , (3.45)

де j(y, x1, x2) – зворотня функція.

На основі формули (3.44) визначають щільність розподілу для випадкових величин: у = (x1 + x2); у = (x1 - x2); у = x1 × x2та [8;15].

Наприклад. Закон розподілу величини відхилення випадкової точки (Х,Y)від початку координат при умові, що система випадкових величин (Х,Y)має нормальний розподіл з параметрами Мх = Мy = 0іsх = sу=s називають розподілом Релея.

Зазначимо, що щільність розподілу такої системи (Х, Y)має вигляд

j(х,у) = .

Відхилення точки (х,у)від початкукоординат буде визначатися випадковим вектором R, що є функцією випадкових величин Х та Y, тобто

.

Випадкова величини Rє полярним радіусом, тоді

x = r cos q;

y = r sin q.

Щільність розподілу j(r,q)системи випадкових величин (R, q)визначають через щільність розподілу j(х, у)системи (Х, Y).

Внаслідок математичних перетворень щільність розподілу випадкової величини Rвизначається розподілом Релея за формулою

j(r)= .(3.46)

 

Графік розподілу Релея показано на рис. 3.4

 
 

 

 


 

 

Рис. 3.4

 

При дослідженнях не завжди виникає необхідність у визначенні закону розподілу функції випадкових величин. Тоді обчислюють числові характеристики функції випадкових величин: математичне сподівання та дисперсію.

 


Читайте також:

  1. I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
  2. II. Організаційний момент.
  3. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
  4. M – моменты
  5. Адміністративні методи управління можна умовно поділити на організаційні та оперативно-розпорядчі.
  6. Алгебраїчний момент пари сил
  7. Аналітичний вираз сил і моментів.
  8. Безрозмірною характеристикою гідротрансформатора називається залежність коефіцієнтів пропорційності моментів насосного і турбінного коліс від його передаточного відношення.
  9. Біомаса - Кількість живої речовини на одиниці площі чи об'єму місцеперебування в момент спостереження. Визначається сумою біомаси усіх популяцій, що населяють дану екосистему.
  10. В положение ее в данной момент времени (приращение радиуса-вектора точки за рассматриваемый промежуток времени), называется переменками.
  11. В соответствии со ст.412.13 УПК РФ Постановление Президиума Верховного Суда Российской Федерации вступает в законную силу с момента его провозглашения.
  12. Важливою ознакою класифікації є принцип побудови перетворювачів кодів, згідно з яким їх можна поділити на чотири групи.




Переглядів: 1092

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Коефіцієнт кореляції дорівнює | Математичне сподівання функції випадкових величин

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.