• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття дискусії. Основні правила проведення дискусії

Дискусія - це найбільш загальне поняття порівняно з іншими діалогічними методами. Дискусія - публічне, відкрите, доброзичливе обговорення актуального, але спірного питання. Дискусія (від лат. Discussion - дослідження, розгляд) - діалогічний метод творчої діяльності групи осіб, побудований на публічному, відкритому, доброзичливому обговоренні актуального, але спірного питання і спрямований на певний позитивний результат.

У даному визначенні можна розрізнити чотири важливі характеристики дискусії.

Ознаки дискусії

1 Питання повинно бути важливим й водночас викликати неоднозначні думки та пропозиції.

2 Дискусія - це не суперечка, вона передбачає об’єктивне і доброзичливе обговорення питання з обов’язковою повагою як до своїх прихильників, так і до опонентів, з опорою на особистісно-діалогічний стиль спілкування. Тому за результатами дискусії не може бути переможців і переможених.

3 Дискусія включає конструктивність, тобто спрямованість на певний позитивний результат, на просування у вирішенні спірного питання.

Полеміка, хоча й подібна до дискусії, але відрізняється від неї своєю метою і засобами її досягнення. Основні правила дискусії:

- Всі відкрито висловлюють свої думки.

- Всі точки зору повинні поважатися.

- Слухайте інших не перебиваючи.

- Не говоріть занадто довго та занадто часто.

- Водночас говорить лише одна особа.

- Дотримуйтесь позитивних ідей та стосунків.

- Не критикуйте себе та інших.

- Незгоди й конфлікти відносно ідей не повинні бути направлені на конкретну особу.

Форми організації дискусії

Існують такі основні форми організації дискусії:

1 «Дерево рішень» (метод усіх можливих варіантів). Суть методу і його мета:

- Розуміння механізму прийняття складних рішень.

- Учасники дискусії розуміють механізм прийняття складних рішень, а викладач з великою точністю заносить у колонки переваги і недоліки кожного з них. В ході обговорення учасники дискусії заповнюють таблицю.

Методика проведення обговорення:

- Ставиться задача.

- Учасникам надається ідея

Учасники розподіляються на групи, кожна група обговорює проблему й розповідає про результати.

- Ведучий (головуючий) ділить колектив на групи по 4-6 чоловік. Кожній групі роздаються таблиці та яскраві фломастери. Визначається час на виконання завдання (10-15 хв.).

- Учасники дискусії заповнюють таблицю й приймають рішення по проблемі.

- Представники кожної групи розповідають про результати. Викладач може порівняти отримані результати, відповісти на питання учасники дискусії.

2 Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу. Група 3-5 осіб веде дискусію за обраною темою в присутності аудитора. Глядачі вступають в обговорення пізніше: вони висловлюють свою думку або задають питання учасникам бесіди.

Ток-шоу дає можливість чітко виразити різні точки зору за заданою темою, але для цього основні учасники обговорення повинні бути добре підготовлені. У всіх рівні умови - 3-5 хвилин. Ведучий повинен слідкувати, щоб учасники не відхилялись від заданої теми. Ток-шоу добре проводити спареними уроками (1,5 год.)

Методика проведення дискусії:

- Ведучий визначає тему, запрошує основних учасників, виробляє основні правила проведення дискусії, регламент виступів.

- Учасників дискусії потрібно розсадити так, щоб «глядачі» були навколо стола основних діючих осіб.

- Ведучий починає дискусію: представляє основних учасників і оголошує тему.

- Першими виступають основні учасники (20 хв.), після чого ведучий запрошує «глядачів» прийняти участь у обговоренні.

- По закінченню дискусії ведучий підводить підсумки, дає короткий аналіз висловлювань основних учасників.

3 Дискусія «Мозковий штурм». Суть методу і його мета:

- «Мозковий штурм» - це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішення, в якому здійснюються шляхом вільного висловлювання думки всіх учасників. Вільне висловлення думки всіх учасників.

Принцип «мозкового штурму» простий. Ви збираєте групу учасники дискусії, ставите їм задачу і просите всіх учасників висловити свої думки з приводу рішення цієї задачі: ніхто не має права висловити на цьому етапі свої думки про ідеї інших або давати їм оцінку. 5-6 ідей слугують основою для рішення проблеми.

За декілька хвилин можна отримати велику кількість ідей, які служитимуть основою для вироблення найбільш розумного рішення.

«Мозковий штурм» можна вважати вдалим, якщо висловлені під час І етапу 5 або 6 ідей служитимуть основою для вирішення проблеми.

Методика проведення дискусії:

1 Ведучий ставить перед учасниками «мозкового штурму» задачу і розповідає про його правила:

- мета «штурму» - запропонувати найбільшу кількість варіантів;

- примусьте працювати свою уяву; не відкидайте ніяку ідею лише тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці;

- розвивайте ідеї інших учасників;

- не намагайтеся дати оцінку запропонованим ідеям - цим ви займетесь трохи пізніше.

2 Ведучий призначає секретаря, який буде записувати всі ідеї, що виникають, слідкувати за тим, щоб не порушувались правила, при необхідності втручатися. Перший етап триває до тих пір, доки з'являються нові ідеї. Потім ці ідеї групуються і розвивають нові ідеї.

3 Ведучий оголошує коротку перерву, щоб учасники налаштувались на критичний лад мислення. Починається II етап. Тепер учасники «мозкового штурму» згруповують і розвивають ідеї, висловлені в ході І етапу (список ідей можна надрукувати і роздати або вивісити на дощі). Проаналізувати і вибрати ті ідеї, які можуть допомогти знайти відповіді на поставлені питання, учасники приходять до рішення.

4 Ведучий підводить підсумок дискусії. Якщо «мозковий штурм» не

приніс потрібного результату, слід обговорити причини невдачі!!

Види слухання в дискусії:

1 Інтелектуальне слухання відноситься до раціонального рівня. Це слухання, при якому партнером по спілкуванню сприймаються тільки слова, а не все повідомлення в цілому. Такі люди слухають «категоріями», не турбуючись про те, щоб повідомлення іншого не порушило їх внутрішньої впорядкованості.

Якщо будь-яке твердження не погоджується з їх власною логікою, то розум такого слухача відкидає їх. Вони займаються програмуванням і вони не враховують значення сказаного. Вони ігнорують невербальні компоненти.

2 Слухання з перебиванням. Людина вважає, що може забути те, про що хотіла сказати і перебиває.

3 Симуляція. Часто люди симулюють увагу. Це можна зафіксувати, тому що звичайно при симуляції уваги людина не відриває очей від співрозмовника.

4 Слухання з предвзятістю можна побачити, коли у слухача вже сформована думка про значущість повідомлення співбесідника.

Важливим аспектом є засіб надання інформації. Це ілюструє відома притча «Страшний сон», в якій розповідається про те, як один східний властитель побачив сон, в якому у нього випали всі зуби. Він викликав до себе двох мудреців з проханням пояснити, що означає його сон. Перший мудрець сказав йому, що це означає, що він втратить всіх своїх родичів, після чого властитель наказав його знищіти. Другий мудрець сказав, що він переживе всіх своїх родичів і отримав винагороду, хоча він передав властителю ту ж саму інформацію, тільки по-іншому. Можна зробити висновок, що форма і зміст інформації пов’язанні дуже тісно і те що сказано, ми сприймаємо через призму того, як сказано. Часто в спорі можна почути висловлювання: «Це не те, про що Ви подумали» - тобто, людині властиво давати власні пояснення словам та поведінці іншого. Слід пам’ятати, що ми можемо помилятися в своїх трактуваннях.

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. II. Вимоги безпеки під час проведення практичних занять у кабінеті (лабораторії) біології загальноосвітнього навчального закладу
3. II. Організація і проведення спортивних походів
4. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
5. II. Основні засоби
6. II. Поняття соціального процесу.
7. II. Правила щодо аргументів.
8. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності
9. III. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ
10. V. Етичні правила психологічних досліджень
11. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
12. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій

Переглядів: 3537