Метод формалізованого опису невизначеності інвестиційних проектів

Для найповнішого та найточнішого аналізу масштабних проектів інвестору доцільно проводити формалізований опис невизначеності фінансування інвестиційних проектів. Основою невизначеності є незнання того, які з різних можливих подій дійсно відбудуться. Отже, під невизначеністю розуміється неповнота, неточність інформації про умови реалізації проекту. У свою чергу невизначеність, пов'язана з можливістю виникнення в ході реалізації проекту несприятливих ситуацій і наслідків, характеризується поняттям ризику.

При прийнятті інвестором рішення про доцільність реалізації інвестиційного проекту найсуттєвішими є такі види ризику:

• ризики, що стосуються загальної ситуації у країні (політична нестабільність, чинна та майбутня правова база для інвесторів, перспективи економіки в цілому, фінансова нестабільність, обмеження конвертування національної валюти в інші валюти, коливання валютних курсів, умови репатріації прибутку);

• ризики періоду проектування та будівництва (збільшення ставок за кредитами, розрахованої суми інвестицій тощо);

• неточність інформації про динаміку техніко-економічних показників, параметрів нової техніки і технологій;

• виробничо-технічні ризики (збільшення поточних витрат, порушення графіка поставок сировини, нові вимоги щодо екології, поломка обладнання, виробничий брак та ін.);

• невизначеність природних, кліматичних умов; можливість стихійних лих;

• ринкові ризики (зміна попиту на продукцію, втрата позицій на ринку, поява конкурентної продукції, несвоєчасність виходу на ринок);

• неповнота інформації про фінансовий стан партнерів (можливість банкрутства, неплатежів).

Відповідно до наведених вище видів невизначеності та ризиків є безліч умов реалізації інвестиційного проекту, отже, для кожного з них необхідно скласти відповідні сценарії (або створити систему обмежень щодо визначення основних технічних, економічних та інших параметрів проекту).

Крім того, окремо мають бути вказані витрати, що відповідають різним умовам реалізації проекту (включаючи можливі санкції і витрати, пов'язані зі страхуванням та резервуванням), результати і показники ефективності.

На наступному етапі інвестор розраховує ймовірності окремих умов реалізації і відповідних показників ефективності або інтервали змін усіх показників.

Останнім кроком є визначення очікуваних показників ефективності проекту в цілому з урахуванням невизначеності умов його реалізації — показників очікуваної ефективності.

Для врахування всіх імовірнісних варіантів реалізації проекту та порівняння його з альтернативними інвестиційними проектами необхідно здійснити розрахунки очікуваного інтегрального ефекту (економічного на рівні народного господарства, комерційного на рівні окремої організації). Отримані значення інтегрального ефекту використовуються також для обґрунтування раціональних розмірів і форм резервування та страхування.

Якщо ймовірності різноманітних умов реалізації проекту відомі точно, очікуваний інтегральний ефект розраховується за формулою математичного очікування:

де Еоч — очікуваний інтегральний ефект проекту; Е_S— інтегральний ефект за s-ї умови реалізації; P_S — імовірність реалізації цієї умови.

У цілому в умовах невизначеності доцільно для розрахунку інтегрального ефекту застосовувати критерій Гурвіца:

Параметр h визначається як показник оптимізму особи, яка приймає рішення. При h = 1 цей критерій занадто оптимістичний. За h = 0 цей критерій збігається із критерієм Вальда і є надто песимістичним. Значення h між нулем та одиницею може визначатися залежно від схильності особи, яка приймає рішення, до оптимізму чи песимізму. У випадку відсутності такої схильності природно обирати h = 0,5. При визначенні очікуваного інтегрального ефекту h рекомендується брати значення 0,3.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методика розрахунку поправки на ризик коефіцієнта дисконтування при аналізі реальних інвестиційних проектів	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.