Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Цілісний підхід

Цілісний підхід до мислення розвивався в межах гештальтпсихології. Основні представники цілісного підходу: Макс Вертгеймер (1880–1943, Берлін, США); Карл Дункер (1903–1940, Берлін); Вольфганг Келер (1887–1967, Геттінген, Берлін, Прінстон). Частина (наприклад, дані, доступні спостереженню) одержує свій дійсний зміст, тільки будучи співвіднесеною з єдиною структурою цілого – така основна ідея цілісного підходу. Розуміння всіх складових частин досліджуваного явища як включених у цілісну структуру (гештальт) називається інсайтом.

Поняття інсайту було запропоноване Келером при дослідженні інтелектуальної поведінки людиноподібних мавп. Келер описав інсайт якподію, яка наступає у певний момент вирішення: після безуспішних спроб досягти мети безпосередньо, зниження рухової активності й пасивного розглядання ситуації, тварина раптово вдавалася до засобів, як би уперше виявляючи їх, і з цього моменту її поведінка ставала організованою, упорядкованою, тобто розумною.

К.Дункер вивчив внутрішній зміст, психологічні механізми інсайту. Він вважав, що в основі пояснення інсайту лежить не розгляд випадкової події і зовнішніх умов, що провокують його з тією чи іншою імовірністю, а аналіз об'єктивної структури проблемної ситуації, при вирішенні якої інсайт внутрішньо, істотно необхідний.

Мислення – це процес, що за допомогою інсайту (розуміння) проблемної ситуації приводить до адекватних відповідних дій.

Вихідним предметом аналізу є не процес вирішення задача, а його власна внутрішня структура. Тому внутрішніми тут називаються не власне психологічні механізми інсайту (і, звичайно, не внутрішній досвід суб'єкта), азакономірні структурні відношення елементів проблемної ситуації.

Розуміння проблемної ситуації є розуміння її основного конфлікту, тобто конкретного протиріччя між умовами й вимогами, що перешкоджає досягненню мети. Дункер роз'ясняє зв'язок конфлікту й спрямованості на його усунення словом “занадто”: банан занадто високо, кінцівки занадто короткі...

Результатом проникнення в ситуацію з метою усунення конфлікту є знаходження функціонального вирішення. Функціональне вирішення – це принциповий спосіб усунення конфлікту, що далі реалізується у використанні конкретного засобу. З винаходом і реалізацією засобу проблемна ситуація утворює цілісну структуру.

Таким чином, інсайт являє собою таку цілісну організацію умов і вимог задачі, у якій розкривається й вирішується її основний конфлікт.

4. Логічна теорія мислення

Уявлення про мислення як про процес. Розкрити поняття процесу в мисленні – значить показати, як зовнішні умови визначають внутрішні і як внутрішні умови переломлюють зовнішні впливи.

С.Л.Рубінштейн вважав, що проблемна ситуація – це ситуація, у якій невідоме не дано прямо, а задано через своє відношення до того, що міститься в ній. Мислення не зводиться до одного акту пізнання об'єкта, невідоме, шукане не розкривається відразу. Результат одного акту мислення включається в подальший хід розумового процесу, пізнанняоб'єкта все більше поглиблюється. Цей процес здійснюється як взаємодія суб'єкта й об'єкта, людини й проблемної ситуації. Мислення змінює первісну постановку проблеми, а ця змінена проблема штовхає далі рух нашої думки.

Характеристика зовнішніх умов не може бути дана без умов внутрішніх, без урахування того, що ці зовнішні умови детермінують. Взаємодія суб'єкта й об'єкта (зовнішнього і внутрішнього) у процесі мислення здійснюється таким чином:

1. Зовнішні обставини, що впливають на мислення, самі випробують на собі вплив внутрішніх умов.

2. Від внутрішніх умов процесу мислення значною мірою залежить, як включаються в детермінацію цього процесу зовнішні умови.

3. Результати процесу мислення (нова постановка проблеми, розчленовування її на ряд окремих завдань), включаючись у цей процес, змінюють і внутрішні умови його протікання, а під впливом цього стають іншими й зовнішні умови.

Мислення – це діяльність з перетворення об'єкта, що дає можливість знайти в ньому щось нове, дотепер невідоме, це процес знаходження все більш повних і точних формулювань, процес переформулювання задачі. Здійснюється це за допомогою розумової операції аналізу через синтез.

Аналіз через синтез – це пізнання нових сторін, якостей, властивостей предметів шляхом включення їх у ту систему зв'язків і відносин, у якій вони можуть виявити, а потім і виявляють шукані властивості.

Те, що невідомо, завжди якось пов'язано з відомим, даним у задачі. Невідоме завжди може бути поставлене мисленням у різні зв'язки й відношення до вже даного. Через включення невідомого в нові зв'язки і відносини воно й виявляється.

 

Лекція 14. Психологія інтелекту

1. Проблема визначення інтелекту.

2. Тестологічний підхід до дослідження інтелекту.

3. Експериментально-психологічні теорії інтелекту.

 

1. Проблема визначення інтелекту

Інтелект (від лат. іntellectus – розуміння, осмислення) – відносно стійка структура розумових здібностей індивіда. Інтелект ототожнюють із системою розумових операцій, зі стилем і стратегією вирішення проблем, з ефективністю індивідуального підходу до ситуації, що вимагає пізнавальної активності, з когнітивним стилем і под.

За своїм психологічним змістом інтелект належить до “нечітких” понять. Поняття “інтелект” у психологічній літературі має щонайменше 3 значення:

1. Загальна здатність до пізнання й вирішення проблем, що визначає успішність будь-якої діяльності і лежить в основі інших здібностей.

2. Система всіх пізнавальних здібностей людини (від відчуття до мислення).

3. Здатність до вирішення проблем без зовнішніх спроб і помилок (у думці), протилежна здатності до інтуїтивного пізнання.

Зараз інтелект розглядається як загальна розумова здатність узагальнення поведінкових характеристик, пов'язана з успішною адаптацією до нових життєвих умов.

Часто інтелект ототожнюють з мисленням, при цьому підкреслюючи, що мислення – це процес, а інтелект – якість цього процесу. Критеріями якості виступають: ефективність, простота щодо когнітивного навантаження, здатність до знаходження нестандартних рішень.


Читайте також:

  1. III етап. Системний підхід
  2. IV етап. Ситуаційний підхід
  3. Аксіологічний підхід до вивчення педагогічних явищ.
  4. Алфавітний підхід до вимірювання кількості інформації.
  5. Асимптотичний підхід до порівняння оцінок
  6. Багатоаспектний підхід до прийняття управлінськихрішень
  7. Багаторівневий підхід. Протокол. Інтерфейс. Стек протоколів.
  8. Витратний підхід
  9. Віковий підхід і взаємодія різних рівнів соціального досвіду в діяльності різновікових дитячих об’єднань. Функції різновікової групи.
  10. Гібридний підхід
  11. Глобалітсика і глобальний підхід у науці
  12. Даний підхід передбачає, що покупець не заплатить за об»єкт суму, більшу вартості відомої йому власності, що має таку ж корисність.




Переглядів: 2179

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Телеологічний підхід | Тестологічний підхід до дослідження інтелекту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.