Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції

Тема № 12.1. Специфічні риси макроекономіки.

Макроекономіка

Макроекономіка — розділ економічної науки, який досліджує механізм функціонування національного господарства, фактори, що впливають на його динаміку, а та­кож господарську діяльність держави. Уперше макроекономічний аналіз здійснив Дж.М.Кейнс (30-і рр. XX ст.).

Об'єкти вивчення макроекономіки: національний продукт, загальний рівень цін (а не ціни на конкретні товари), ринкова ставка відсотка (а не ставка окремого банку), рівень інфляції, зайнятість, безробіття та ін.

Розрізняють чотири суб'єкти макроекономіки:

1. Домогосподарства, метою яких є максимальне задоволення власних потреб або максимізація корисності. Домогосподарства у макроекономічному аналізі є:

ü власниками економічних ресурсів (праці, землі, капіталу та підприємництва);

ü основними покупцями товарів і послуг;

ü основними зберігачами грошових коштів і кредиторами.

2. Підприємства, що прагнуть максимізації прибутку, є:

ü покупцями ресурсів;

ü виробниками товарів і послуг;

ü основними позичальниками грошових коштів та інвесторами.

Домогосподарства та підприємства разом утворюють приватний сектор.

3. Держава, до функції якої належить регулювання економіки, тобто ліквідація економічних криз і максимізація суспільного добробуту, є:

ü виробником суспільних товарів; ü покупцем товарів і послуг для виконання своїх функцій ü перерозподільником національного доходу через оподаткування та соціальну допомогу; Критерій ефективності макроекономіки: доходи всіх суб’єктів повинні дорівнювати витратам усіх суб'єктів
üкредитором або позичальником на фінансовому ринку;
üрегулятором та організатором ринкової економіки.

4. Іноземний сектор це решта країн світу, які мають економічні зв'язки з певною країною. Іноземці виконують:

ü експорт та імпорт товарів;

ü експорт та імпорт капіталів;

ü експорт та імпорт робочої сили.

Якщо у макроекономіці розглядається тільки приватний і державний сектор, економіка називається закритою, а якщо до аналізу залучено іноземний сектор, — відкритою.

Критерій ефективності макроекономіки — рівність сукупних доходів і сукупних витрат усіх суб'єктів. На мікрорівні також вивчається проблема "доходи — витра­ти", але, як відомо, успішною вважається та компанія, у якої доходи перевищують витрати. На макрорівні інша ситуація: доходи всіх суб'єктів повинні дорівнювати витратам усіх суб'єктів.


 


Сукупні витрати суб'єктів макроекономіки становлять сукупний попит (AD — загальний обсяг товарів і послуг, які домогосподарства, держава, підприємства та іно­земний сектор готові придбати за різними цінами. Крива AD показує різні обсяги купівель за різних рівнів цін (рис. 14.3).

Величина сукупного попиту змінюється під впливом зміни рівня цін (відбувається рух уздовж кривої AD — рис. 14.4), а сам сукупний попит змінюється під впливом нецінових факторів (відбувається зміщення кривої AD рис. 14.5).


Рис. 14.4.Зміни у величині сукупного попиту Рис. 14.5.Зміни у сукупному попиті

Нецінові фактори сукупного попиту:

ü зміни у витратах (попиті) домогосподарств: · підвищення або зниження рівня добробуту; · очікування зростання доходів умайбутньому; · рівень заборгованості домогосподарств; · податки на доходи фізичних осіб; Сукупний попит—загальний обсяг товарів та послуг, які усі макроекономічні суб'єкти готові придбати за різними цінами
üзміни у витратах (попиті) підприємств: · коливання відсоткових ставок за кредити; · очікування прибутку від інвестицій; · податки на прибуток; Сукупна пропозиція — загальний обсяг товарів і послуг, який підприємства країни готові виробити та продати за певних рівнів цін

ü зміни у витратах (попиті) держави:

· наявність економічної кризи або піднесення;

· величина соціальних трансфертів;

· рівень виробництва суспільних товарів;

ü зміни у витратах (попиті) іноземців:

· зростання доходів у інших країнах;

· експортно-імпортна політика держав;

· якість вітчизняної продукції.

Від сукупних витрат усіх суб'єктів економіки як власників ресурсів залежить сукупна пропозиція (AS ) — загальний обсяг товарів і послуг, який підприєм­ства країни готові виробити та продати за пев­них рівнів цін.

Крива AS (рис. 14.6) показує обсяги передбачуваного продажу за різних рівнів ринкових цін. Крива сукупної пропозиції складається з 3-х відрізків, кожен з яких відповідає певному рівню зайнятості ресурсів.

Горизонтальний відрізок віддзеркалює стан неповної зайнятості, коли економіка перебуває у стані спаду та у ній не використовується багато ресурсів — устаткування, робочої сили, природних ресурсів. Отже, ресурси перебувають у надлишку та їхня цінність невисока, внаслідок цього ціни на ресурси також не будуть високими, а отже, і на готову продукцію також будуть низькі ціни. Поступове залучення у виробництво більшої кількості ресурсів сприятиме зростанню обсягу продукції, але впродовж певного періоду часу воно буде відбуватися без відповідного підвищення цін.

Висхідний відрізок відображає ситуацію розширення обсягу виробництва й од­ночасного зростання цін. Економіка набирає силу та наближається до стану повної зай­нятості. На цьому відрізку у виробництво залучається дедалі більше ресурсів, і деякі види ресурсів у певних галузях стають дефіцитними (наприклад, кваліфіковані спеціа­лісти у комп'ютерній галузі). Підприємства змушені сплачувати більшу ціну за їх прид­бання, внаслідок цього підвищуються витрати та загальний рівень цін.

Вертикальний відрізок відображає повну зайнятість ресурсів, яка поширюється на всі галузі економіки. Тепер підприємства змушені конкурувати за перерозподіл ресурсів, уже залучених у виробничий процес, і будуть згодні заплатити за них доволі високі ціни. Таким чином, відбувається постійне підвищення цін, але без відповідного зростання ви­робництва, яке не може зростати нескінченно внаслідок обмеженості ресурсів.

Як і сукупний попит, величина сукупної пропозиції у певні періоди часу змінюється під впливом зміни цін (рис. 14.7). А сама функція сукупної пропозиції (крива AS) змінюється внаслідок дії нецінових факторів, що виражається у її зміщенні (рис. 14.8).



 


Нецінові фактори сукупної пропозиції: ü ціни на ресурси; ü технології; ü податки; ü ефективність використання факторів виробництва; ü кількість факторів виробництва; ü державні вимоги щодо системи бізнес-документації; ü нормативно-законодавча система

державного регулювання. Поєднання графіків AS та АD дає рівноважну точку А (рис. 14.9), за якої весь вироблений продукт споживається. Ця ситуація називається макроекономічною рівновагою. рис. 14.9.Формування макроекономічної рівноваги
Рівність сукупної пропозиції та сукупного попиту — це ідеальний стан, який легко уявити для нерухомої економіки, яка не розвивається. Однак у реальності в національній економіці постійно відбуваються кількісні та якісні зміни, в Макроекономічна рівновага — ситуація, за якої сукупна пропозиція дорівнює сукупному попиту, тобто весь вироблений в країні продукт споживається

результаті яких змінюються показники загального рівня виробництва. Для сучасної економіки більш типовою є ситуація, коли рівновага між АD та AS порушується. Існує два варіанти такого порушення:

ü недовиробництво (АS<АD). Повернути баланс можна за допомогою підвищення цін або нарощування обсягів виробництва;

ü перевиробництво (АS>АD). Повернути баланс можна за допомогою зниження цін або скорочуючи випуск продукції.


Читайте також:

  1. Альтернативні уявлення щодо макроекономічного регулювання: теорії раціональних сподівань та економіка пропозиції. Крива Лафера.
  2. Аналіз обсягу пропозиції і реалізації послуг туристського підприємства
  3. Аналіз попиту
  4. Аналіз попиту
  5. Баланс сил і рівновага в МС
  6. Вдавані виключення із закону попиту
  7. Взаємодія важелів. Оцінка сукупного ризику, зв'язаного з підприємством.
  8. Взаємодія попиту і пропозиції
  9. Взаємодія попиту і пропозиції в умовах досконалої конкуренції.
  10. Взаємодія попиту і пропозиції та ринкова рівновага.
  11. Взаємодія попиту і пропозиції.
  12. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага.




Переглядів: 1397

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Розрахунок економічних і бухгалтерських витрат. | Циклічність ринкової економіки. Фази економічного циклу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.018 сек.