Вперше припущення щодо механізму окиснення жирних кислот висловив німецький дослідник Кнооп у 1904 р.
Оскільки процес окиснення розпочинається від вуглецевого атома, який знаходиться в b-положенні й окиснюється в найбільшій мірі, він дістав назву b-окиснення.
b-окиснення жирних кислот – найбільш розповсюджений шлях їх розкладу. Він включає наступні стадії:
R – СН2– СН2– СН2 – СО ~ S – КоА + АМФ
+
КоА-SН
1. Активація кислот за рахунок АТФ. Спершу за участю аденілаткінази і АТФ утворюється ациладенілат, який взаємодіючи з коензимом А утворює активну форму жирної кислоти – ацил-КоА.
РР
2. b-окиснення ацил-КоА, яке відбувається шляхом послідовного відщеплення атомів водню та відсікання двовуглецевих фрагментів у вигляді ацетил-КоА.
Розпочинається з дегідрування ацил-КоА за участю ФАД-залежного ферменту ацил-КоА-дегідрогенази:
Далі відбувається гідратація при дії еноїл-КоА-гідратази:
Далі відбувається окиснення за участю b-гідроксіацил-КоА-дегідрогенази, коферментом якої є НАД:
Потім відбувається розщеплення b-кетоацил-КоА за участю вільного КоА – SН на молекули ацетил-КоА та ацил-КоА, який має на два атоми вуглецю менше, ніж жирна кислота, що зазнала окиснення. Реакцію каталізує b-кетоацил-КоА-тіолаза:
3. Ацил-КоА знову вступає в цикл b-окислення, доки вся жирна кислота на розщепиться на молекули ацетил-КоА.
Окиснення молекул ацетил-КоА у циклі Кребса до СО2 та Н2О.