Реальні інвестиції — це вкладення коштів у реальні активи, як матеріальні (будівлі, споруди, обладнання, приріст матеріально-виробничих запасів), так і нематеріальні (ліцензії, патенти, "ноу-хау").
Можна виділити наступні види реальних інвестицій:
1. За рівнем правочинності прийняття рішень про інвестування: держбюджетні (фінансуються з державного бюджету); місцеві (фінансуються з бюджетів органів місцевого самоуправління); інвестиції підприємств (реалізуються за рахунок власних коштів підприємств); іноземні інвестиції (джерело надходження яких знаходиться за межами території держави).
2. За характером об'єктів капітальних вкладень: інвестиції у сфери виробництва, транспорту, комунального господарства, тощо.
3. За матеріально-технічним змістом інвестиції — це частина видатків інвестора, пов'язана з: виконанням будівельно-монтажних робіт; придбанням обладнання та його монтажем; пусконалагоджувальними роботами.
4. За ознакою взаємозв'язків реальні інвестиції поділяють на: основні, які реалізуються безпосереднього для досягнення поставленої в ході інвестування мети; супутні — виконують допоміжну роль у реалізації основних інвестицій.
5. За впливом на зростання продуктивності та розвиток технологій можна виділити інвестиції, метою яких є: збільшення обсягів виробництва; оновлення технологій; покращення якості продукції; зниження витрат на виробництво продукції, тощо.
Реальні інвестиції здійснюються у наступних формах.
1. Придбання цілісних майнових комплексів.
2. Нове будівництво.
3. Перепрофілювання.
4. Реконструкція.
5. Модернізація.
6. Відновлення окремих видів устаткування
7. Інвестування в нематеріальні активи
8. Інвестування приросту запасів матеріальних оборотних активів.
Усі перераховані форми реального інвестування можуть бути зведені до трьох основних його напрямків: капіталовкладення (перші шість форм); інноваційне інвестування (сьома форма) і інвестування оборотних активів (восьма форма).