Вступ. Техніка безпеці. Історія розвитку внутрішніх хвороб. Загальне поняття про хворобу. Методика обстеження хворого.
Теоретичні заняття.
Поняття про внутрішню медицину, її місце серед інших клінічних дисциплін. Техніка охорони праці в терапевтичному стаціонарі. Прикази МОЗ України щодо техніки безпеці: наказ №120 від 25. 05. 2000 р. „Про удосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД”; наказ №720 від 31. 07. 1978р. „Про покращення медичної допомоги хворим із гнійними хірургічними захворюваннями та посилення заходів по боротьбі з внутрішньолікарняною інфекцією”; наказ №408 від 12. 07. 1989р. „Про міри по зниженню захворюваності вірусним гепатитом в країні”; наказ №288 від 13. 03. 1976р. „Про затвердження інструкції про санітарно-протиепідемічний режим лікарень та про порядок здійснення органами та закладами санітарно-епідеміологічної служби державного санітарного нагляду за санітарним станом лікувально-профілактичних закладів”. Історія розвитку вчення про внутрішню медицину. Вклад видатних вчених в розвиток внутрішньої медицини. Основні етапи розвитку внутрішньої медицини в Україні. Вітчизняні вчені, що зробили внесок в розвиток внутрішньої медицини: В. П. Образцов, М. Д. Стражеско, Ф. Г. Яновський, В. М. Іванов, М. М. Губергріц, В. Х. Василенко, Г. Й. Бурчинський, О. Й. Грицюк, Л. Т. Малая та інші. Принципи організації лікувально-профілактичної допомоги в Україні. Поняття про хворобу, етіологію, патогенез, періоди, симптоми та синдроми, перебіг, діагностику, прогноз, види та напрямки лікування, профілактику. Методи обстеження хворих (суб’єктивні, об’єктивні та додаткові).