Добова потреба

15-20% 30%(20% рослинного, 50-60%

10% тваринного походження)

При згоранні (перетравленні) 1 грама поживних речовин виділяється:

· 1гр вуглеводів – 4ккал

· 1гр білків – 4 ккал

· 1гр жирів – 9 ккал

Прийнято вважати, що при звичних умовах існування людському організму потрібна кількість енергії, що дорівнює 25 ккал на кілограм ваги за добу.

Вимоги до харчового раціону:

· енергетична цінність раціону повинна покривати енергозатрати організму;

· оптимальна кількість збалансованих між собою поживних речовин;

· добра засвоюваність їжі, яка залежить від її складу i способу приготування;

· високі органолептичні властивості їжі (зовнішній вигляд, смак, колір, запах впливають на апетит);розмаїття за рахунок асортименту продуктів і різних прийомів кулінарного оброблення;

· здатність їжі (склад, об'єм, кулінарна обробка) створювати відчуття насичення;

· нешкідливість їжі;

Режим харчування, що включає:

· час і кількість споживань їжі

· інтервали між ними

· розподіл харчового раціону протягом доби за енергетичною цінністю, хімічним складом.

Для здорових людей рекомендується 3- 4 разове харчування з 4—5-годинними перервами.

Умови споживання їжі:

· обстановка

· сервірування

· відсутність відволікаючих чинників

За енергетичною цінністю:

· перший сніданок - 25 %;

· другий сніданок - 15 %;

· обід - 45 %;

· вечеря - 15 %;

Велику роль відіграє і температура страв:

· перші страви повинні мати температуру не нижче як 55-65 °С,

· другі не нижче як 50-60,

· холодні страви - 10-14 °С.

Усе це сприяє гарному апетиту, кращому засвоєнню їжі. Споживання їжі не повинне доходити до відчуття переїдання, оскільки відчуття насиченості настає через 15— 20 хв після споживання їжі.

У разі тривалого порушення правил раціонального харчування виникають різні захворювання.

Функції їжі та чинники, що їх забезпечують

Забезпечення організму енергією відбувається за рахунок, в першу чергу, вуглеводів, а потім жирів і білків. Цю потребу забезпечують переважно хлібобулочні вироби, макарони, крупи, кондитерські вироби, картопля, цукор, жири та жирові продукти.

До пластичних речовин, необхідних для оптимального перебігу процесів асиміляції та дисиміляції, перш за все відносяться білки і в меншій мірі – жири, вуглеводи та мінеральні речовини. Пластичну функцію їжі забезпечують переважно м’ясо- та рибопродукти, молочні та яєчні продукти.

Структурна, або будівельна функція: поживні речовини використовуються організмом для регенерації тканин органів і утворення нових тканин. Для цієї мети організм використовує в основному білки і деякі мінерали.

Функція утворення енергії: поживні речовини необхідні організму для утворення необхідної енергії для проведення хімічних реакцій метаболізму, що є важливим для організму, підтримання температури тіла, виконання механічних рухів м’язів і.т.д. для даної мети організм використовує в першу чергу жири і вуглеводи, а потім білки.

Біорегуляторну функцію, тобто здатність утворювати біологічні регулятори обміну речовин в тканинах – ферменти і гормони, несуть білки, вітаміни і мікроелементи. Ці властивості притаманні овочам, фруктам, ягодам, яйцям птахів та ін.

Пристосувально-регуляторна функція їжі зводиться до того, що кожна харчова речовина відіграє відповідну роль в діяльності різних систем організму, найважливішими із яких являються системи травлення, виділення, терморегуляції. Наприклад, клітковина, пектин (харчові волокна) приймають участь у формуванні екскрементів, в регуляції моторної функції кишечнику. Харчовими волокнами багаті житній та пшеничний хліб, різні крупи, картопля, овочі і фрукти.

Імунно-регуляторна функція, тобто здатність організму протистояти дії біологічних, хімічних та фізичних чинників оточуючого середовища, забезпечується лише при якісному харчуванні. Це можливо при вмісту в добовому раціоні достатньої кількості білків, вітамінів, жирних кислот і мікроелементів, особливо, цинку, йоду та заліза.

Реабілітаційну функцію розглядають як здатність дієтичного харчування сприяти прискоренню одужання організму, попередженню рецидивів та переходу хвороби із гострої форми в хронічну. З цією метою використовують продукти з низьким вмістом хлористого натрію, жирів, вуглеводів.

Сигнально-мотиваційна функція заключається в доставці в організм різних смакових речовин (оцет, гірчиця, перець, часник, цибуля та ін.), які здатні підтримувати на необхідному рівні процеси травлення, роблять їжу різноманітною та сприяють її кращому засвоєнню.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Співвідношення добового раціону	\|	Тема №2 Поживні речовини та їх значення в діяльності організму

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.