До шостої аналітичної групи катіонів відносяться катіони Cu2+, Hg2+, Со2+, Ni2+, Cd2+. Хлориди, сульфати і нітрати цих катіонів добре розчиняються у воді. Розчини солей міді (II) пофарбовані в блакитний колір, кобальту(II) - в рожевий, а нікелю (II) - в зелений.
Гідроксиди катіонів цієї групи є важко-розчинними слабкими електролітами. Гідроксиди Cu(ОН)2 та Hg(OH)2 нестійкі і розкладаються на відповідні оксид і воду, Cu(ОН)2 при нагріванні, a Hg(OH)2 при звичайній температурі.
Солі катіонів шостої аналітичної групи піддаются гідролізу у водних розчинах.
Для катіонів цієї групи характерні реакції комплексоутворення. Розчини аміаку осаджують Сu, Hg, Со, Ni, Cd у вигляді гідрооксидів. При надлишку аміаку вони розчиняються, утворюючи комплексні сполуки [Cu(NH3)4]2+, [Hg (NH3)4]2+, [Co (NH3)6]2+, [Ni(NH3) 6]2+, [Cd(NH3)4]2+. Мідь, ртуть і кобальт мають змінну ступінь окислення, тому для них характерні окисно-відновні реакції. Деякі з цих реакцій використовуються для відкриття окремих іонів. Наприклад, іон Hg 2+ відкривають відновленням його до Hg (I) і потім до вільної ртуті дією SnCl2.
Мідь належить до числа мікроелементів, дуже малі кількості яких необхідні для нормальної життєдіяльності живих організмів. Добрива, що містять мідь, сприяють зростанню рослин на деяких малородючих ґрунтах, підвищують їх стійкість проти посухи і холоду. У людському організмі мідь виявлена в складі еритроцитів. Вона помітно впливає на підвищення опірності організму до шкідливого впливу деяких факторів зовнішнього середовища.