III. Вивчення нового матеріалу

►► Політика як суспільне явище

Запитання

— Яке із запропонованих висловлювань ви вважаєте найбільш правильним?

Політика — це мистецтво можливого. Політика — це мистецтво управляти державою. Політика — це діяльність, пов'язана з відносинами між соціальними групами з приводу завоювання, утримання і використання державної влади. У центрі політичної діяльності перебувають питання регулювання відносин всередині держави та міждержавних відносин.

Політика — це одна зі сфер суспільного життя, пов'язана з діяльністю держави, управлінням суспільними справами та використанням публічної влади.

Політика — це визначення стратегії політичного курсу, лінії діяльності.

Політика — це комплекс дій, заснованих на хитрощах, обережності будь-якого суб'єкта або маніпуляції, обмані чи інших подібних прийомах та способах діяльності заради досягнення якихось вигод.

Структура політики:

Політичні відносини
Політичні організації
Політична свідомість

Отже, головна функція політики — регулятивна. Політика регулює різні сфери суспільного життя; відповідно виділяють політику: економічну; соціальну; національну; військову і т. д.

За областю розподілу функції політики діляться на внутрішню і зовнішню.

За масштабом спільнот, на які впливають політичні рішення, розрізняють політику: локальну; регіональну; міждержавну; світову.

Суб'єктами політики називають всіх, хто так чи інакше бере участь у політичному житті. Це можуть бути громадяни, партія, організація, клас, держава, етнос і т. ін.

Давньогрецький філософ Арістотель у своїй книзі «Політика» писав:

«Людина за своєю природою є істота політична, через що навіть ті люди, які анітрохи не потребують взаємодопомоги, несвідомо прагнуть до спільного проживання».

Але, будучи істотами політичними, люди виявляють різний ступінь політичної активності.

Політологи вважають, що лише 10-20 % людей справді політично активні, 80-90 % — байдужі, їх називають глядачами політичного театру.

Завдання

— Поміркуйте, у які моменти історії з'являється більше акто
рів політичного театру, а коли переважають глядачі.

►► Політична система: сутність, структура, функції

Поняття «політична система» було введено в політологію в 50-60-х роках XX століття. Засновником системного підходу аналізу в політичній науці був американець Д. Істон.

Політична система — впорядкована, складна, багатогранна система державних і недержавних відносин соціальних інститутів, що виконують певні політичні функції.

Вона покликана відображати різноманітні інтереси соціальних груп, які безпосередньо або через свої організації та рухи впливають на державну владу. Це поняття об'єднує різноманітні дії і взаємини володарюючих груп і підвладних, таких, що управляють, і керованих, панівних і підпорядкованих, теоретично узагальнює діяльність і взаємозв'язки організованих форм владовідносин — державних та інших інститутів і установ, а також політичних цінностей і норм, що регулюють політичне життя членів цього суспільства. У межах окремих держав політичне життя найбільшою мірою виявляє себе як система, а політична система найбільш повно виявляє свою головну функцію — суспільної інтеграції. Тому поняття «політична система» застосовують для аналізу політичного життя в межах окремих держав. Коли йдеться про політичну систему суспільства, то мають на увазі саме окремі держави.

Виділяють такі функції політичної системи:

визначення цілей, задач, шляхів розвитку суспільства;
розподіл матеріальних і духовних ресурсів;
організація діяльності суспільства щодо досягнення поставлених цілей;
розробка та впровадження в суспільстві різних норм поведінки; забезпечення стабільності та безпеки в суспільстві;
політична соціалізація особистості;
контроль за виконанням політичних норм.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
II. Мотивація навчальної діяльності	\|	Політичний режим

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.