Інтерактивні технології в початковій школі

Педагогіка в ринковому світі переживає бурхливий період переосмислення підходів, відмови від усталених традицій і соціалістичних стереотипів. Підштовхувана технологізацією і ринковими потребами, вона впритул підійшла до розуміння того, що педагогічна праця у своєму загальному вигляді тільки специфікою відрізняється від інших видів суспільно-корисної праці, має свій продукт, свої технології і їхню ринкову вартість. Володіння технологіями стає загальною і пріоритетною потребою ринку, визначає напрямки опанування професійних умінь, враховується при оцінках якості і вартості освітньо-виховних послуг. За всіма ознаками двадцять перше століття стане часом педагогів-прагматиків, зажадає об'єктивних оцінок усіх параметрів навчально виховного процесу і його продуктів, уведе практичну діяльність у вузькі рамки виконання договірних відносин. Три питання більше інших хвилюють сучасних вчителів: як увійти в ринок педагогічних послуг, що невблаганно наступає на нас, яку технологію взяти на озброєння, щоб гарантувати собі майбутнє і максимально задовольнити попит споживачів, як розвантажити себе і заощадити хоча б мінімум часу і сил для життя поза школою.

На ринок педагогічних послуг учитель виставляє свій високий професіоналізм, в основі якого доскональне знання педагогічних технологій. Неодмінна умова розвитку ринкових відносин у сфері педагогічних послуг — гарантії високої якості продукту[2, c. 8]

Багато основних методичних інновацій пов’язані сьогодні із застосуванням саме технології партнерства або інтерактивних методів навчання. Варто уточнити саме поняття. Слово „інтерактив” походить від англійського „interact”. „Inter” – це „взаємний”, а „act” – діяти. Інтерактивний – означає здатність взаємодіяти або знаходитися в режимі бесіди, діалога з чим-небудь (наприклад, комп’ютером) або ким-небудь (людиною). Отже, інтерактивне навчання – це, перш за все, діалогічне навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя і учня.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес організовується таким чином, що практично всі учні є залученими в процес пізнання, вони мають можливість розуміти і реагувати з приводу того, що вони знають і думають. Спільна діяльність учнів в процесі пізнання, засвоєння навчального матеріалу означає, що кожен вносить свій особливий індивідуальний вклад, іде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Причому, відбувається це в атмосфері доброзичливості, взаємної підтримки, що дозволяє не тільки отримати нові знання, але й розвиває саму пізнавальну діяльність.

Під час діалогічного навчання учні вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, зважувати альтернативні думки, приймати продумані рішення, приймати участь в дискусіях. Для цього на уроках організовується індивідуальна, парна, групова робота, застосовуються рольові ігри, іде робота з різними джерелами інформації, використовуються творчі роботи. Інтерактивне навчання дозволяє вирішити одночасно декілька завдань. Головне – воно розвиває комунікативні уміння і навички, допомагає встановленню емоційних контактів між учнями, забезпечує виховні завдання, оскільки привчає працювати в команді, прислухатися до думки своїх товаришів. І ще. Використання інтерактивну в процесі уроку, як показує практика, знімає нервове напруження школярів, дає можливість змінювати форми їх діяльності, переключає увагу на ключові питання теми уроку[4, c.5]

Враховуючи відсутність у науковій літературі будь-якої класифікації інтерактивних технологій навчання, ми визначили їх умовну робочу класифікацію за формами навчання (моделями), у яких реалізуються інтерактивні технології. Ми розподіляємо їх на чотири групи залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:

• Інтерактивні технології кооперативного навчання.

• Інтерактивні технології колективно-групового

навчання.

• Технології ситуативного моделювання.

• Технології опрацювання дискусійних питань.

Парна і групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь та навичок. Це може відбуватися одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку.

Треба намагатися ніколи не застосовувати слово «розподілятись», «розподіляти» дітей на пари, на трійки, на групи тощо. Пам'ятаймо, учні ОБ'ЄДНУЮТЬСЯ. З об'єднаних учнів виростають дорослі, здатні об'єднуватися і працювати разом, виростає об'єднана країна, держава або нація.

Найбільш поширені техніки кооперативного навчання - це „робота в парах”, „ротаційні трійки”, „два-чотири-всі разом”, „карусель”, „робота в малих групах”, „акваріум”.

До технологій колективно-групового навчання відносяться інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу.

Зокрема, технології „мікрофон”, „мозковий штурм”, „навчаючи – учусь”, „ажурна пилка”, „дерево рішень”.

Технології ситуативного моделювання передбачають використання ігрової моделі навчання. Модель навчання у грі — це побудова навчального процесу за допомогою включення учня у гру (передусім ігрове моделювання явищ, що вивчаються).

Використання гри в навчальному процесі завжди стикається з протиріччям: навчання є завжди процесом цілеспрямованим, а гра за своєю природою має невизначений результат (інтригу). Тому завдання педагога при застосуванні гри у навчанні полягає у підпорядкуванні гри визначеній дидактичній меті.

Тут використовуються такі техніки як „симуляції або імітаційні ігри”, „спрощене судове слухання”, „розігрування ситуації за ролями”.

Важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання є дискусії. За визначенням науковців, дискусія — це широке публічне обговорення якогось спірного питання. Вона значною мірою сприяє розвитку критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з обговорюваної проблеми і все це повністю відповідає завданням сучасної школи. В дидактиці дехто з фахівців відносить дискусію як до методів навчання (способів роботи зі змістом навчального матеріалу), так і до форм організації навчання. Певна кількість науковців вважає дискусію різновидом ігрових форм занять, співробітництва, коли з обговорюваної проблеми ініціативно висловлюються всі учасники спільної діяльності.

У літературі існують також різні погляди щодо функцій дискусії в навчанні. Вона може виступати як метод засвоєння знань, закріплення їх і вироблення вмінь і навичок, як метод розвитку психічних функцій, творчих здібностей і особистісних якостей учнів, а також як метод стимулювання і мотивації учіння. Цьому сприяють такі інтерактивні техніки як „метод ПРЕС”, „займи позицію”, „дискусія”, „дебати”[3, c.33]

Для того, щоб подолати складності застосування окремих інтерактивних технологій і перетворити їхні слабкі сторони в сильні, треба пам'ятати:

• Інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготування як учням, так і педагогу. Починати потрібно з поступового включення елементів цієї моделі, якщо ви або учні з ними незнайомі.

• Можна провести з учнями особливе « організаційне заняття » і створити разом із ними «правила роботи в класі».

• Використання інтерактивного навчання не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання.

• Якщо застосування інтерактивної моделі у конкретному класі веде до протилежних результатів, треба вчителеві переглянути свою стратегію й обережно підходити до її використання.

• Для ефективного застосування інтерактивного навчання, зокрема, для того щоб охопити весь необхідний матеріал і глибоко його вивчити (а не перетворити технології в безглузді «ігри заради самих ігор»), педагог повинен старанно планувати свою роботу а також попередньо добре підготуватися[3, c.17]

Інтерактивні технології відіграють важливу роль у сучасній освіті. Їх перевага в тому, що учні засвоюють всі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінка), в класах збільшується кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає їхній інтерес в отриманні знань. Значно підвищується особистісна роль вчителя - він виступає як лідер, організатор. Але треба зазначити, що проектування і проведення уроку за інтерактивними технологіями потребують, перш за все, компетентності в цих технологіях учителя, його вміння переглянути і перебудувати свою роботу з учнями.

Деяким викладачам іноді складно розкривати себе перед школярами, висловлювати своє особисте ставлення до матеріалу, показувати некомпетентність у деяких питаннях. Безумовно, не всі викладачі «створені» для інтерактивного навчання. Проте використання його дає можливість для фахового росту, для зміни себе, для навчання разом з учнями. Зробити перший крок допоможе сам новий підхід до навчання та його цілей, за якого викладач відверто може визнати себе не спеціалістом і одержати «право» не знати відповіді на ті чи інші запитання (до того ж багато запитань з будь-якого предмета не мають однозначної або єдино правильної відповіді). З іншого боку, після кількох старанно підготовлених уроків викладач зможе відчути, як змінилося ставлення до нього учнів, а також сама атмосфера у класі — і це послужить додатковим стимулом до роботи з інтерактивними технологіями.

Список використаних джерел:

1. Інтерактивні уроки в початковій школі / Упорядник О. Кондратюк. – К.: Шкільний світ, 2007. – 128 с.

2. Підласий І. П., Практична педагогіка або три технології. Інтерактивний підручник для педагогів ринкової системи освіти – К.: Видавничий Дім „Слово”, 2006. – 616с.

3. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К.: А.С.К., 2004. - 192 с.

4. Стребна О.В., Сошенко А.О. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи. - Харків, 2005. - 173.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інтерактивні технології	\|	Технологія інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових моделей навчального матеріалу (В.Ф.Шаталов)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.022 сек.