• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Суть та основні поняття міжнародної торгівлі як форми міжнародних економічних відносин.

Міжнародна торгівля як категорія являє собою сукупність міжнародних товарно-грошових відносин, що відтворюють обмін продуктами праці між продавцями та покупцями різних країн. Її реальний зміст розкривається через поняття “зовнішня торгівля”. Зовнішня торгівля – це частина сфери обміну, яка пов’язана з переходом продуктами праці національних кордонів і в якій беруть участь резиденти різних країн. Сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу позначає поняття “міжнародна торгівля”. Таким чином, міжнародна торгівля - поняття, яке має два рівні визначення: абстрактний (рівень категорії) – сукупність відносин і конкретний – сукупність товарообмінних операцій країн світу.

На частку торгівлі припадає приблизно 80% всього обсягу міжнародних економічних відносин. Протягом останніх п’ятдесяти років обсяги світової торгівлі швидко зростали і їх середньорічні темпи росту в 1,5 рази перевищували темпи росту світового обсягу виробництва. В результаті, з одного боку, зовнішня торгівля стала потужним фактором економічного росту, а з іншого боку, значно зросла і залежність країн від міжнародного товарообміну.

Очевидно, що міжнародна торгівля розвивається тому, що вона приносить вигоду країнам, що беруть в ній участь. У цьому зв’язку одне з основних питань, на яке повинна відповісти теорія міжнародної торгівлі, у тому, що лежить в основі цього виграшу від зовнішньої торгівлі, або, інакше кажучи, чим визначаються напрямки зовнішньоторговельних потоків.

Економічна теорія показує, що міжнародна торгівля є засобом, за допомогою якого країни, розвиваючи спеціалізацію, можуть підвищувати продуктивність наявних ресурсів і таким чином збільшувати обсяг вироблених товарів і послуг та підвищувати рівень добробуту.

Міжнародні товарообмінні операції здійснюються як зустрічні потоки товарів та послуг - експорт та імпорт.

У фіксований митною статистикою обсяг експорту товарів залежно від їх походження і призначення входять:

1. Вивезення товарів, виготовлених (вироблених і перероблених) у даній країні.

2. Вивезення вітчизняних товарів, особливо сировини і напівфабрикатів, для перероблення за кордоном під митним контролем з наступним поверненням.

3. Реекспорт – вивезення товарів, раніше завезених з-за кордону, включаючи товари, які продані на міжнародних аукціонах, товарних біржах тощо.

4. Тимчасове вивезення за кордон вітчизняних товарів (на виставки, ярмарки тощо) з наступним їх поверненням, а також вивезення тимчасово завезених зарубіжних товарів (на аукціони, виставки, ярмарки тощо).

5. Постачання в рамках транснаціональних корпорацій (ТНК), а також вивезення продукції в порядку прямих виробничих зв’язків.

У обсяг імпорту входить:

1. Ввезення з-за кордону товарів для реалізації на ринку.

2. Реімпорт - зворотне ввезення з-за кордону вітчизняних това­рів, раніше вивезених туди.

3. Імпорт товарів (сировини, напівфабрикатів, вузлів, деталей) для перероблення у даній країні й вивезення за кордон.

4. Тимчасово завезені (на міжнародні виставки, аукціони, ярмар­ки) товари.

5. Імпортне постачання продукції в рамках ТНК.

За своєю внутрішньою структурою зовнішня торгівля не є однорідною. Критерії виділення окремих видів торгівлі - походження та призначення товарів. Найпоширенішими видами торгівлі є:

· генеральна торгівля - торгівля товарами, виробленими у даній країні;

· спеціальна торгівля - торгівля товарами (сировиною або напівфабрикатами), які підлягають подальшій переробці в іншій країні та поверненню до даної країни;

· транзит - рух товарів через територію даної країни до іншої, за якого товари не зазнають додаткової обробки або переробки в країні, через яку слідують;

· реекспорт - вивезення за кордон раніше ввезеного до даної країни товару без його будь-якої додаткової обробки;

· реімпорт - ввезення з-за кордону раніше вивезеного з даної країни товару без його будь-якої додаткової обробки;

· компенсаційна торгівля - торгівля товарами, яка передбачає зустрічні зобо­в’язання експортерів закупити в імпортерів продукцію на частину вартості або повну вартість експорту;

· тимчасове вивезення до іншої країни товарів даної країни (участь в аукціо­нах, ярмарках, виставках тощо) з їх наступним поверненням або вивезення тимчасово ввезених з інших країн товарів (з аналогічною метою);

· поставки продукції в межах ТНК.

Міжнародна торгівля може відбуватися на платній та безоплатній основі. Торгівля на платній основі має місце тоді, коли країна, що отримує продукцію з-за кордону, покриває її власнику всі витрати. Торгівля на безоплатній основі - це передусім різні дарунки, гуманітарна допомога, обмін досвідом, обговорення та прийняття загальних рішень та ін. Незважаючи на зростання обсягів торгівлі на безоплатній основі, домінуючою залишається платна. Міжнародний обмін товарами здійснюється шляхом проведення комерційних операцій, які являють собою сукупність дій щодо підготовки, укладання та виконання торговельної угоди. Міжнародна торговельна угода має правову форму і являє собою договір купівлі-продажу товарів або послуг між двома або декількома партнерами, які перебувають в різних країнах. Міжнародною вважається і торговельна угода, укладена між сторонами однієї національної належності, але за умови, що їх підприємства знаходяться на територіях різних країн.

До товарів, крім матеріальної продукції, або “видимих” благ, належать призначені для продажу продукти інтелектуальної праці - патенти, ліцензії, ноу-хау, фірмові знаки та інші види експортних документів.

До міжнародної торгівлі послугами належать транспортні послуги, фрахт, міжнародний туризм, банківські, біржові та посередницькі послуги, страхові операції, рекламні заходи, ярмарки, обмін в галузі культури, інформації та інші “невидимі” блага.

В ролі продавців і покупців виступають держави, державні та недержавні організації, окремі особи, приватні, акціонерні та коопе­ративні підприємства й фірми.

Будь-якій державі для успішного функціонування на світовому ринку необхідно мати свою зовнішньоекономічну інфраструктуру - систему, яка може забезпечити просування товарів та послуг від виробника до споживача в іншій країні. У цій системі основними є матеріально-технічна база (склади, які обладнані необхідним устаткуванням) та спеціалізовані організації для післяпродажного технічного обслуговування. Країна, яка не має зовнішньо­економічної інфраструктури, змушена багато витрачати для забезпечення доступу до зовнішньоекономічної інфраструктури інших держав (для оплати транспортування, страхових та банківських послуг, послуг торгових домів чи компаній тощо).

Грошові розрахунки із зовнішньоторговельних операцій та кредитування зовнішньої торгівлі здійснюються переважно банківськими установами (не обов’язково спеціалізованими).

Страхуванням вантажів займаються спеціальні заклади страхового бізнесу.

Читайте також:

1. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
2. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
3. II. Основні засоби
4. II. Поняття соціального процесу.
5. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності
6. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
7. VII. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У ХХ ст.
8. VII. Поняття про рану, рановий процес, види загоювання ран
9. А) Відносини власності і форми господарювання в сільському господарстві
10. А) Заробітна плата її форми та системи.
11. А) Заробітна плата, її форми та системи.
12. А) Структура економічних відносин.

Переглядів: 1021