Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Збагачення словникового запасу учнів

Перехід дітей від ігрової діяльності до навчальної пов'язаний з активним збагаченням їхнього словникового запасу. Найголов­нішим джерелом поповнення словника першокласників є, в першу чергу, сама навчальна діяльність: учні засвоюють цілу низку слів, пов'язаних із назвами шкільних примі­щень, шкільного обладнання (меблів і навчальних при­ладь), самого навчального процесу; величезна кількість слів поступає в активний словник дитини зі сторінок підручни­ків, за якими вона навчається в 1 класі. Важливим є те, що дитячий словник збагачується не тільки кількісно, а й якісно. У ньому, зокрема, збільшується питома вага лексики, яка відображає суспільно-політичні відносини (Батьківщина, Вітчизна, держава, Україна, столиця Ук­раїни — Київ, рідна мова, український народ, великий український письменник, видатна українська поетеса зак­ликав народ боротися проти царя і панів, народи-брати та ін.). Букварні тексти та художні ілюстрації ознайом­люють дітей з новими словами, які відображають досягнен­ня радянського народу в галузі науки, техніки і культури, трудову діяльність людей міста й села, назви рослин, тварин, предметів побуту. Поповнюється лексика, пов'язана з різноманітною діяльністю самих дітей, як на уро­ках, так і в позаурочний час. Особливе значення в цій діяльності належить дитячій книзі.

У процесі збагачення мовлення учнів новими словами, уточнення значень відомих дітям слів учитель використовує різні відомі в методиці прийоми, серед них:

1) показ натуральних предметів або предметних ма­люнків із зображенням

певного процесу, дії, якості пред­мета — його кольору, форми тощо;

2) елементарне логічне визначення предмета через вказівку на видову або

родову назву та його істотну оз­наку: модрина — хвойне дерево з м'якенькими, не ко­лючими голками, які на зиму осипаються;

3) добір до слова одного або кількох синонімів: ле­ліяти пестити, доглядати, піклуватися; загоїло за­лікувало; заніміє замовкне, затихне;

4)добір до слова протилежних за значенням: сприт­но вайлувата, незграбно; мілкий глибокий;

5) добір родової або видових назв: джміль — це ко­маха; метали — це залізо, сталь, золото, мідь, срібло;

6) введення нового слова в речення (У народі дику голубку називають горличкою) або словосполучення (ходити підтюпцем);

7)вказівка на слово, від якого пішло те, яке поясню­ється, або добір спорідненого: дрімота — від дрімати;

8)переклад російською мовою: курінь — по-російськи шалаш;

9) використання ілюстрації в букварі, наприклад, для пояснення слів полонина, отара, трембіта, смерічки.

Робота над словом на уроках навчання грамоти тісно пов'язується із словниково-логічними вправами, які слу­жать важливим засобом розвитку мовлення і мислення шко­лярів. Зокрема, словниково-логічні вправи сприяють фор­муванню в учнів таких розумових дій, як аналіз, синтез, абстрагування, зіставлення, протиставлення. Більшість словниково-логічних вправ учать дітей виділяти в предме­тах і явищах навколишньої дійсності найістотніші, найхарактерніші ознаки, які слід класти в основу відрізнення цих предметів і явищ від інших, дещо подібних.

У період навчання грамоти учні можуть виконувати такі види словниково-логічних вправ:

а) добирати видові назви до родової: посуд — це чашка, тарілка, миска, блюдце, чайник, каструля, сільничка;

б) добирати родову назву до кількох видових: смо­родина, малина, аґрус, глід, калина — це кущі;

в) розподіляти ряд видових назв між двома родови­ми, наприклад, визначити серед ряду тварин свійських і диких: кішка, тигрі собака, корова, лев, їжак, лисиця, кролик, кінь, лось, вівця;

г) логічне визначення предмета: «Сосна — це хвойне дерево. Дуб — листяне дерево»;

д) логічне доповнення речень на основі протистав­лення: «Цукор солодкий, а лимон ...», «Помідор черво­ний, а огірок ...», «Кінь ірже, а корова ...»;

е) вилучення серед названих (зображених) істот чи предметів зайвого: джміль, бджола, синичка, метелик.

 


Читайте також:

  1. I. Актуалізація знань учнів
  2. I. Контроль і закріплення знань учнів
  3. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
  4. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
  5. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
  6. II. Розвиток математичних знань учнів.
  7. II. Розвиток математичних умінь учнів
  8. II. Розвиток математичних умінь учнів
  9. II. Розвиток математичних умінь учнів
  10. II. Розвиток математичних умінь учнів
  11. III. Актуалізація опорних знань учнів.
  12. III. Розвиток математичних умінь учнів




Переглядів: 2120

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Робота над удосконаленням звуковимови | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.013 сек.