• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Метод розбиття.

Положення центра ваги тіла можна визначити, якщо розбити його на такі частинки, центра ваги яких відомі, або їх легко можна визначити. Нехай потрібно визначити положення центра ваги деякої плоскої фігури (рис. 8.6). Розіб’ємо фігуру на три частини, для яких координати центрів ваги і а площі яких легко визначити, коли відомі геометричні розміри. Тоді координати центра ваги визначимо за залежностями (8.6):

(8.13)

Рис. 8.6

4. Метод доповнення.

Цей метод є частковим випадком методу розбиття і використовується, зокрема, для тіл, які мають вирізи (рис. 8.7). Знаючи площу S₁ всієї фігури і координати і її центра ваги, а також величини S₂ і , вирізаної з фігури частини, можна вирахувати координати центра ваги плоскої фігури з вирізом за залежностями (8.13), приймаючи в них площу вирізаної частини від’ємною:

(8.14)

5. Метод інтегрування.

Якщо тіло не можна розбити на кілька частин, положення центрів ваги яких відомі, або їх легко знайти, то тіло ділять на елементарні частини, число яких прямує до нескінченності, а розміри (об’єм, площа і довжина) кожної частини прямують до нуля. Тоді суми у виразах (8.3), (8.6), (8.11) будуть інтегралами за всім об’ємом, площею або довжиною.

Отже, вирази для координат центра ваги об’єму наберуть вигляду

(8.15)

де - об’єм тіла.

Координати центра ваги плоскої фігури

(8.16)

де - площа плоскої фігури.

Координати центра ваги лінії

(8.17)

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. D) методу мозкового штурму.
3. Demo 11: Access Methods (методи доступу)
4. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
5. I Метод Шеннона-Фано
6. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
7. I. Метод єдиної подібності.
8. I. Метод рiвних вiдрiзкiв.
9. II. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
10. II. УЧЕБНЫЕ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ПОСОБИЯ, ПРАКТИКУМЫ
11. IV. КЕРІВНИЦТВО, КОНТРОЛЬ І НАДАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРАКТИКАНТАМ.
12. IV. Метод супутних змін.

Переглядів: 647